Народництво ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Народництво – ідейна течія і громадський рух, один з провідних напрямів радикалізму у пореформеній Росії. Н. являє собою широкий спектр різних течій – від революційно-демократичного до помірно-ліберального і навіть консервативного. В 70-х роках XIX ст. вирішальне значення мало революційне (“діюче”) Н. Основні програмні положення народників зводилися до такого: 1) ліквідація залишків кріпацтва в економічному, соціальному і політичному устрої Росії революційним шляхом; 2) основною рушійною силою революції

має бути селянство; 3) селянська революція не лише знищить самодержавство і залишки кріпацького ладу, а й відкриє шлях до соціалізму і не допустить утвердження в Росії капіталізму; 4) базисом соціалізму стане селянська поземельна община; 5) організуючою силою селянської революції буде “революційна партія” (малася на увазі революційна організація народників). Н. – це своєрідна реакція інтелігенції на процеси модернізації, що розпочалися в Росії, це був протест проти настання індустріальної епохи, яка несла трудовому людству обезземелення, безробіття, панування товарно-грошових відносин, капіталістичну

конкуренцію й експлуатацію. Н. не було єдиним ідейно, його діяльність могла набути революційної, реформаторської або іншої спрямованості, що в поєднанні і не дало Н. можливості виробити цілісну доктрину, програму, стратегію і тактику своєї діяльності.

Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. – М., 2000.

М. Головатий

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Народництво - Довідник з політології

Схожі записи:

Полеміка Політологічний словник Полеміка (фр. polémiqué, від грецьк. polemikos – ворожий, войовничий) – наукова суперечка, словесна війна, літературна перепалка. М. Головатий...
>Основні вибори Політологічний словник Основні вибори – назва виборчої кампанії в США, під час якої обирають не тільки членів палати представників, третину сенату, губернаторів штатів, як це...
Бабеф (Гракх) Франсуа Політологічний словник Бабеф (Гракх) Франсуа (Francois Babeuf (Gracchus), 1760 – 1797) – французький політичний діяч, ідеолог зрівняльного комунізму, якого прозвали Гракхом через схожість його аграрної...
Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував...
ПАТЕРНАЛІЗМ ПАТЕРНАЛІЗМ – ідеологія і практика управління соціальними групами, верствами з позиції “батьківської турботи”, нав’язування думки про залежність їх від сильного “батька”....
Рух опору Політологічний словник Рух опору – політичний рух (часто законспірований), учасники якого вважають існуючий порядок, у тому числі і політичний, таким, що об’єктивно загрожує правам і...
САМОВРЯДУВАННЯ САМОВРЯДУВАННЯ – надане законом і державною владою право місцевих органів самостійно розв’язувати коло питань, що входять до їхньої компетенції; діяльність щодо реалізації цього права....
Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без...
Автономізація Політологічний словник Автономізація – процес, пов’язаний з набуттям статусу самоврядної території. На практиці здійснюється як політичний рух у напрямку реалізації права на самостійне розв’язання суб’єктом...
Політична думка Середньовіччя Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ: ЗАХІДНА ТА РОСІЙСЬКА ТРАДИЦІЇ 2. Політична думка Середньовіччя В історії Західної Європи Середні...
Чинність виборів Політологічний словник Чинність виборів – визнання виборів такими, що відбулися. В Україні визнання чинності виборів потребує, щоб під час їх проведення не було порушень Закону...
Що таке етногенез? 10 Що таке етногенез? Характеристика процесу становлення етносу і його розвитку в науковій літературі дістала назву етногенез (від лат. ethnos – народ та genesis –...
Влада традицій Політологічний словник Влада традицій (power of traditions) – вплив звичаїв, поглядів, порядку, що сформувався в поведінці, на владу, що дає їй змогу діяти без конфлікту,...
Мілітаризація Політологічний словник Мілітаризація (від лат. Militaris – військовий від miles – солдат) – підпорядкування економічного, політичного, громадського життя та ідеології цілям підготовки агресивних воєн; перенесення...
Маркетинг політичний Політологічний словник Маркетинг політичний – комплекс заходів (реклама, сейлз промоушн, PR, спонсоринг тощо), спрямованих на виявлення та демонстрацію різноманітним соціальним та національним групам виборців насамперед...
Протокол про наміри Політологічний словник Протокол про наміри (protocol of intentions/purposes) – у міжнародній практиці документ, що скріплює домовленість високих державних, посадових осіб про бажання, задуми, позиції і...
Октроїрувана конституція Політологічний словник Октроїрувана конституція (від фр. octroyer – дарувати) – конституція, створена без участі установчих зборів, парламенту чи іншого колегіального представницького органу країни, натомість “дарована”...
Рекет Політологічний словник Рекет (англ. racket – шум, суєта) – вимагання, шантаж, іноді здирство, що звичайно набуває форм організованої, як правило, групової злочинності із застосуванням погроз,...
Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? 3 Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? У політології під генезою (від гр. genesis – походження, виникнення) розуміють процес становлення та розвитку політичних ідей,...
Біополітика Політологічний словник Біополітика (biopolitics, від грецьк. bios – життя, politike – мистецтво керувати державою) – 1) концепція, згідно з якою можна використовувати біологічні методи, аналогії,...
Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) Політологічний словник Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) – поняття, що характеризує значний обсяг і високий рівень взаємоузгоджених позицій, зв’язків між суб’єктами суспільних відносин...
Імперія Політологічний словник Імперія (від лат. Imperium – влада, держава) – своєрідна форма державного устрою, яка характеризується багатонаціональним складом населення та жорстким централізмом управління територіями. І....
Історична пам’ять Політологічний словник Історична пам’ять – найважливіший компонент духовної сфери етнічної спільноти, що дає змогу підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність історичного досвіду, передавати накопичене багатство етнічних...
Кібернетика (політична) Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик...
ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду...
Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2)...
Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава...
Демілітаризаціям Політологічний словник Демілітаризація – роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території або мати взагалі збройні сили, окрім поліційних формувань, мати оборонну...
НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ – сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах...
Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні...
Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав...
Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на...
Анексія Політологічний словник Анексія (від лат. annexio – приєднання) – примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, або будь-якого простору,...
Київської Русі політична думка Політологічний словник Київської Русі політична думка – Київське князівство, що виникло у середній течії Дніпра на межі VIII – IX ст., стало політичним осередком величезної...
Хурал Політологічний словник Хурал – у сучасній Монголії назва органів державної влади. Великий народний Хурал – вищий орган державної влади Монголії. М. Головатий...