Конституція УНР ❤️ Довідник з правознавства

Конституція УНР – Конституція, ухвалена Малою радою 29 IV.1918, тобто в останній день існування Центральної ради. Проголошувала державний суверенітет, самостійність і незалежність України, неподільність її території, національно-персональну автономію, можливість широкого місцевого самоврядування. Подвійне громадянство не допускалося. Кожен громадянин УНР мав змогу вийти з громадянства за власною заявою до уряду, але позбавити людину цих прав у примусовому порядку міг лише суд. Актова, громадянська і політична правоздатність і дієздатність

особи починалася з 20 p. Рівність громадян УНР проголошувалася незалежно від статі, віри, національності, освіти, майнового і податкового станів. Заборонялося в офіційних актах і діловодстві вживати будь-які титули. Проголошувалася недоторканість особи, її житла і листування. Жодна людина не могла бути затримана на території України без рішення суду. Смертна кара, катування і всі інші дії, що принижують людську гідність, скасовувалися. Заборонялося влаштовувати обшуки в житлових приміщеннях або розпечатувати листи без судового наказу. Конституювалися свобода слова, друку, сумління, право на об’єднання

в організації, право на страйки, на зміну місця перебування, на участь у державному і місцевому управлінні через активне і пасивне виборче право, починаючи з 20 р. Верховним органом УНР мали стати Всенародні збори, обрані загальним, рівним, безпосереднім, таємним і пропорційним голосуванням на 3 р. з розрахунку один депутат від 100 тис. виборців. Депутатом міг бути обраний будь-який громадянин, якому виповнилось 20 p., не обмежений за законом у своїх правах. Парламент повинен був працювати на професійних засадах. Особа депутата проголошувалася недоторканою. Результати виборів мав перевіряти Генеральний суд, передаючи свої висновки до Всенародних зборів. Лише їм надавалося право визнавати мандати недійсними, скасовувати вибори і призначати місце й час проведення нових виборів. Передбачався і достроковий розпуск Всенародних зборів за письмовою вимогою трьох мільйонів виборців, дійсність підписів яких встановлювалася судами. Постанову про нові вибори ухвалювали збори, але проведення їх у тримісячний строк покладалося на виконавчу владу. Право законодавчої ініціативи і внесення проектів законів Конституція надавала президії у порозумінні з Радою старшин Зборів, поодиноким фракціям, зареєстрованим Зборами, групам депутатів не менше 30 чоловік, Раді народних міністрів, органам самоврядування, що об’єднують 100 тис. виборців і більше, і таким же за кількістю групам громадян, підписи яких підтверджені судами. Проекти повинні були обговорюватися відповідною комісією, а також доводитись до відома уряду і розглядатись Зборами після доповіді комісії. Якщо законопроекти відхилялися, то вони могли бути внесені на наступну сесію, але не на розгляд нового складу Зборів. Вищою виконавчою владою УНР Конституція проголошувала Раду народних міністрів, що мала порядкувати всіма справами, які залишалися за межами діяльності установ місцевого самоврядування або стосувалися всієї України, координувати і контролювати діяльність місцевих установ, але не втручатися при цьому в їхню компетенцію, допомагати їм, коли вони про це попросять. Уряд мав діставати свої повію важення від Всенародних зборів і звітувати лише перед ними. Формування Ради народних міністрів покладалося на голову Зборів за порозумінням з Радою старшин, їхні пропозиції вносились на сесії, де остаточно вирішувалися питання щодо кількості членів кабіно і v і спеціалізації їх. Депутатські запити до уряду в цілому і окремих міністрів могли подаватися черг а президію Зборів, а фракційними групами депутатів не менше 15 чоловік – ще й вимоги та прагнення. Про останні мали ставитися на голосування і лише після підтримки їх сесією міністри зобов’язувалися дати від повідні пояснення протягом тижня на Зборах або черга своїх представників. Третя влада – судова – у рамках цивільного, карного і адміністративного законодавства, згідно з Конституцією, здійснювалась іменем Української Народної Республіки виключно судовими установами, рішення яких не могли змінити ні законодавчі, ні адміністративні органи влади. Розгляд справ мав бути прилюдним і усним. В окремих, не передбачених законодавством випадках, деякі кари визначались адміністративними органами влади, тобто у позасудовому порядку. Найвищим судовим органом УНР мав стати Генеральний суд, який обирався Всенародними зборами на 5 років, вважався найвищою касаційною інституцією для всіх судів – України. У дію Конституція не вступила: через кілька годин після прийняття її Центральна рада була розігнана окупантами і припинила своє існування.

