Основні професійно-методичні вміння студентів-практикантів
Під час педагогічної практики студент-практикант повинен оволодіти основами конструктивно-планувальних, комунікативно-навчальних, організаційних та дослідницьких умінь і реалізувати їх в умовах самостійної роботи в такому обсязі:
1. Конструктивно-планувальні вміння:
– складати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків за темою (модулем) урахуванням різних умов навчання (середній або старший етап) і рівня підготовки учнів; визначати цілі та завдання кожного
– обирати ефективні прийоми досягнення сформульованих цілей з урахуванням вікових особливостей учнів за етаном навчання:
– визначати типи вправ та послідовність їх виконання згідно з етапами оволодіння мовленнєвими уміннями та навичками, а також з урахуванням труднощів засвоєння навчального матеріалу і рівня підготовленості учнів;
– використовувати реальні та проектувати навчальні мовленнєві ситуації, а також відповідний їм мовленнєвий матеріал для сприймання і засвоєння мовних одиниць, що вивчаються, та їх застосування в мовленнєвій діяльності;
–
– складати план та сценарій поза класного заходу з української мови.
2. Комунікативно-навчальні вміння:
– установлювати й підтримувати різноманітні мовленнєві контакти: вчитель – клас, вчитель – учень, учень – учень тощо;
– визначати об’єкти контролю мовленнєвої діяльності учнів і добирати відповідні їм методичні прийоми, в тому числі тестові завдання;
– виправляти помилки учнів, розуміти їх характер та використовувати мовленнєвий спосіб виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, екстралінгвістичні засоби тощо).
3. Організаційні вміння:
– організовувати виконання накресленого плану;
– забезпечувати мовленнєву діяльність учнів на уроках української мови;
– уносити методично виправдані корективи в плани уроків з урахуванням умов навчання;
– навчати учнів найбільш раціональних прийомів самостійної роботи;
– раціонально поєднувати колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та етапу навчання;
– проводити навчальні ігри з урахуванням вікових особливостей учнів та етапу навчання;
– здійснювати різноманітні прийоми активізації учнів залежно від їх вікових особливостей;
– методично доцільно використовувати традиційні наочні посібники, аудіативні аудіовізуальні та візуальні технічні засоби навчання;
– проводити позакласні заходи з української мови, організовувати їх відповідно до складеного плану і сценарію.
4. Розвивально-виховні вміння:
– реалізовувати загальноосвітній, розвивальний та виховний потенціал мовленнєвого матеріалу уроку або серії уроків;
– формувати і розвивати інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси;
– вирішувати засобами мови і літератури завдання морального, культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.
5. Дослідницькі вміння:
– вивчати ставлення учнів до предмета і виявляти рівень сформованості їхніх мовленнєвих навичок і вмінь;
– проводити з урахуванням етапу навчання методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння та добору оптимальних шляхів попередження помилок;
– проводити спостереження та комплексний аналіз відвіданих уроків з теоретичним обгрунтуванням різних сторін навчальної діяльності;
– спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів і студентів, переносити ефективні прийоми і форми роботи в практику своєї педагогічної діяльності;
– вивчати методичну літературу і теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи нові форми та прийоми навчання.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)