Філософія посбіник
Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
§ 2. Культура серед світових реалій
У найширшому, філософському розумінні, культура за своїм масштабом постає співмірною з основними формами буття – людиною, суспільством, природою. Перша форма буття – природа – це наявне буття матерії, реальність її конкретного існування. Друга форма – суспільство – небіологічний спосіб зв’язку людей у їхньому спільному житті і діяльності. Третя форма – людина, яка синтезує в своєму реальному існуванні і поведінці природні та суспільні
– якості самої людини як суб’єкта діяльності;
– ті способи діяльності, що не є вродженими, які людина набуває;
– розмаїття предметів, що стають
– вторинні способи діяльності, що слугують вже не опредмеченню, а розпредмеченню тих людських якостей, які зберігаються в предметному бутті культури;
– інша роль людини, яка в процесі розпредмечування зростає, змінюється, збагачується – стає продуктом культури;
– зв’язок процесів опредмечування і розпредмечування з людським спілкуванням як особливим аспектом людської діяльності.
Так замикається коло культури – її рух від людини до людини. Якщо розгорнути цю схему в історичній площині, коло перетворюється у спіраль, бо кожне нове покоління засвоює і примножує попередню культуру. Отже, культура – це цілісна система, процес, який починається в людині і в ній же завершується, щоб знову початися на новому витку спіралі.
Розглянемо докладніше онтологічний статус культури у її співвідношенні з основними складовими буття.
Опозиція культура/природа є вихідною в усвідомленні культури як специфічної форми буття і надзвичайно важливою, оскільки сьогодні йдеться про епоху “екологічної кризи”, що виникла внаслідок егоїстичного споживацького – ставлення людини до природи.