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

Конституція УНР - Довідник з правознавства

Схожі записи:

Договір підряду на капітальне будівництво Договір підряду на капітальне будівництво – цивільний договір, за яким організація – підрядчик зобов’язується власними силами і засобами побудувати і здати організації – замовнику об’єкт...
Захист авторського права і суміжних прав Захист авторського права і суміжних прав – захист особистих і майнових прав осіб, що мають авторське право і суміжні права, який може здійснюватися в порядку,...
Доказування судове Доказування судове – процесуальна діяльність суб’єктів кримінального, цивільного, арбітражного, адміністративного процесу із збирання, перевірки й оцінки доказів, а також формування на їх підставі певних тез...
Дільничний інспектор міліції Дільничний інспектор міліції – посадова особа органу внутрішніх справ, яка виконує функції цього органу на закріпленій за ним території – адміністративній дільниці. Призначається на посаду...
Окрема думка судді Окрема думка судді – викладена в письмовій формі думка судді, який не згоден з рішенням, прийнятим більшістю суддів у справі в цілому або з окремих...
Протокольна форма досудової підготовки матеріалів Протокольна форма досудової підготовки матеріалів – спрощене і прискорене провадження у справах про злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки (умисне знищення чи пошкодження майна,...
Порядок виїзду і в’їзду в Україну громадян України Порядок виїзду і в’їзду в Україну громадян України – регулює Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.1.1994...
Подружжя Подружжя – жінка і чоловік, які перебувають у зареєстрованому в державних органах запису актів громадянського стану шлюбі. Стосунки П. будуються на засадах рівності в усіх...
Лотерея Лотерея – форма добровільного залучення коштів населення через продаж лотерейних білетів. Частина цих коштів розігрується у вигляді грошових або речових виграшів і виплачується власникам виграшних...
Зразок промисловий Зразок промисловий – художньо-конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, є новим, оригінальним і придатним для використання. З. п. визнається новим, якщо сукупність його...
Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості...
Міжнародна правосуб’єктність Міжнародна правосуб’єктність – здатність брати участь у міжнародно-правових відносинах, мати права і обов’язки та здійснювати їх у межах і на основі міжнародного права. Суб’єктами міжнародного...
Адміністративна юрисдикція Адміністративна юрисдикція – специфічний вид правоохоронної діяльності, яка здійснюється органами державного управління та іншими компетентними органами і полягає у розгляді справ про адміністративні правопорушення і...
Гаражно-будівельний кооператив Гаражно-будівельний кооператив – добровільне об’єднання громадян з метою будівництва за свої кошти гаражів та використання їх для власних потреб. Гаражі, споруджені Г.-б. к., належать йому...
Рада Європи Рада Європи – регіональна міжурядова організація, що ставить за мету досягнення тіснішої єдності європейських країн утвердженням принципів плюралістичної демократії та прав людини. Утворена 5.V. 1949...
Договір у цивільному праві Договір у цивільному праві – угода двох або кількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків. Цей Д. належить до найпоширеніших видів...
Зворотна сила закону Зворотна сила закону – поширення дії закону на факти що мали місце до набрання ним чинності. За загальним правилом нормативно-правовий акт повинен регулювати суспільні відносини,...
Державна реєстрація інформаційних систем Державна реєстрація інформаційних систем – легалізація державою відповідних інформаційних систем. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, громадські об’єднання з метою оперативного інформування: громадськості про...
Захисник у кримінальному процесі Захисник у кримінальному процесі – особа, яка зобов’язана в передбаченому законом порядку використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з’ясування обставин, що виправдовують...
Сукупний доход на члена сім’ї Сукупний доход на члена сім’ї – розмір щомісячних грошових доходів з розрахунку на одного члена сім’ї для визначення права сімей з дітьми на щомісячну допомогу...
Середньомісячний заробіток для призначення пенсій Середньомісячний заробіток для призначення пенсій – фактичний заробіток, що визначається (за вибором того, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці роботи підряд перед...
Руська Правда “Руська Правда” – звід норм давньоруського права XI – XII ст., який, хоч і став джерелом українського, російського, білоруського та литовського права, можна вважати першою...
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” – головний законодавчий акт екологічного характеру, яким визначаються правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища...
Межа малозабезпеченості Межа малозабезпеченості – величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатним громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством. Вели чину вартості М. м....
Безробітні Безробітні – працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежної від них причини не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність відповідної роботи,...
Колективне сільськогосподарське підприємство Колективне сільськогосподарське підприємство – добровільне об’єднання громадян у самостійне підприємство з метою спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів, яке діє на засадах підприємництва та самоврядування....
Пенсія за віком Пенсія за віком – пенсія, яка призначається чоловікам після досягнення 60 років і стажі роботи не менше 25 років; жінкам – після досягнення 55 років...
Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України,...
Черговість задоволення вимог Черговість задоволення вимог – встановлені ЦПК України правила, за якими у випадках, коли стягнених з боржника сум не вистачає для задоволення всіх вимог за виконавчими...
Ноу-хау Ноу-хау – технічні знання, досвід, секрети виробництва, яких потребує вирішення технічного або іншого завдання. Найчастіше під Н. – х. розуміють результат технічної творчості, хоча цей...
Судова експертиза Судова експертиза – регламентоване процесуальним законом дослідження експертом на основі спеціальних знань конкретних обставин кримінальної або цивільної справи з метою встановлення фактів, що мають істотне...
Нотаріус Нотаріус – посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії. Н. може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування протягом шести місяців, склав кваліфікаційний...
Європейська соціальна хартія (ЄСХ) Європейська соціальна хартія (ЄСХ) – багатосторонній регіональний договір, що встановлює механізм міжнародного захисту економічних та соціальних прав людини для держав – членів Ради Європи. Доповнює...
Заслужений юрист України Заслужений юрист України – почесне звання України один із видів державних нагород. Присвоюється Указом Президента України висококваліфікованим юристам з вищою юридичною освітою, які бездоганно про...
Кримінально-процесуальне право Кримінально-процесуальне право – самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання...