РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ЛЮДИНИ
14. ОБРАЗ У ПОРТРЕТІ
М. Врубель. Портрет дружини
Робота над портретом потребує особливої зосередженості і вміння передавати характер і настрій моделі. Варто пам’ятати, що зображується людина, яка має притаманні тільки їй характер, погляд, рухи. У процесі роботи пильну увагу доцільно приділити очам, бо вони віддзеркалюють людську душу. Освітленість, силует і рух також мають велике значення. Навряд чи схожим буде портрет у не характерному ракурсі, погано освітлений.
У
О. Мурашко. Портрет дівчини у червоному капелюсі
А. Манастирський. Козак
Ретельно зображують руки моделі, адже жести можуть розкрити її емоційний стан. У спокійної людини руки розслаблені. Якщо людина зосереджується, пальці напружуються, стискаються. Правильно знайдений силует також надає малюнку більшої виразності. Насамперед треба стежити за співвідношенням розміру малюнка голови і всього аркуша.
Навколо відтворюваного героя має бути
Для розкриття “образу” в портреті велике значення мають костюм, який може розповісти про характер, професію, епоху, в якій відбувається дія, оточення, в якому розміщена модель, предмети, що є поруч. Між картиною і глядачем виникає мовчазний діалог. Без єдиного слова портрет розкриває таємниці свого героя.
1. Пригадайте, портрети яких українських і зарубіжних майстрів ви бачили під час відвідування музею, галереї, виставки. Який з них справив на вас найбільше враження і чому?
Ракурс – положення натури щодо глядача.
Учнівські роботи
Створіть автопортрет в історичному костюмі минулих часів. Який костюм сприятиме розкриттю вашого внутрішнього світу?
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.
План роботи:
– На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) портретне зображення людини.
– Порівняйте його пропорції в цілому.
– Порівняйте пропорції різних частин обличчя людини кожної окремо: довжину до висоти та ширини. Порівняйте їх між собою (щоб, скажімо, очі не були, як у сови, а вуха, як у миші).
– Зверніть увагу на те, де розташовані різні частини обличчя на вашому малюнку, чи не “з’їжджають” вони з осі симетрії, не “підстрибують” відносно одна одної.
– Виправте помилки у побудові.
– На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла. Почати роботу фарбами краще із тих кольорів, які вам зрозуміліші.
– Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин обличчя, волосся.
– Виявіть, яка частина обличчя освітлена найяскравіше і як виглядає тло поруч.
– Як змінюється відтінок кольору в тіні і на освітленій поверхні?
– Де найтемніша тінь та чи не змінилося сприйняття кольору в тіні?
– Поспостерігайте, які різні півтонові співвідношення на різних поверхнях.
– Де створюється найбільший контраст?
Левицький Дмитро Григорович
(1735-1822) – художник-портретист. Народився в Києві, син українського гравера Г. Левицького. Пізніше жив у Петербурзі, брав участь у розписуванні Андріївської церкви у Києві. Найвідоміші твори Левицького – “Портрет П. О. Демідова”, серія парадних портретів вихованок Смольного інституту, “Портрет М. Д’якової”, “Портрет Катерини II – законодавиці”, “Портрет М. Львова”, серія портретів великих князівен – доньок імператора Павла І (“Портрет великої князівни Олени Павлівни в дитинстві” та ін.).
Д. Левицький. Портрет великої князівни Олени Павлівни в дитинстві
Рубенс Пітер Пауел (1577-1640) – великий фламандський художник, неперевершений колорист. На формування творчої особистості Рубенсавеликий вплив мала подорож до Італії, де художник ознайомився з творами Мікеланджело, Караваджо, венеціанських майстрів. Рубенс працював у різних жанрах, писав релігійні композиції, міфологічні сцени, пейзажі, портрети. Фарби творів Рубенса є яскравими, соковитими, дзвінкими. Творчість цього майстра сповнена оптимізму і життєрадісності. Серед картин Рубенса: “Персей і Андромеда”, “Портрет Єлени Фоурмен з дітьми”.
