Моделі організаційних структур управління: лінійна та функціональна

УРОК 28

Моделі організаційних структур управління: лінійна та функціональна

Мета уроку: визначити сутність організаційної структури підприємства; охарактеризувати переваги лінійної та функціональної організаційних структур; розвивати вміння учнів працювати в команді, розподіляти обов’язки.

Основні поняття: організаційна структура, тип організаційної структури, лінійна структура, функціональна структура, делегування, відповідальність.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.

Хід уроку

I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

>> Гра

Учитель об’єднує учнів класу в групи по п’ять (шість) осіб. Завдання – скласти в команді по п’ять (шість) запитань за минулою темою, які слід поставити іншій команді. Час виконання – 4 хв.

Учитель має уважно спостерігати за тим, як учні організують свою командну роботу. У них є два варіанти (учитель не сповіщає про них учнів на початку гри, учні обирають варіант роботи самостійно):

1) усі разом обговорюють і складають усі п’ять (чи шість) запитань. При цьому існує висока ймовірність не встигнути чи не дійти

згоди;

2) кожен учень складає по одному запитанню. Наприкінці гри команда коротко обговорює та приймає їх або пропонує натомість інші. Після того як команди склали запитання, вони мають поставити їх іншій команді, і та відповідає.

Після цієї гри вчитель має зробити два висновки:

1) про ступінь засвоєння учнями знань, їх креативність та вміння висловлювати свої думки;

2) про спосіб організації командної роботи: зазначити, що більш продуктивним і ефективним є розподіл повноважень, оскільки це економить час, дозволяє досягти більшої згоди та кращих результатів.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Для реалізації місії, обраної стратегії та досягнення цілей підприємства проектується організаційна структура, що передбачає встановлення взаємозв’язків між його елементами. Про важливість раціонального поєднання факторів виробництва А. Гастев сказав так: “Головний талант керівника – зібрати потрібні ресурси в потрібний час”.

IV. Вивчення нового матеріалу

Організаційна структура – це сукупність підрозділів, між якими встановлено систему взаємозв’язків, покликаних забезпечити реалізацію різних видів робіт, функцій і процесів для досягнення певних цілей.

Елементи організаційної структури такі: ланки (підрозділи, відділи, бюро та ін.), рівні (щаблі управління), зв’язки – горизонтальні й вертикальні.

Залежно від комбінацій цих елементів виокремлюють такі типи організаційних структур:

¦ лінійна організаційна;

¦ лінійно-штабна організаційна;

¦ функціональна організаційна;

¦ лінійно-функціональна організаційна;

¦ дивізіональна організаційна;

¦ матрична організаційна;

¦ інші: проектна, кластерна, модульна, атомістична.

Найбільш поширеними наразі є лінійна та функціональні організаційні структури.

Лінійна організаційна структура – це система управління, у якій кожен підлеглий має лише одного керівника.

Принципова схема лінійної організаційної структури

Переваги лінійної оргструктури:

¦ чіткість і простота взаємодії;

¦ висока відповідальність кожного за виконання свого завдання;

¦ оперативність;

¦ економічність.

Недоліки лінійної оргструктури:

¦ необхідність високої кваліфікації керівників;

¦ зростання кількості рівнів управління в разі збільшення розмірів організації;

¦ обмеження ініціативи працівників на нижчих рівнях.

За функціональної організаційної структури виконання окремих функцій здійснюється спеціальними підрозділами (наприклад, відділом маркетингу, фінансовим, управлінням трудовими ресурсами, бухгалтерією та ін.).

Переваги функціональної оргструктури:

¦ спеціалізація діяльності функціональних керівників;

¦ скорочення часу проходження інформації;

¦ розвантаження вищого керівництва.

Недоліки функціональної оргструктури:

¦ можливість отримання суперечливих указівок;

¦ порушення принципу єдиноначальності;

¦ складність контролю;

¦ дублювання функцій;

¦ недостатня гнучкість.

Принципова схема функціональної організаційної структури

У чистому вигляді функціональна структура майже не застосовується. Найчастіше вона трапляється в поєднанні з лінійною структурою, утворюючи лінійно-функціональну структуру. Ба такої побудови виконання вузькоспеціалізованих функцій поєднується із системою підпорядкованості та відповідальності за безпосереднє виконання завдань. Права і відповідальність більш поглиблено поділяються між різними підрозділами, керівниками та працівниками. Утім, ці структури не мають достатньої гнучкості й адекватності щодо мінливого внутрішнього й зовнішнього середовища. У результаті знижується швидкість передачі інформації, простежується невідповідність між повноваженнями й відповідальністю керівників різних рівнів.

Принципова схема лінійно-функціональної організаційної структури

Фактори, що впливають на вибір типу організаційної структури:

¦ стан зовнішнього середовища;

¦ технологія управління та виробництва;

¦ стратегічний вибір керівництва організації щодо її цілей;

¦ політика керівництва та методи управління;

¦ установлення повноважень і функцій працівників на різних ієрархічних рівнях;

¦ реальні взаємозв’язки, що виникають між людьми та їх роботою.

V. Закріплення знань і вмінь учнів

>> Робота в групах

Учитель об’єднує учнів класу в групи по чотири-п’ять осіб, потім роздає малим групам ситуаційне завдання, прочитавши яке, учні повинні відповісти на запитання.

Маркетингова служба підприємства запропонувала збільшити обсяг виробництва продукції. Виробничі потужності дозволяли зробити це. Підприємство перейшло на роботу без вихідних. Продукція, що виробляється в суботу й неділю, має відвантажуватися на склад готової продукції, звідки, щоб уникнути затарювання, має негайно реалізовуватися. Комерційний відділ передбачив це, уклавши договір із низкою магазинів про збільшення прямих поставок. Було обумовлено, що продукція в магазини доставлятиметься транспортом постачальника (підприємства). У той момент, коли настав час відвантажувати готову продукцію, виявилося, що в підприємства не вистачає транспорту. Частина транспортних засобів перебувала в ремонті й не була підготовлена до роботи. Через що це сталося? Справа в тому, що транспортна ділянка має ніби подвійне підпорядкування. З одного боку, її безпосереднім керівником є начальник транспортної дільниці, функція якого полягає в спостереженні за станом транспорту та його своєчасному ремонті. Але начальник транспортного ділянки перебуває в підпорядкуванні в головного інженера. З іншого боку, комерційна служба, на яку реально працює ця ділянка, не має права віддавати їй прямі вказівки та керувати нею.

>> Запитання

1. З чиєї вини сталося так, що в потрібний момент не виявилося достатньо транспорту?

2. Чи винен у цій ситуації комерційний відділ?

3. Чи можна покласти провину на головного інженера підприємства?

4. У чому полягає недосконалість організаційної структури підприємства?

5. Як можна було б розв’язати цю ситуацію?

(Реальне розв’язання ситуації: прискорений ремонт машин, а також залучення ресурсів з боку)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2 . Написати есе на одну з тем:

¦ “Перевагитанедолікидивізіональноїорганізаційноїструктури”;

¦ “Переваги та недоліки матричної організаційної структури”.