7 КЛАС
Тема 2. Композиція музичного твору
Урок 21
Тема уроку. Метрична будова мелодії. Розучування пісні П. Татарченка “Гей, ви, козаченьки”. Слухання музики. Л. ван Бетховен. Увертюра “Егмонт”
Мета уроку: поглибити знання учнів про метричну будову музичних творів та закріпити на практиці; розвивати у дітей метро-ритмічний слух та музичну пам’ять; виховувати любов та інтерес до музики.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: магнітофон, аудіо-запис, нотний текст пісні, портрет композитора Л. ван Бетховена.
Хід
I. Організація класу до уроку.
1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми уроку.
II. Розспівування.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
– З наведених вправ ви помітили різницю у виконанні?
(Так, ба вони написані у різних розмірах).
– Яких властивостей та характеру набуває мелодія залежно від розміру і ритму?
– За яким принципом класифікується співвідношення тривалостей. (Двох або трьох долей в одному такті, де перша доля завжди наголошена. Інші розміри є похідними або, як їх іще називають, складеними: 4/4; 6/8; 5/4).
IV. Розучування
1. Вступна бесіда.
Гей, ви, козаченьки
Слова В. Крищенка
Музика Г. Татарченка
В темпі маршу
А прийшла лиха година, –
Впав козак наш у траві,
Щоб іскрилась Україна
На гетьманській булаві.
Обросила землю рана
Із козацького чола,
Щоб неправда помирала,
Щоби правдонька жила.
Приспів:
Гей, ви, козаченьки – вітер в чистім полі,
Научіть нащадків так любити волю.
Гей, ви козаченьки – спомин з м’яти-рути,
Научіть минулу славу повернути. Двічі
На початку 16 ст. зароджується козацтво. Уі середині того ж століття формується Запорізька Січ – оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов’язок захищати українські землі від усяких нападників. І до цієї пори слава про козаків живе, народ створює про них пісні, де прославляє мужнє козацтво, їх ватажків: Дорошенка, Сагайдачного, Мазепи.
Пісня “Гей, ви, козаченьки” написана сучасними авторами: слова Вадима Крищенка, музика Геннадія Татарченка.
2. Художній показ пісні.
3. Характеристика прослуханого.
4. Розучую пісню по фразах за нотним текстом. Визначаємо з учнями темп, що характерний для розміру 4/4, а також пунктирний ритм.
V. Слухання музики.
1. Вступна бесіда.
Сьогодні ми з вами послухаємо увертюру “Егмонт” Л. Бетховена. Ми її вже слухали, але сьогодні розглянемо другий аспект твору – його драматургію, тобто втілення драматичної дії, де досить виразно виступають два протиріччя: образ іспанських гнобителів, виражений акордами старовинного танцю сарабанди, та образ пригнобленого народу з характерними мелодичними інтонаціями.
Отже, два чинники складають драматургію музичного твору – подібність і контраст.
2. Слухання твору та визначення:
– Що драматизує розвиток музики?
– Якими засобами композитор виражає непримиренну боротьбу народу?
– Який характер оригіналу музичного твору?
– Які почуття він виражає?
3. Характеристика прослуханого.
(Думки учнів про почутий твір).
VI. Підсумок уроку.