Механізм забезпечення економічної безпеки країни ❤️ Економічний словник

Механізм забезпечення економічної безпеки країни – сукупність інституційних та організаційних структур і комплекс використовуваних ними форм й методів з метою послаблення й усунення внутрішніх і зовнішніх загроз існуванню країни в економічній сфері. Важливими передумовами дії М. з. е. б. к. є обгрунтування стратегії й тактики забезпечення економічної безпеки, виділення найважливіших індикаторів (показників) безпеки, групування їх за спорідненими ознаками, моніторинг чинників, що підривають стійкість економічної системи та ін. Стратегія

економічної безпеки країни – чітке обгрунтування основної мети і довготермінова політика та план дій держави щодо усунення загроз існуванню й розвитку національного господарства. Дії української держави у цій сфері мають передбачати усунення найважливіших загроз економічній системі, спрямованій на задоволення потреб та інтересів тих верств населення, які створюють основну масу матеріальних і нематеріальних (в т. ч. духовних) благ. Якщо економічна система побудована на відчуженні переважної більшості найманих працівників від власності і влади, від управління власністю, то її, з точки зору національних

інтересів, недоцільно захищати від внутрішніх загроз, усунення яких сприяє збагаченню лише правлячої еліти. Внутрішніми загрозами для України в межах продуктивних сил на початку XXI ст. є: нижчий ніж у більшості розвинених країн світу загальноосвітній, професійний та культурний рівні людини-працівника, її економічного мислення, декваліфікація значної частини найманих працівників унаслідок масового безробіття, відсутність належних умов праці для значної кількості зайнятих, критичний стан здоров’я більшості населення, відсутність відтворення переважної більшості населення як біологічного типу (див. Демографічна криза) та ін. У сфері технікоекономічних відносин внутрішніми загрозами є: низька частка торгівлі України машинами, устаткуванням, готовими виробами (інформаційно та інтелектуально насиченою продукцією), ліцензіями, інжиніринговими та управлінськими послугами, незначна участь у міжнародному поділі праці та ін. У межах технологічного способу виробництва – низька продуктивність праці, високі енергомісткість, матеріаломісткість, фондомісткість продукції; значна частка технологічного способу виробництва, що базується на ручній праці (понад 40%), на машинній праці, але з низькою якістю техніки (майже 50%), та надзвичайно низька – способу виробництва, що базується на автоматизованій праці неналежної якості (менше 10%), тобто технологічна відчуженість працівників від засобів виробництва, відсутність могутніх національних компаній, спроможних конкурувати з іноземними ТНК, глибока екологічна, продовольча криза та ін. У сфері організаційно-економічних відносин – низькі рівень та якість маркетингових досліджень, особливо міжнародних, упровадження досконалих організаційних структур (дивізіональної та ін.) управління підприємствами, управлінського апарату на мікро – і мак – рорівнях, добір кадрів здебільшого не за професіональними ознаками, корумлованість державних чиновників та ін. (ситуація у цій сфері стала поліпшуватись з 2005). У межах відносин економічної власності – посилення соціально-економічного відчуження найманих працівників від власності на засоби виробництва та його результати, від управління власністю, наближена до тотальної приватизація кланово-номенклатурною елітою державної власності, в т. ч. стратегічних об’єктів, необгрунтоване руйнування навіть рентабельних колективних сільськогосподарських підприємств, диспаритет цін на сільськогосподарські та промислові товари, які закуповує село, відсутність якісної реалізації власності на робочу силу у формі заробітної плати (через це вона не виконує своїх функцій), соціальних виплат та ін., узурпація трудової колективної власності директорським корпусом та іншими представниками економічної еліти, високий рівень економічної злочинності, значна диференціація доходів най – бідніших і найбагатших верств населення. У межах суспільного способу виробництва – конфлікт між продуктивними силами і відносинами економічної власності, передусім між потребами та інтересами людини-працівника і відносинами економічної власності, потребами в розвитку науки та економічною власністю, низький рівень розвитку економічної (доріг, водогонів та ін.) та соціальної (закладів освіти, охорони здоров’я та ін.) інфраструктури, мізерний рівень доходів переважної більшості населення і формування у 90-х суспільного способу виробництва взірця XIX ст. та ін. У межах господарського механізму – домінування ринкових важелів саморегулювання економіки, переважання адміністративних важелів над економічними, відсутність конструктивної структурної, інвестиційної, інноваційної, фінансової, грошово-кредитної, аграрної, цінової та інших форм економічної політики, а також механізму використання економічних законів, всебічного розвитку людини. У межах економічного способу виробництва – високі темпи інфляції, значна частка тіньової економіки (до 50%), великий державний борг (з урахуванням невиплат трудових заощаджень – понад 130 млрд грн), зовнішній борг, низька конкурентоспроможність країни, відсутність національного економічного демократичного планування та ін. Основними зовнішніми економічними загрозами для існування України є прихований диктат міжнародних фінансово-кредитних організацій (зокрема МВФ) та окремих країн у провадженні зовнішньої та внутрішньої політики, відсутність власної досконалої моделі соціально-економічного розвитку, політика лібералізму, що призвела до втрати значної частини внутрішнього ринку, значна енергетична залежність від одного джерела та ін. Із перелічених внутрішніх і зовнішніх економічних загроз (крім них, існують ще соціальні, політичні, правові, військові, психологічні та ін.) необхідно вирішити спершу найнебезпечнішу, оскільки М. з. е. б. к. передбачає певну послідовність використовуваних інституційними та організаційними структурами методів, способів, конкретних дій, спрямованих на послаблення, а відтак – і повне усунення таких загроз. Цією загрозою є соціально-економічна діяльність самої держави в інтересах кланово-номенклатурної еліти, ігнорування інтересів переважної більшості населення, які створюють основну масу матеріальних і духовних благ (певні позитивні зміни у цій сфері почались з 2005). Комплекс заходів щодо унеможливлення цих загроз найповніше може бути реалізований в моделі народної економіки (див. Економіка народна).

