Оренда землі ❤️ Економічний словник

Оренда землі – форма господарювання в сільському господарстві, за якої власник землі надає її у тимчасове користування орендареві за певну плату, яка фіксується з договорі оренди. О. з. набула значного поширення в розвинених країнах світу. У Франції, наприклад, орендують більше половини земель, в Англії – до 40%, Бельгії – 68%. У США понад третина сільськогосподарських угідь є власністю держави, передається в оренду терміном на 1 – 2 роки і за виконання договору подовжується. Умови надання землі в оренду: орендар повинен мати відповідні

знання й досвід роботи на землі, добре здоров’я, певний вік (в Англії – до 40 років, у Франції він до припинення 25- річного строку оренди не повинен досягти пенсійного віку), відповідний капітал, отриманий від праці на фермі, та ін. Різновид оренди – сімейна оренда, за якої глава сім’ї передає свою ділянку землі в оренду за певну плату одному з її членів. У Німеччині та Англії на цей вид оренди припадає 15 – 20% всієї орендної землі. Особливістю орендних відносин у деяких розвинених країнах світу є об’єднання сімейних ферм у сільськогосподарські корпорації (див. Кооперація сільськогосподарська).

Орендна плата за землю в розвинених країнах світу висока, зокрема у США – до 10% її ринкової вартості, або в середньому 350- 400 дол. за 1 га; в Канаді на оплату оренди витрачається 40 – 45% вирощеного врожаю, у Франції – його третина. Загалом плата за О. з. у країнах Західної Європи становить 1 – 3% ціни землі (наприклад, у Німеччині і Франції така плата становила у 90-х XX ст. понад 200 ЕКЮ за 1 га). З огляду на це аграрна політика в розвинених країнах світу передбачає поступове перетворення фермерів – орендарів на власників землі через механізм викупу. Внаслідок реструктуризації колгоспів в Україні 2000 створено 2,9 тис. приватних підприємств з орендними відносинами, які володіють 17% реформованих сільськогосподарських угідь. Земельні та майнові паї селян у таких господарствах використовуються на засадах оренди. У 2004 у приватній власності перебувало 65% сільськогосподарських угідь, в т. ч. – 80% орних земель. Орендодавці мають право отримувати орендну плату в обсязі не менше 1,5% вартості орендованого паю. Мінімальна плата за оренду 1 га сільськогосподарських угідь – 73 грн. У 2000 до 80% орендарів зобов’язалися сплатити 1 % вартості орендованої землі, від 1,1 до 2% – понад 10%; понад 2% – 3,8% орендарів і менше 1% вартості – понад 5% орендарів. Проте ці зобов’язання ними ні у 2000, ні в наступні роки не були виконані повністю.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Оренда землі - Економічний словник

Схожі записи:

