Стилістика української мови
Морфологічні засоби стилістики
Стилістичні можливості морфологічної системи сучасної української літературної мови широкі й функціонально потужні. Більшість повнозначних слів представлена не однією формою, а кількома, навіть багатьма, і всі вони певною мірою стилістично неповторні, своєрідні. Кожна із змінюваних форм виконує певну комунікативну, отже, й стилістичну функцію.
Стилістичні функції мовних одиниць сконденсовані в таких мовних явищах:
– фонемно-звуковій матерії, сутності одиниць
– семантиці мовних форм;
– синтаксичному використанні всіх слів у структурі речення.
Добір морфологічних засобів мови (всіх її слів) з певною комунікативно-стилістичною метою визначається:
– належністю/неналежністю слова до певного стилю й жанру мови;
– формою вияву – усною чи писемною;
– семантикою слова, передусім позитивною чи негативною;
– морфологічними ознаками слова, його морфемною структурою, змінністю чи незмінністю, належністю слова до певної частини мови з властивими їй морфологічними (ширше – граматичними) категоріями, значеннями,
– емоційною нейтральністю чи певним емоційним забарвленням (відтінком поважливості, голубливості, пестливості, зменшеності, згрубілості тощо) слова.
Отже, стилістичні можливості, функції морфологічних одиниць мови знаходять свій вияв у морфологічних формах, категоріях, значеннях повнозначних змінюваних слів, обмежено й своєрідно також і в незмінюваних повнозначних словах. Таким словам властива найрізноманітніша семантика. Як відомо, не мають семантики (лексичного значення) слова службові і вигуки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)