БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ
Розділ Х.
ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ЗАБЕЗПЕЧЕНЬ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ І ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ
10.1. Основні поняття про фонди та резерви
Балансовий метод обліку передбачає подвійну характеристику кожної суми засобів підприємства, а саме: з одного боку вказується в яких конкретно цінностях ці засоби втілені (знаходяться), а з другого – джерела їх створення і цільове призначення. Термін фонд походить від латини Fundus – основа, що означає загальну сукупність матеріальних,
У бухгалтерському обліку фонди завжди означають певні джерела власних коштів цільового призначення, а не засоби, в яких вони втілені.
Фонди підприємств, залежно від їх призначення, поділяють на три основні групи:
– фонди основного призначення;
– фонди економічного стимулювання;
– фонди спеціального призначення;
До фондів основного призначення на підприємствах відносять статутний фонд (капітал).
Статутний капітал
Слід також звернути увагу на те, що згідно із статтею 158 ЦК України, частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерних товариств не повинна перевищувати 25 %.
Мінімальний розмір статутного капіталу для підприємств державної форми власності законодавством не регламентується, за винятком тих, що займаються фінансовою та страховою діяльністю. Крім того, на окремих підприємствах державної форми власності величина статутного капіталу в статутних документах може бути і не відображена.
До фондів економічного стимулювання належать:
– фонд розвитку виробництва (фонд нагромадження);
– фонд матеріального стимулювання (фонд споживання);
– фонд соціального розвитку (фонд споживання).
Пунктом 8 статті 75 Господарського кодексу України передбачено, що державні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю:
– амортизаційний фонд;
– фонд розвитку виробництва;
– фонд споживання (оплати праці);
– резервний фонд;
– інші фонди, передбачені статутом підприємства.
Порядок використання цих фондів визначається згідно затвердженого фінансового плану.
Фонди економічного стимулювання формуються за рахунок прибутку підприємства в пропорції визначеній підприємством і зафіксованій в установчих документах або у затверджених положеннях про ці фонди. На казенних підприємствах встановлюються обов’язкові пропорції з відрахування в ці фонди з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства. Так Постановою КМУ “Про деякі питання управління казенним підприємством” від 22.07.98 № 1129 встановлено норматив відрахувань у фонд розвитку виробництва і відрахувань на соціальний розвиток і матеріальне стимулювання у розмірі по 45 % та у централізований фонд органу управління казенним підприємством у розмірі 10 %. Витрати за рахунок цих фондів також здійснюють відповідно до установчих документів, положень про ці фонди та фінансового плану.
Так, кошти фонду розвитку виробництва, переважно використовуються на технічне переоснащення, реконструкцію та розширення виробництва та інші виробничі потреби.
Кошти фонду матеріального стимулювання використовуються на виплати винагород за підсумками року, виплату разових премій та інші виплати працівникам, які не відносяться до витрат на виробництво, в тому числі матеріальна допомога.
Фонд соціального розвитку використовується на проведення оздоровчих заходів, оплату путівок в будинки відпочинку та санаторії, медикаментів для оздоровчих та лікувально-профілактичних точок, що знаходяться на балансі підприємства, на організацію культурно-освітніх та фізкультурних заходів, здешевлення харчування, благоустрій колективних садів, надання безповоротної допомоги для першого внеску на кооперативне та індивідуальне будівництво, на погашення кредиту на це будівництво, для надання безвідсоткових позик молодим сім’ям на обзаведення домашнім господарством та інші цілі, передбачені установчими документами чи положенням про цей фонд.
Крім того, за рахунок прибутку, у випадках передбачених законодавством обов’язково, або за рішенням підприємства може створюватись резервний та страховий фонди, які використовують для покриття непередбачених витрат та платежів. Ці фонди спеціального призначення створюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженими наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.01 № 47, підприємством можуть створюватись з віднесенням на собівартість продукції, робіт, послуг наступні резерви (забезпечення майбутніх витрат і платежів):
– на наступну оплату відпусток і виплату щорічної винагороди за вислугу років, включаючи відрахування на соціальні заходи;
– для відшкодування майбутніх витрат на виконання гарантійних зобов’язань (гарантійних ремонтів проданої продукції).
Згідно плану рахунків ці резерви (забезпечення) враховуються на рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.
На всіх підприємствах, незалежно від форм власності, можуть створюватись також фонди цільового фінансування і цільових надходжень.
Фонди цільових надходжень – це, наприклад, цільові надходження на функціонування освіти, медичних закладів, науки і т. д.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)