Кругооборот капіталу ❤️ Економічний словник

Кругооборот капіталу – рух капіталу у сфері виробництва й обігу, під час якого він набуває грошової, продуктивної й товарної форм і повертається до свого вихідного пункту. Оскільки двома основними сторонами капіталу загалом є речовий зміст і суспільна форма, то рух капіталу здійснюється в процесі кругообороту кожної з цих сторін. Щодо речового змісту капітал – це сукупність засобів виробництва, грошей, мінових цінностей, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), цінних паперів тощо. Щодо суспільної форми капітал

– це відносини економічної власності між класом капіталістів і класом найманих працівників у кожній зі сфер суспільного відтворення. Такі відносини функціонують і розвиваються з приводу привласнення робочої сили та інших зазначених об’єктів власності. Кожний вид капіталу (індивідуальний, акціонерний, монополістичний, державний, інтернаціональний та ін.) здебільшого починає свій рух у сфері обміну в формі певної суми грошей, або грошового капіталу, та авансується насамперед на купівлю засобів виробництва (Зв) і робочої сили (Рс).

Засоби виробництва купуються на ринку цих засобів (на звичайному

товарному ринку), робочу силу – на специфічному ринку, який на поверхні набуває форми ринку праці. Внаслідок цієї операції грошовий капітал перетворюється на елемент продуктивного капіталу, на речові та особисті фактори виробництва. Якщо з точки зору речового змісту при цьому одні елементи капіталу перетворюються на інші (з грошової на натурально-речову), то з огляду на суспільну форму тут формуються передумови експлуатації найманих працівників у безпосередньому виробництві. Це зумовлено тим, що капіталіст купує специфічний товар – робочу силу, рух якого (його використання у процесі виробництва) принесе йому додаткову вартість. На другій стадії К. к. відбувається безпосереднє поєднання (техніко-економічне й соціально-економічне) робочої сили із засобами виробництва, за якого засоби виробництва перебувають у руках капіталіста і є знаряддям експлуатації. Капітал на цій стадії набуває форми продуктивного капіталу, припиняється сфера обігу й починається виробниче споживання. Другу стадію К. к. можна подати як Зв

Т< … П… Т1Рс

Де П – процес виробництва; Т1 – новостворений товар, … – процес переривання сфер обігу й виробництва. Т1 відрізняється від Т (товарів, куплених капіталістом на першій стадії) речовим змістом і суспільною формою. У першому випадку – це якісно нові товари з іншими властивостями, споживними вартостями; в другому – економічна форма реалізації (або економічної власності) між капіталістами і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва. Ця форма втілена в додатковій вартості, що міститься в новостворених товарах або товарному капіталі. На третій стадії рух капіталу знову здійснюється у сфері обігу під час реалізації вироблених товарів. При цьому реалізується втілена у них додаткова вартість, товарна форма капіталу перетворюється на грошову (тобто початкову форму). Третя стадія К. к. відображена у формулі: Т1- Д1. Отже, капітал здійснює рух по колу, поступово набуваючи форми грошового, продуктивного й товарного капіталу. Загальна формула К. к. має такий вигляд:

Г-Т< Зв… П… Т1 … Д1.

