ФІЗИКА
Частина 6 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК
Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
17.2. Методи спостереження і реєстрації заряджених частинок
Лічильник Гейгера – Мюллера
Подальше зростання напруги між електродами спричинює самостійний розряд у газі та великі імпульси розрядного струму, які можна реєструвати за допомогою вимірювальних приладів. За таким принципом працює лічильник Гейгера – Мюллера. До електродів лічильника прикладають напругу 0,8…3 кВ. Лічильник заповнюють найчастіше сумішшю аргону з
Мінімальну кількість частинок, що їх здатний зареєструвати лічильник за одиницю часу, називають роздільною здатністю лічильника. Вона визначається тривалістю фізичних процесів, що виникають у лічильнику, коли в нього потрапляє заряджена частинка. Для різних лічильників роздільна здатність має значення від 103 до 1010 частинок за секунду.
Кількість відліків, яку може зробити лічильник за одиницю часу (роздільна здатність), залежить також від прикладеної до електродів лічильника напруги. Цю залежність показано на рис. 17.3. За допомогою одного лічильника Гейгера – Мюллера можна лише зареєструвати факт проходження частинки через лічильник. Для спостереження за рухом якої-небудь частинки, для встановлення напряму її руху звичайно використовують систему лічильників, розташованих послідовно один за одним і з’єднаних за спеціальною радіотехнічною схемою “збігіву або “антизбігів”. При проходженні швидкої зарядженої частинки через два або більше лічильників, з’єднаних за схемою “збігів”, лічильники спрацьовують, і частинки реєструються. Це дає змогу реєструвати частинку, що летить лише в певному напрямі.
Рис. 17.3
(2 votes, average: 3,50 out of 5)