Сад і город (енциклопедія)
ОБІГРІВАННЯ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ
Захищений грунт обігрівають декількома способами. Найпоширеніші обігрівання: сонячне, біологічне, грубкою, центральне водяне. Застосовують також повітряне та електричне обігрівання.
При будь-якому способі обігрівання теплиці й парники на ніч укривають солом’яними матами, будь-яким іншим непро30рим укриттям для підтримання необхідної температури.
Сонячне обігрівання найскладніше, тому що його можна застосовувати тільки з кінця березня, важко
Біологічне обігрівання полягає в одержанні тепла за рахунок горіння (розкладення) гною та інших органічних рештків. Для біологічного обігрівання гній готують з осені. Його складають у штабелі, трамбують так, щоб він не розгорівся. Розкладення відбувається за допомогою аеробних мікроорганізмів, тому за відсутності доступу повітря гній добре зберігається до весни. Висота штабеля має бути 1-1,5 м, ширина – не більше 3 м. Щоб гній не промерз, його потрібно накрити торфом, тирсою, соломою, опалим листям. На 1 м2 теплиці заготовлюється
Навесні за 10-12 днів до закладання в теплиці й парники гній слід розігріти. Для цього в нього кладуть розігріте каміння, поливають гарячою водою. Після розігрівання гній перебивають і змішують із тирсою, торфом, листям або перемішують гарячий і холодний гній.
На дно очищених від снігу котлованів кладуть і30ляційний матеріал (листя, тирсу, торф, солому). Потім шарами вкладають розігрітий гній. Закривають парник рамами й матами, через 2-3 дні дивляться, чи не осів гній. Якщо це відбулося, додають гарячого гною, утрамбовують, вирівнюють і присипають для запобігання появі грибів вапном або деревним попелом із розрахунку 500 г вапна або 1 кг попелу на раму. Зверху в парники засипають перегнійну землю.
Для вирощування огірків і помідорів у теплицях можна використовувати солому. Для цього беруть 120-160 кг соломи в тюках на 10 м2 теплиці, укладають її на поверхню грушу за 15 днів до висаджування розсади, потім поливають водою, розігрітою до температури 50-70’С. Після цього вносять мінеральні добрива, розділивши норму на два-три рази, в останню чергу додають вапно.
Норма внесення добрив на 100 кг соломи: 1300 г аміачної селітри, 1200 г калійної селітри, 620 г подвійного суперфосфату, 4 50 г сульфату магнію, 340 г сульфату заліза та 350 г вапна. Після внесення добрив через 4-5 днів температура в соломі підвищується за рахунок розкладення до 50 ‘C.
Коли температура спаде до +35 °С, зверху насипають шар землі завтовшки 5-10 см. Витримують ще кілька днів до зниження температури в шарі грунту до +25 °С і висаджують розсаду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)