Фази економічного циклу Фази економічного циклу – фази циклічного розвитку економіки, через які економіка окремої країни або групи країн проходить послідовно після початку кризи. Основними Ф. е. ц....
Статутний фонд спільних підприємств Статутний фонд спільних підприємств – сума вкладів його учасників, призначена для забезпечення діяльності підприємств. Може поповнюватися за рахунок прибутків від господарської діяльності, а при необхідності...
Преміювання Преміювання – виплата премії або додаткової винагороди працівникам за високу ефективність праці з метою стимулювання її зростання, зокрема за поліпшення якості продукції, економії живої та...
Ризик несплати; ризик дефолту Ризик несплати; ризик дефолту – вірогідність того, що деяка частина відсоткових платежів чи основної суми облігаційної позики не буде сплачена повністю....
Коефіцієнт вибуття основних фондів Коефіцієнт вибуття основних фондів – показник відтворення основних фондів, який визначають як відношення основних фондів, що вибули впродовж року, до їх наявності на початку року....
Гудвіл Гудвіл – нематеріальні активи фірми, компанії (репутація, зв’язки, способи маркетингових досліджень, сприятливе місце розташування та ін.)....
Прудон П’єр-Жозеф Прудон П’єр-Жозеф (1809-1865) – французький економіст, філософ і соціолог. Народився в м. Безансон у бідній селянській сім’ї, екстерном здобув ступінь бакалавра. П. справедливо вважав капіталізм...
Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і...
Інтегральний показник конкурентоздатності Інтегральний показник конкурентоздатності – кількісна характеристика конкурентоздатності товару, яка є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними....
Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) – фонд для надання кредитів країнам ЄС з метою валютної інтеграції у межах Європейської валютної системи. Створений 1973. Метою діяльності...
Організаційний розвиток фірми Організаційний розвиток фірми – незворотний процес позитивних якісних і сутнісних змін в організації, які стосуються головно структури, способів діяльності та взаємодії. Критеріями позитивності якісних змін...
Тотальна орієнтація маркетингу Тотальна орієнтація маркетингу (англ. total marketing orientation) – найвищий рівень розвитку маркетингу, за якого всі плани фірми та її дії спрямовані на задоволення запитів споживача...
Народногосподарський облік Народногосподарський облік – кількісно-якісна характеристика економічних явищ і процесів з метою контролю та управлінння ними. Розрізняють оперативний облік (передбачає щоденне і щозмінне спостереження і контроль...
Потенційна конкуренція Потенційна конкуренція (потенциальная конкуренция) – можливість вступу в певну галузь нових фірм, які можуть вплинути на рівень прибутковості вже існуючих....
Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад...
Нижчий товар Нижчий товар – товар, попит і споживання на який зменшуються із зростанням його кількості, а також із збільшенням споживчих витрат, і зміщуються до товарів вищої...
Свобода договору Свобода договору – найважливіший принцип договірного права, який означає, що сторони договору на власний розсуд вирішують питання про укладання договору та його зміст....
Диференційований тариф Диференційований тариф – митний тариф, який дає можливість надавати перевагу певним товарам або не пропускати їх залежно від того, в якій країні вони виготовлені....
Безробіття приховане Безробіття приховане – наявність значної кількості безробітних, яких офіційна статистика не враховує або навмисно приховує. Так поводився уряд України в 90-х XX – меншою мірою...
Закон зростання екологічних потреб Закон зростання екологічних потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням інтенсивності праці (насамперед розумової), нервових, психічних та емоційних навантажень...
Резерви державні Резерви державні – створювані державою запаси найважливіших видів зерна, продуктів, устаткування, палива, сировини, матеріалів....
Демонополізація Демонополізація – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів держави, спрямованих на обмеження і послаблення монополістичних тенденцій в економіці та посилення і розвиток конкуренції. Втілюються в...
Індекс демократизації Індекс демократизації – синтетичний показник, який визначає рівень демократизації суспільства як середній між показниками політичного процесу, розвитку громадянського суспільства, незалежної преси, державного управління. І. д.,...
Курс валюти завищений Курс валюти завищений – валютний курс, який визначають на підставі співвідношення між внутрішніми і зовнішніми цінами на окремі групи товарів, сукупність яких є лише часткою...
Тактика переговорів Тактика переговорів – схема проведення переговорів у вигляді заздалегідь розробленої послідовності питань, що розглядаються, бажаного їх подання для досягнення конкретної мети....
Венчурний (ризикований) бізнес Венчурний (ризикований) бізнес – вид бізнесу, який орієнтується на практичне використання технічних і технологічних новинок, результатів наукових досягнень, ще не апробованих практикою....
Інформаційна інфраструктура Інформаційна інфраструктура – система інформаційної техніки і технологій, електронного зв’язку, інформаційного обслуговування, які забезпечують інформаційну діяльність у суспільстві. І. і. – частина наукової, виробничої та...
Страхова справа Страхова справа – сукупність документально охоплених основними суб’єктами матеріалів, необхідних для виплати страхової компенсації, відповідної страхової суми, а також надання страхових послуг тощо....
Декларація про доходи Декларація про доходи – повідомлення, представлене громадянами до податкових органів, про фактично отримані ними за календарний рік доходи, а також витрати, пов’язані з отриманням цих...
Депозитні операції комерційних банків Депозитні операції комерційних банків – пасивні операції з грошовими вкладами фізичних або юридичних осіб, за які банки виплачують вкладникам певний відсоток. У розвинених країнах світу...
Відходи підприємства повертальні Відходи підприємства повертальні – відходи, які використовуються на самому підприємстві або реалізуються за його межами....
Трудомісткість Трудомісткість – витрати праці, робочого часу на виробництво одиниці продукції, обернено пропорційна продуктивності праці....
Кредитні обмеження Кредитні обмеження – адміністративні або законодавчі заходи центральних банків щодо забезпечення обсягів кредитування та інших умов кредиту. К. о. поділяють на прямі та непрямі. Прямі...
Самофінансування Самофінансування – метод господарювання, який означає покриття за рахунок власних доходів всіх видатків діяльності підприємств як при простому, так і при розширеному відтворенні. С. є...
Інвентаризаційний курс Інвентаризаційний курс – курс, за яким валютні цінності (золото, валюта, цінні папери та ін.) враховують у балансі....