Рс

Безперервність процесу К. к. забезпечується послідовною заміною однієї форми капіталу на іншу й одночасним перебуванням промислового капіталу в усіх трьох формах. Одна частина промислового капіталу – грошовий капітал (для купівлі верстатів, машин, устаткування, сировини, виплати заробітної плати та ін.), друга – продуктивний (засоби виробництва і робоча сила, що вже функціонують), третя – товарний (готові до реалізації товари й ті, що реалізуються). Між ними існують певні пропорції, внаслідок чого здійснюється відносно відокремлений кругооборот кожної з цих форм капіталу. Оскільки основними видами капіталу є індивідуальний, акціонерний, монопополістичний, державний, транснаціональний та інші, кожен з них здійснює свій кругооборот у трьох функціональних формах, а монополістичний – ще й у формі руху транснаціонального капіталу. В процесі зрощування окремих видів капіталу їх кругообороти здійснюються в нерозривній єдності. Так, зокрема, відбувається кругооборот державно-монополістичного капіталу. Держава при цьому сприяє кругообороту монополістичного (в т. ч. олігополістичного) капіталу через передання результатів наукових досліджень у державних наукових лабораторіях і установах (патенти і ліцензії) великим монополіям, надання пільгових кредитів, здійснення політики прискореної амортизації та ін. Особливістю К. к. за сучасних умов є його переважно планомірний характер. Ступінь планомірності значно зменшується в процесі кругообороту індивідуального капіталу, представленого мільйонами дрібних і середніх капіталістичних підприємств. Кругооборот індивідуального капіталу значною мірою зумовлюється діями великих монополістичних (у т. ч. олігополістичних) об’єднань, потребами виконання державних контрактів. Кругооборот монополістичного (в т. ч. олігополітичного) капіталу відбувається також з урахуванням діалектичного заперечення монополіями індивідуальної капіталістичної та трудової власності.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Кругооборот капіталу - Економічний словник

Схожі записи:

