ЛЮМПЕНИ – декласовані й деморалізовані верстви населення, які опинилися на “дні” суспільства й нездатні до самостійного організованого руху, хоча висувають завищені соціальні вимоги й претензії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ЛЮМПЕНИ - Довідник з політології
Схожі записи:
Міфи політичні Політологічний словник Міфи політичні – 1) реакція на неможливість раціонально пояснити радикальні суспільно-політичні, соціальні зміни, що відбуваються в житті соціуму; 2) символічна мовна форма політичної...
Виникнення, розвиток, сучасний стан порівняльної політології Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ 1. Виникнення, розвиток, сучасний стан порівняльної політології До сьогодні точиться дискусія щодо ролі порівняльної політології в...
Державний переворот Політологічний словник Державний переворот – несподіване неконституційне захоплення влади, незаконна зміна правлячої верхівки у державній владі, яка не полягає у зміні форми правління, типу соціальних...
Політика диктату Політологічний словник Політика диктату – зразок розв’язання конфлікту засобами конфронтації, коли використовується політична й економічна могутність. Ознакою П. д. є воля до досягнення національно-державних цілей...
Солідарність Політологічний словник Солідарність – почуття належності (і/або принцип) членів соціальної групи або дія такої групи як єдиного цілого в інтересах спільної справи. В історії, зокрема,...
Вакансія Політологічний словник Вакансія (vakancy, фр. гакапсе, від лат. vakans – вільний, незайнятий) – вільне місце, незаповнена посада (в органах влади, в установах, навчальному закладі тощо)....
Національно-персональна автономія Політологічний словник Національно-персональна автономія – форма організації життя малочисельних народів та національних меншин на основі поєднання інтересів особи, нації та держави. Вперше ідея цієї автономії...
Поппер Карл Раймонд Політологічний словник Поппер Карл Раймонд (28.07.1902, Відень – 17.09.1994, Лондон) – британський філософ і соціолог. Навчався у Віденському університеті, після закінчення якого до 1937 р....
Державні символи України Політологічний словник Державні символи України – українська система символічного відродження світу належить до найдавніших систем традиційної культури планети. Багато століть поневолювачі українського народу намагалися витравити...
Черчілль Вінстон Леонард Спенсер Політологічний словник Черчілль Вінстон Леонард Спенсер (1874 – 1965)- видатний політичний діяч, автор популярних історико-політичних творів, лідер консервативних кіл Великобританії, походив з впливової аристократичної родини...
Ревізіонізм Політологічний словник Ревізіонізм (від лат. revisio (revisionis) – перегляд) – теоретичний напрям у соціалістичній теорії, який виник наприкінці XIX ст. і виправдовував політику реформізму у...
Парламентарій Політологічний словник Парламентарій – особа, яка є членом парламенту. Називають її в різних країнах неоднаково. Наприклад, у Великобританії членами парламенту називають тільки членів нижньої палати...
Шпигун Політологічний словник Шпигун (нім. Spion, від spahen – вистежувати, англ. spy) – таємний агент, що займається шпигунством, тобто таємним збиранням свідчень, відомостей, що становлять певну...
Ростоу Уолт Уїтмен Політологічний словник Ростоу Уолт Уїтмен (нар. 1916) – американський економіст, соціолог, політичний діяч. В історію політології увійшов як автор концепції стадій економічного зростання, яка спирається...
Ембарго Політологічний словник Ембарго (від ісп. Embargo – заборона, накладення арешту; англ. – embargo; нім. – Embargo; фр. – embargo) – термін, що означає запровадження органами...
Толерантність етнічна Політологічний словник Толерантність етнічна (від лат. tolerans (tolerantis) – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань; специфічна ознака національного характеру, яка виражається у терпимості...
Легальність Політологічний словник Легальність (від лат. Lex – закон) – дозволеність, відповідність певних політичних явищ чи подій чинним законам, їх прийнятність попри те, що вони можуть...
Національна політика в УРСР (радянський період) Політологічний словник Національна політика в УРСР (радянський період) – особливе місце серед етнополітичних процесів, що відбувались у цей період в Україні, займають процеси у 20...
Капіталізм державно-монополістичний Політологічний словник Капіталізм державно-монополістичний – посилення економічної ролі держави, її об’єднання з економічною силою монополій в один механізм з метою пристосування до потреб продуктивних сих,...
Європейська соціальна хартія Політологічний словник Європейська соціальна хартія – європейський договір, що захищає основні соціальні та економічні права громадян країн, що приєдналися до Хартії. Підписана в 1961 в...
Контроль громадський Політологічний словник Контроль громадський (фр. contrôle – перевірка, нагляд) – один з видів суспільного контролю, який здійснюють об’єднання громадян та самі громадяни за дотриманням вимог...
Анклав Політологічний словник Анклав (фр. enclave, від лат. inclavo – замикаю) – частина території певної держави, кордони якої оточені з усіх боків територією іншої держави або...
Консенсусу принцип Політологічний словник Консенсусу принцип (лат. consensus – згода, спільна думка) – прийняття рішення або тексту договору на основі спільної згоди учасників форуму без формального голосування,...
Авторитет політичний Політологічний словник Авторитет політичний (від лат. auctor, auctoritas – засновник, творець, владний вплив) – джерело, одна з основних форм здійснення влади, яка грунтується на загальнопоширеному...
Аналіз політичний Політологічний словник Аналіз політичний (від грецьк. analytikus – аналітичний, politika – державні і суспільні справи, мистецтво управляти державою) – концепції та методи аналізу політичного знання...
Централізація Політологічний словник Централізація (від лат. centralis – серединний, серцевинний, центральний) – політичний процес, на основі якого формується централізм як управлінська система з властивими для нього...
Грамота вірча Політологічний словник Грамота вірча (від фр. lettre de creance) – офіційний документ, що засвідчує призначення особи дипломатичним представником в іншій країні. Підписується главою держави, що...
Комунікація політична Політологічний словник Комунікація політична (від лат. communicatio – повідомлення, передача, бесіда, розмова) – форма спілкування у сфері політичної діяльності, яка встановлена на основі обміну інформацією....
Уповноважена особа політичної партії Політологічний словник Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами...
Американська політологія Політологічний словник Американська політологія – зародилася у США наприкінці XIX ст. Формування та утвердження А. п. зумовлені характером історичного розвитку країни, її економічними, соціальними, духовними...
Заборона Політологічний словник Заборона (prohibition, ban) – заборона будь-чого; визначення (в тому числі офіційне) будь-чого суспільно недопустимим, шкідливим, не дозволеним для використання. Крайня З. – оголошення...
Артикуляція політики Політологічний словник Артикуляція політики – механізм (комплекс способів) поширення панування, реалізації управління та організації соціальних відносин. Політика артикулюється та артикулює, оскільки займає певне місце у...
Система однопартійна Політологічний словник Система однопартійна – сутнісна характеристика політичної влади, яка реалізується за допомогою однієї політичної правлячої партії, за відсутності знаходження при владі інших партій, які...
Лассаль Фердинанд Політологічний словник Лассаль Фердинанд (1825 – 1864) – відомий німецький політичний діяч, мислитель. Вивчав філософію у Вроцлаві, Берліні. У 1848 – 1849 рр. розпочав політичну...
Виховання політичне Політологічний словник Виховання політичне – систематичний цілеспрямований вплив на свідомість, волю і поведінку людей з метою сформувати їх політичну позицію, ідеали, цілі. Процес В. п....