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Механізм забезпечення економічної безпеки країни - Економічний словник

Схожі записи:

Гнучкі ціни Гнучкі ціни (гибкие цены) – ціни, визначені виходячи із співвідношення попиту і пропозиції товарів (послуг) на ринку з врахуванням зміни його кон’юнктури з метою збільшення...
Жиро Жиро (іт. giro – обіг, оборот) – різновид безготівкових розрахунків (жиророзрахунків), які здійснює банк, згідно з дорученням клієнта, перераховуючи суми з одного рахунку на рахунок...
Самостійність фінансова Самостійність фінансова – спроможність підприємства забезпечувати свій розвиток, орієнтуючись на використання власних джерел формування фінансових ресурсів....
Базисний пункт Базисний пункт – сота частина відсотка. У таких одиницях прийнято характеризувати, вимірювати різницю у відсоткових ставках. Так, якщо ставка відсотка підвищилася з 5,1 до 5,4%,...
Прогнозування попиту Прогнозування попиту – наукове передбачення загального обсягу і структури платоспроможної потреби в товарах на ринку за певних умов розвитку виробництва і рівня життя населення....
Альянс маркетинговий Альянс маркетинговий (альянс маркетинговый) – форма стратегічного партнерства з метою створення міцного багатостороннього союзу, в якому кожна сторона сприяє зміцненню сильних сторін учасників альянсу. Можу...
Витрати логістичні Витрати логістичні – витрати на виконання логістичних операцій, тобто на певний комплекс дій, спрямованих на перетворення матеріального і/або інформаційного потоків....
Коефіцієнт готівкових засобів Коефіцієнт готівкових засобів – відношення готівкових коштів банку до його зобов’язань (депозитів клієнтів). У більшості розвинених країн світу К. г. з. встановлюється чинним законодавством або...
Біржова рада Біржова рада – орган управління біржею. До Б. р. входять представники торгових, промислових, банківських компаній, які є постійними членами біржі, а також представники наукових, політичних...
Арбітражні угоди, операції Арбітражні угоди, операції – біржові угоди, операції, що враховують різницю в цінах на один і той самий біржовий товар на різних біржах або різні терміни...
Економічна діагностика підприємства Економічна діагностика підприємства – аналіз і оцінка економічних показників роботи підприємства на підставі вивчення окремих результатів, відсутності повної інформації з метою виявлення резервів та з’ясування...
Бюджетний рахунок Бюджетний рахунок – банківський рахунок, відкритий підприємством, організацією, установою для використання коштів, виділених з державного бюджету....
Концепція підприємництва кейнсіанська Концепція підприємництва кейнсіанська – спосіб дослідження Дж. Кейнсом сутності, механізму та рушійних сил підприємництва, а також комплекс ідей, положень, що випливають з цього способу. Дж....
Акредитив резервний (акредитив “стенд-бай”) Акредитив резервний (акредитив “стенд-бай”) – зобов’язання банку-емітента перед організацією – експортером здійснювати оплату в межах зазначеної в акредитиві суми у разі невиконання імпортером своїх зобов’язань...
Підприємство віртуальне Підприємство віртуальне – найновіший вид міжорганізаційного кооперованого гнучкого підприємства, яке тимчасово об’єднує певну кількість юридичних і фізичних осіб і завдяки високій раціоналізації системи виробництва та...
Нові індустріальні країни Нові індустріальні країни – країни, різні за своїми національними та історичними ознаками, для яких характерні стрімкий розвиток, сталі й високі темпи зростання економіки, успіхи в...
