ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ РУХОМ ПОЇЗДІВ

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 4

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ УКРАЇНИ

4.9. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ РУХОМ ПОЇЗДІВ

Організація вагонопотоків

В основі організації руху поїздів на вітчизняних залізницях лежать такі найважливіші принципи:

– організація вагонопотоків у спеціалізовані поїзди;

– розроблення на плановий період графіка руху поїздів;

– організація роботи станцій;

– технічне нормування експлуатаційної роботи;

– оперативне планування експлуатаційної роботи;

– диспетчерське управління

і контроль виконання завдань з перевезень.

В сучасних умовах реалізація цих принципів спрямована на підвищення конкурентоздатності Українських залізниць на транспортному ринку перш за все за рахунок прискорення перевезень вантажів. Ефекту в прискоренні перевезень може бути досягнуто за рахунок зміни технології практично безподаткових капіталовкладень.

Головні принципи удосконалення експлуатаційної роботи:

– пріоритетність прискорення транспортних перевезень;

– формування і пропускання маршрутних поїздів у межах міжнародних транспортних коридорів;

– впровадження

зручного плану формування поїздів;

– підвищення ролі стабільного графіка руху вантажних поїздів.

Система експлуатації залізниць України базується на плановій організації роботи. В її основі – єдині для всієї мережі взаємопов’язані плани перевезень, план формування, графік руху поїздів і технічний план. Правила експлуатації, пономерного обліку та розрахунків за користування вантажними вагонами, які є власністю інших держав, побудовані на принципах, запропонованих Укрзалізницею: вільний оборот справних вагонів на залізницях СНД та Балтії на основі узгодженої технології організації перевізного процесу та самостійність взаєморозрахунків.

У графіку руху поїздів закладаються розміри руху вантажних поїздів, які повністю забезпечують пропускання очікуваного вагонопотоку. Розрахункова дільнична швидкість у 2001 р. підвищена проти 2000 р. на 1 км/год, технічна – на 1,7 км/год. Оборот вантажного вагона на Українських залізницях у 2001 р. в порівняно до 1997 р. і 1999 р. прискорено майже на 17%. Прискорення обороту вагона у 2001 р. дало змогу додатково вивільнити з робочого парку в середньому на добу близько 23 тис. вагонів.

У результаті впровадження заходів галузевої програми “Грошима робити гроші” по господарству перевезень у 2000 р. досягнуто економічного ефекту на суму 70 млн. грн., а за 10 місяців 2001 р. -370,5 млн. грн.

Організація вагонопотоків у поїзди встановлює найбільш економічні шляхи проходження вагонів і раціональну організацію маршрутних перевезень. Вона грунтується на розробленні взаємно ув’язаних планів формування поїздів усіх видів на сортувальних, дільничних і великих вантажних станціях при високих показниках надійності їхньої роботи з пропуску і переробки поїздопотоку. Система організації і просування навантажених і порожніх вагонопотоків у пункти призначення визначається планом формування поїздів.

Поїздом називається сформований і зчеплений склад вагонів з одним або декількома діючими локомотивами або моторними вагонами, що має встановлені сигнали. Локомотиви, що відправляються на перегін без вагонів, моторні вагони, автомотриси і дрезини не знімного типу розглядаються як поїзди.

План формування вантажних поїздів установлює, які поїзди, з яких вагонів і на які призначення, тобто на які станції вивантаження або станції розформування (розпилення), повинна формувати кожна станція залізничної мережі, а також, які поїзди вона повинна розформувати і які пропустити без переробки. Розроблюваний на основі плану перевезень план формування встановлює кореспонденцію вагонопотоків між районами навантаження і вивантаження. Дані про цю кореспонденцію зводяться в косі таблиці, або, як їх ще називають, “шахматки”. Вони наочно показують число вагонів, що проходять через станцію.

При формуванні поїзда підбираються вагони, що прямують до однієї станції призначення або розформування. При цьому прагнуть включати якомога більшу кількість вагонів у маршрути, щоб поїзди прямували на великі відстані без переробки (переформування) на попутних станціях. Сортувальна робота між станціями повинна розподілятися з урахуванням їх завантаження і рівня технічного розвитку.

План формування класифікує вантажні поїзди:

– за умовами формування: маршрути, організовані з місць навантаження, у тому числі; відправницькі – з вагонів, завантажених одним відправником вантажу на одній станції; ступеневі – з вагонів, завантажених декількома відправниками вантажу на одній станції або на декількох станціях однієї або двох дільниць (з обов’язковим звільненням не менш як однієї станції від переробки вагонів, яка передбачена планом формування вантажних поїздів); поїзди, які формуються на сортувальних, дільничних і вантажних (без участі відправників вантажів) станціях;

– за умовами прямування до станції призначення: наскрізні – проходять без переробки одну або кілька дільничних або сортувальних станцій, дільничні – прямують без переформування по одній дільниці; збірні – для розвозу і збору вагонів по проміжних станціях дільниці. Різновидами збірних поїздів є: зонні – з роботою на частині проміжних станціях однієї дільниці; подовжені – з роботою на проміжних станціях двох суміжних дільниць; збірно-дільничні – прямують по декількох дільницях з роботою на проміжних станціях одних дільниць і транзитом проходять інші дільниці; вивізні – прямують із сортувальної або дільничної станції до окремих проміжних станцій прилеглої дільниці і назад; передатні – обертаються між станціями, що входять в один вузол, і обслуговуються парком спеціальних передатних локомотивів;

– за дальністю проходження і швидкістю руху: швидкі, прискорені, молочні, овочеві тощо;

– за станом вагонів, що включаються, у поїзд: навантажені, порожні, комбіновані складаються – з навантажених і порожніх вагонів;

– за кількістю груп вагонів у составі поїзда: одногрупні – на одну станцію призначення (вивантаження або розформування); згруповані – із двох або більше підібраних груп вагонів на різні станції призначення.

У цілому план формування повинен забезпечувати найменший загальний простій вагонів як під навантаженням, так і при їхній переробці, а також мінімальні експлуатаційні витрати. Вибір оптимального плану формування поїздів у масштабі мережі здійснюють за допомогою ЕОМ. Порядок розроблення плану формування регламентується Інструктивними вказівками з організації вагонопотоків на залізницях.

За старшинством поїзди поділяються на позачергові і чергові. До позачергових належать: пожежні і відбудовні поїзди, снігоочисники, одиночні локомотиви, автомотриси і дрезини не знімного типу, що призначаються для відновлення нормального руху і гасіння пожежі. Чергові поїзди: пасажирські швидкі, пасажирські всіх інших найменувань, поштово-багажні, військові, вантажопасажирські, прискорені вантажні, вантажні, господарські поїзди і локомотиви без вагонів. Господарськими називаються поїзди, що обслуговують власні потреби залізниці (перевезення баласту, рейок, шпал тощо).

Кожному поїзду залежно від його категорії на станціях формування привласнюють номер: швидким – 1-150; швидкісним – 151-170; пасажирським далеким – 171-599; приміським – 6001-6999; вантажним: наскрізним – 2001-2998, дільничним – 3001-3398, збірним – 3401-3448; вивізним – 3501-3598; передатним – 3601-3798.

Норми маси і довжини поїздів встановлюються у плані формування і графіку руху поїздів. Необхідне гальмове натиснення в поїзді залежить від швидкості руху і керівного спуску і розраховується за нормами, встановленими Укрзалізницею.

Вантажний поїзд обслуговує локомотивна бригада.

На кожну поїздку заповнюють маршрут машиніста, що є одним з основних поїзних документів на дільниці роботи локомотивних бригад.