МАТКА – є високоспеціалізованим “апаратом” для відкладання яєць, близько 1500 шт. щодня. У М. відсутній довгий хоботок, що служить для збирання нектару, пилковий кошик для перенесення пилку в гніздо, а також залози, що секретують віск і корм для личинок.
За розмірами тіла і його масою М. перевершує інших членів сім’ї. Довжина тіла, залежно від пори року й породи М., коливається від 20 до 25 мм, а маса – від 160 до 300 мг. Прикметна риса М. – довге й відвисле черевце, через що крила здаються меншими, ніж у робочої бджоли. У М. верхня частина
Тривалість життя М. без бджіл складає 2-3 дні, в оточенні близько двадцяти бджіл – 3 тижні, у сім’ї – до 5 років і більше. Звідси випливає, що без робочих бджіл М. гине, вони її годують і зігрівають. Найвища плідність М. припадає на перші 2 роки життя. Чим більша чистопорідна М., тим вища її плідність. У стандартній сім’ї буває одна плодова М. Якщо ж у сім’ї їх дві, то вони ставляться одна до одної вороже, закінчується суперництво боєм, у результаті якого залишається найрухливіша М. Винятком у співжитті двох М. є самозміна:
М. все життя знаходиться у вулику, а вилітає тільки для запліднення або в період роїння, коли вона може скинути зайву масу й нарівні з іншими бджолами вирушити на пошуки нового житла.
Спарювання М. – подія, у якій бере участь вся сім’я. Неплодова М. після виходу з маточника руйнує інші маточники, наявні у вулику, якщо їй не перешкоджають робочі бджоли. Якщо у вулику виводиться ще одна неплодова М., то в результаті боротьби одна з них убиває іншу. На п’ятий-шостий день неплодова М. робить перший орієнтовний обліт. Коли вона дозріває для спарювання, робочі бджоли виштовхують її з вулика. Звідси висновок – прагнення неплодової М. спаровуватися – не вроджена властивість, а результат агресивного спонукання до цієї дії з боку робочих бджіл.
Із сьомого дня свого життя при сприятливій погоді М. спаровується з трутнями. Ідеальні погодні умови – температура повітря вище ніж 20 °С тепла при швидкості вітру не більше 15 км/год. Шлюбні польоти відбуваються з 12-ї год дня до 17-ї вечора, пік їх припадає на період з 14-їдо 16-ї год дня. При рвучкому вітрі, швидкість якого досягає 27-37 км/год, спарювання не спостерігається. Після спарювання з М. трутні гинуть. Якщо ж протягом місяця М. не спаровується, то вона залишиться неплодовою й відкладатиме лише не запліднені яйця.
На 2-4-й день після спарювання М. відкладає яйця на дно підготовлених бджолами чистих чарунок. Вона всуває голову в кожну чарунку, ніби перевіряючи, чи підготовлена вона, потім підгинає тіло, швидко всуває в чарунку черевце, і через 9-12 секунд яйце відкладене.
Метаболічне навантаження на М. надзвичайно високе: у період яйцекладки вона може відкладати до 2-3 тис. яєць на добу, загальна маса яких перевищує вагу матки вдвічі-втричі. Така висока продуктивність забезпечується добрим годуванням М.: бджоли-годувальниці годують М. молочком, вироблюваним залозами молодих робочих бджіл.
Першу кладку М. починає ще наприкінці зими з 20-30 шт. Перші весняні обльоти бджіл, які приносять свіжий пилок і нектар, стимулюють М. різко збільшити кладку яєць, яка до середини літа досягає свого максимуму. У період головного й сильного медозбору продуктивність М. знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром всі вільні чарунки, обмежуючи її роботу. Осіння діяльність М. залежить від наявності підтримувального узятку. З настанням холодів бджоли менше годують М., що скорочує її продуктивність.
Після вироблення верхньощелепними залозами М. феромону (маткової речовини) бджоли знають про присутність М. у гнізді. Як тільки ця речовина перестає надходити бджолам, вони стають неспокійними й починають закладати маточники на личинках робочих бджіл. Справа в тому, що М. і робоча бджола вирощуються з однакового заплідненого яйця, і в перші три дні личинки одержують однаковий корм – молочко. Але потім личинка робочої бджоли одержує суміш меду з пергою (кашку), а личинка М. – молочко. Тому бджоли вільно можуть виростити М. з личинку робочої бджоли. Таке вирощування М. називається норицевим.
У випадку відбудування бджолами мисочок для відкладання в них яєць молодої М. за життя старої говорять про “тиху” зміну М.
У період роїння бджоли з мисочок роблять маточники, що їх називаються ройовими. Яйця заставляються збоку, унизу й у середині стільників. Якість їх неоднакова – найкращі М. виходять із маточників у верхній частині рамки, де стабільніша температура, вологість і рясне харчування. У нижній частині рамок менше бджіл-годувальниць, тому тут харчування личинок гірше й М. народжуються менших розмірів. Такі М. гірше виживають у період зимівлі, менш продуктивні й недовговічні.
Стара М. відкладає дедалі більше незапліднених яєць, з яких виводяться трутні. Тому тримати М. більше ніж 2 роки є недоцільним. Від плідності М. залежить, наскільки сильною та продуктивною буде сім’я.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)