Капіталомісткий науково-технічний прогрес Капіталомісткий науково-технічний прогрес – напрям удосконалення техніки, технології виробництва та НДДКР, за якого обсяги створеного продукту зростають за значного збільшення капіталовкладень....
Скелтер Скелтер – повний член біржі, який оперує невеликими партіями реального товару й одержує прибуток за рахунок змін ціни на товар упродовж нетривалого проміжку часу....
Телемаркетинг Телемаркетинг (телемаркетинг) – збут продукції, товарів за допомогою засобів телекомунікацій....
Класифікація доходів і прибутків комерційних банків Класифікація доходів і прибутків комерційних банків – розташування основних видів доходів, в т. ч. прибутків, отриманих внаслідок банківської діяльності у формі зростання активів або зменшення...
Чистий дохід суспільства Чистий дохід суспільства – вартість додаткового продукту, що є частиною національного доходу. Складається з чистого доходу підприємств і централізованого чистого доходу держави....
Міжнародна науково-виробнича кооперація Міжнародна науково-виробнича кооперація – один з важливих сучасних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків, метою яких є спільні розробки науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими досягненнями, виробничим досвідом, підготовка...
Компанія привілейована Компанія привілейована – 1) компанія, організована на підставі урядової концесії; 2) компанія, яка висуває жорсткіші вимоги до чисельності своїх членів, управління й виплати відсотків на...
Умови праці Умови праці – комплекс факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров’я і тривалість життя,...
Палата рахункова міжнародна товарна Палата рахункова міжнародна товарна – палата, яка здійснює клірингові операції на Лондонській та Гонконзькій товарних біржах, а також на Австралійському ринку опціонів та Сіднейській біржі...
Показники фінансові Показники фінансові – комплекс кількісно-якісних характеристик (коефіцієнтів, вимірників, індексів, індикаторів), які дають системну оцінку фінансово-економічних відносин різних суб’єктів господарської діяльності. Кожен з таких коефіцієнтів відображає...
Акція циклічна Акція циклічна – акція, ціна якої зростає чи знижується синхронно з піднесеннями і спадами в національній економіці....
Передання технології Передання технології – передання технології розвиненими країнами слаборозвиненим на платній або безоплатній основі. ЮНІДО (організація ООН з промислового розвитку) розглядає П. т. як тривалий і...
Дуальна позика Дуальна позика – позика у двох валютах; ситуація, за якої відсотки виплачуються в одній валюті, а основний капітал повертається в іншій....
Фінанси домогосподарств Фінанси домогосподарств – грошові ресурси, що формуються у громадян країни з доходів, отриманих від трудової та індивідуальної діяльності і спрямовуються на відтворення робочої сили і...
Іноземний контрагент Іноземний контрагент – іноземна фізична або юридична особа, яка виступає однією із сторін у комерційній угоді....
Промисловий зразок Промисловий зразок – 1) опис зовнішнього вигляду нового виробу, його форми, рисунка; 2) дослідний зразок нового виробу, створення якого свідчить про можливість його промислового виробництва....
Фактор виробництва Фактор виробництва (фактор производства) – ресурси, які необхідно витратити, щоб виготовити продукцію....
Інтегрована капіталістична власність Інтегрована капіталістична власність – процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т. ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів...
Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та...