Безмитне ввезення товарів Безмитне ввезення товарів (беспошлинный ввоз товаров) – 1. Необмежене ввезення у державу товарів без митних зборів на підставі міжнародних угод з метою розширення міжнародних економічних...
Депозити Депозити (депозити) – 1. Грошові суми, внесені на зберігання у кредитні установи, за якими вкладникам виплачується певний процент. 2. Цінні папери, внесені на зберігання у...
Рестрикційна фінансова політика Рестрикційна фінансова політика – політика скорочення сукупного попиту населення за рахунок зменшення державних витрат на закупівлю товарів і послуг, у т. ч. імпорту, за одночасного...
Переказ Переказ (грошовий) (перевод денежный) – спосіб перерахування грошей юридичними чи фізичними особами один одному через кредитні установи чи підприємства зв’язку. П. застосовується при оплаті товарів,...
Татеїсі Кадзума Татеїсі Кадзума (нар. 1900) – японський підприємець і фахівець у галузі менеджменту. Автор монографії “Вічний дух підприємництва”. Запорукою успіху компанії Т. вважає такі умови (фактори)...
Реєстри облікові Реєстри облікові (реестры учетные) – книги, картки та аркуші певної форми, що їх використовують для обліку наявності та руху матеріальних коштів, реєстрації господарських операцій на...
Додаткова праця Додаткова праця – праця трудівника, в ході якої створюється додатковий продукт; праця понад ту, що необхідна для відтворення життєвих засобів робітника, потрібних для існування як...
Об’єкт інвестиційної діяльності Об’єкт інвестиційної діяльності – основні фонди і оборотні засоби в усіх галузях і сферах господарства, цінні папери, науково-технічна продукція, інформація, інші об’єкти власності, а також...
Адаптер (прихильник) Адаптер (прихильник) – споживач, який прийняв рішення продовжувати використання нової якості....
Індекс конкурентоспроможності промислових товарів Індекс конкурентоспроможності промислових товарів – показник відносної конкурентоспроможності товарів, які експортує країна. Визначається зіставленням обмінного курсу її валюти з обмінним курсом валюти країни – імпортера...
Податок подохідний шедулярний Податок подохідний шедулярний – податок, який на відміну від глобального подохідного податку, вилучається не з сукупного доходу платника податків, а з частин (шедул) джерел доходу....
Міжнародний фінансовий капітал Міжнародний фінансовий капітал – зрощення кредитно-фінансових монополій (банківських, фінансових, інвестиційних, страхових компаній, різноманітних фондів тощо) з монополіями інших галузей і сфер, що функціонують поза межами...
Інжиніринг фінансовий Інжиніринг фінансовий – розробка нових фінансових інструментів, важелів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій....
Менеджмент фінансовий Менеджмент фінансовий – сукупність форм, методів, засобів управління грошовими ресурсами та грошовими відносинами з метою максимізації прибутку. Уперше М. ф. виокремлюється у самостійний напрям у...
Постачання Постачання – 1) передання виробником (продавцем) товару покупцеві; 2) припинення зобов’язань за ф’ючерсним контрактом переданням покупцю реального товару; 3) форма договору купівлі – продажу, згідно...
Капітал промисловий Капітал промисловий – сукупність економічних відносин між капіталістами-підприємцями і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва та частково обігу щодо виробництва, реалізації та привласнення вартості товарів...
Сектор приватний Сектор приватний (сектор частный) – економічні об’єкти, що перебувають у приватній власності, належать приватному капіталу....
Пасив споживача Пасив споживача – ступінь задоволення споживача, за якого задоволення від придбання виявилося меншим, ніж очікувалося з урахуванням ціни, або не настало. Визначається опитуванням і анкетуванням....
Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції – частина балансу господарства держави, в якій за допомогою системи показників і розрахунків відображається відтворення сукупного суспільного продукту за...
Телешопінг Телешопінг (телешопинг) – 1. Роздрібна торгівля за допомогою засобів телекомунікацій. 2. Замовлення за зразками то телефону з доставкою його додому....
Стратегія інноваційна Стратегія інноваційна – комплекс довготермінових заходів, до яких вдаються суб’єкти економічної діяльності на макро – та мікрорівнях з метою вибору найефективніших напрямів і шляхів упровадження...
Венчурний капітал Венчурний капітал (венчурный капитал) – 1. Капітал, який функціонує у нових сферах діяльності й пов’язаний з великим ризиком. 2. Інвестиції у проекти освоєння нових технологій...
Закрита підписка Закрита підписка (закрытая подписка) – 1. Приватний розподіл (без оголошення) цінних паперів між невеликою кількістю інвесторів. 2. Розподіл випущених цінних паперів тільки серед засновників або...
Маркетингове дослідження Маркетингове дослідження (маркетинговое исследование) – систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон’юнктури, зміни рівня цін, стану задоволення попиту населення тощо....
Економікс Економікс – економічна теорія західного типу, що базується здебільшого на ринковій організації сучасної економічної системи, на принципах позитивізму, що аналізує передусім людську поведінку як співвідношення...
Бюджет місцевий Бюджет місцевий – бюджет адміністративно-територіальних одиниць у формі кошторису щорічних доходів і видатків місцевих органів влади. В політекономічному контексті Б. м. – це система відносин...
Акція – двійник Акція – двійник – акція двох юридично незалежних компаній, власниками яких є одні й ті самі особи. Це передбачає одночасне проведення зборів акціонерів....
Недопоставка Недопоставка – поставка неповного комплекту або кількості товару порівняно з передбаченим у договорі....
Товарознавство Товарознавство – наука, яка вивчає споживну вартість товарів (а отже, їхню корисність), міру такої вартості, тобто якість товарів, а також потребу окремих людей, трудових колективів,...
Організаційна криза Організаційна криза – різке порушення функціонування та розвитку організації, внаслідок якого не досягається поставлена перед нею основна мета та похідні від неї цілі. Основними формами...
Агентство з атомної енергії (міжнародне) (МАГАТЕ) Агентство з атомної енергії (міжнародне) (МАГАТЕ) – організація, створена 1957 для розвитку міжнародного співробітництва у сфері широкого використання атомної енергії. Об’єднує понад 115 країн. Штаб-квартира...
Суверенітет економічний (політекономічний контекст) Суверенітет економічний (політекономічний контекст) – власність народу на своє національне багатство, на підставі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють управління (в т. ч. регулювання)...
Монопольне становище Монопольне становище (монопольное состояние) – домінуюче становище підприємства (підприємця), яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару....
Комерційні організації Комерційні організації (коммерческие организации) – суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи різних видів (товариства, кооперативи, фірми тощо) і різних форм власності, що займаються підприємництвом, бізнесом,...
Дохідність цінних паперів Дохідність цінних паперів – відношення річного доходу за певним видом цінного папера до його ринкової ціни, або норма прибутку, одержаного власником цінного папера....