Пітер Пауел Рубенс. Автопортрет з дружиною
МАЙСТЕР-КЛАС
ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПОРТРЕТОМ
Коли ви малюєте голову людини, вам треба “йти” від загального до дрібниць. Починайте із зображення овала обличчя і “шапки” волосся. Спочатку малюнок робіть легким, тому що в процесі роботи доведеться дещо змінювати, виправляти. Необхідно подивитися, скільки місця на папері займає обличчя, волосся в довжину і ширину. Потім поділіть обличчя вертикальною віссю на праву і ліву частини. Вісь пройде через середину чола між бровами через ніс до середини підборіддя. Горизонтальними лініями позначте рівень брів, очей, довжину носа, рівень губ.
Малюючи портрет у ракурсі, пам’ятайте, що обличчя також трохи скорочується в перспективі. Тому ближнє око буде трохи більше, ніж дальнє. І не тільки око, а й вся ближня частина обличчя. Зверніть увагу на те, що лінії брів, очей, носа й губ паралельні одна одній. Тому з нахилом голови всі частини обличчя “нахиляються” разом з нею під тим самим кутом.
Якщо ви бачите на деяких малюнках, що очі мають один нахил, а губи інший, знайте, – це твір людини, яка “ловила гав” на уроках малювання.
Роблячи живописний портрет друга, спробуйте вловити колір його волосся, колір обличчя притаманний саме йому. Адже є люди білошкірі, з білявим волоссям і світлими очима. А брюнети зазвичай смагляві, мають темні очі. Волосся також буває різних відтінків: рудувате, каштанове, попелясте. У різному оточенні на волосся падають різні рефлекси, і тоді на ньому з’являються зеленуваті, блакитні або рудуваті рефлекси.
Колір шкіри й волосся в тінях і на освітлених ділянках також має різні відтінки. У приміщенні переважно на освітлених ділянках пануватимуть холоднуваті відтінки, а в тінях – більше теплих.
Наприкінці роботи важливо оцінити загальне враження від портрета, подивитися, чи виразне обличчя, погляд, чи достатньо виявлений об’єм голови.
Тло портрета має сприяти цілісному сприйняттю образу – не бути занадто яскравим, відтіняти обличчя, гармонійно поєднуватися з іншими кольорами.
Етапи роботи над портретом
МАЙСТЕР-КЛАС
ЕТАПИ РОБОТИ НАД СКУЛЬПТУРНИМ ПОРТРЕТОМ
Для ліплення використовують стеку – дерев’яну або пластмасову лопатку завдовжки 15-20 см, один кінець якої заточений, як олівець, і дощечку, на якій виконується робота. Стекою зрізують зайву глину, зарівнюють поверхню, роблять заглиблення у формі.
Стеки для скульптури
Перед тим як розпочати роботу, вирішіть, образ якого літературного героя ви хочете зліпити – Русалоньки чи Фарбованого лиса, маленького хоббіта чи капітана Флінта, чи когось іншого. Спочатку зробіть замальовки олівцем, ескізи свого обранця з різних боків. Адже скульптурний образ тривимірний, і ще до початку ліплення ви маєте уявляти, як буде виглядати ваш герой з різних боків.
2. Якщо скульптура завбільшки понад 20 см, то потрібно зробити каркас, закріпити його на підставці, він має бути міцним, не повинен деформуватися. Це може бути дерев’яний брусочок або металевий дріт, прикріплений до горизонтальної дощечки.
3. На початку роботи необхідно визначити розмір зображення, матеріал, який найбільше підходить для задуманої композиції, – глина чи пластилін. Наносячи матеріал на каркас, треба спочатку “набрати масу”, тобто створити форму, яка нагадує голову.
4. Далі потрібно деталізувати скульптуру: виліпити очі, зачіску, ніс, губи, брови. Виліплювати треба, починаючи з великих деталей, і поступово додавати дрібні. Для правильного зображення пригадайте все, що ви вивчили про пропорції голови людини.
5. Творчий підхід до завдання потребує звернути особливу увагу на настрій натури – сум це чи радість, стурбованість чи мрійливість, а також на те, за допомогою яких деталей можна найповніше розкрити характер героя: вираз обличчя, зачіска, головний убір, прикраси, комірець або якась інша частина одягу біля шиї.
Етапи роботи над скульптурним портретом
Пропорції людини за спостереженнями давніх єгиптян
(2 votes, average: 3,50 out of 5)