Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ
§ 82. Особистість
Що таке особистість? Фізичні ознаки, темперамент і характер, задатки і здібності – важливі характеристики людини. Завдяки ним виявляються як його вроджені особливості, так і вплив виховання й тих різноманітних видів діяльності, у яких людина бере участь. Проте в кожного є властивості, що формуються винятково через його спілкування з іншими людьми, через засвоєння культурної і духовної спадщини людства. Вони і є визначальними для особистості людини. Особистість – це індивідуальні
Як формується особистість? Від народження й до трьох років у дитини формується базове почуття довіри й любові до людей, які її оточують. Роль близьких дорослих у цей період величезна. Якщо малюком нехтують і він опиняється в емоційній ізоляції, почуття прихильності й довіри не виникає, дитина відчуває себе непотрібною, а
Мал. 82.1. Виконувати навчальні завдання разом з товаришем цікаво і корисно
У віці трьох років спостерігаються перші прояви самостійності малюка. Дитина починає усвідомлювати себе як окрему істоту з власними бажаннями і наполягати на їх задоволенні. Зрозуміло, що малюк у цьому віці залежить від дорослих, тому протиріччя між його бажаннями і намірами дорослих неминучі. Важливо, щоб дорослі завжди шукали позитивний вихід з конфлікту, розуміючи, що на цьому етапі розвитку особистості закладаються передумови ініціативності дитини.
У період з трьох до шести років діти виявляють надзвичайну допитливість. У грі формується уява, у процесі спілкування з іншими дітьми і дорослими виникає важлива структура особистості – Я-образ. Якщо дитина зростає в умовах доброзичливості й любові, її Я-образ є абсолютно позитивним: малюк вважає себе і розумним, і добрим, і хоробрим. Таке ставлення до себе обумовлює активність дитини, відкритість світу, що її оточує. Якщо ж дитину часто сварять, негативно оцінюючи її саму, а не конкретну дію, вона відчуває себе знехтуваною. Такі діти стають байдужими, розвивається почуття заздрості до інших дітей, ухиляння від спілкування.
Допитливість і активність дитини, сформовані в дошкільному віці, на наступному етапі (6-11 років) є важливими для формування таких якостей особистості, як працьовитість, прагнення до успіху. Умови шкільного навчання спонукають дитину ставити собі мету і розв’язувати конкретні завдання, оволодівати навичками спілкування з однолітками (мал. 82.1). Якщо дитині не вдається впоратися з новими життєвими проблемами, а дорослий не допомагає їй у цьому, виникає відчуття власної неповноцінності.
Мал. 82.2. Спілкування з однолітками є дуже важливою складовою життя підлітків
Мал. 82.3. Участь у туристичних походах – один із найкращих способів визначити власні можливості, навчитися взаємодіям з іншими людьми
У період статевого дозрівання (11-18 років) починається самовизначення особистості: людина ставить перед собою питання “ким бути?”, “яким бути?” і “з ким бути?” і шукає на них відповіді. Формуються життєві плани, людина засвоює різні соціальні ролі і вчиться мистецтву взаємодії з іншими людьми (мал. 82.2). У цей час юнак або дівчина починають усвідомлювати власні цінності, світогляд, ідеали, досягнення яких вони прагнутимуть. Бажання розібратися в самому собі буде успішним, якщо людина зосереджується на конструктивних способах визначення власних можливостей у процесах практичної, організаційної діяльності тощо (мал. 82.3). У багатьох підлітків виникає потреба звернути на себе увагу, перевірити себе в екстремальних ситуаціях. Проте слід пам’ятати, що час “експериментів” у галузі самопізнання рано чи пізно мине. Тому важливо розвивати свої здібності в навчанні, спорті, творчості, а не лише підкреслювати свою відмінність від інших.
У зрілому віці особистість реалізує себе через продуктивну творчу роботу, контакти з людьми, кохання, народження і виховання дітей. Літній вік для особистості є часом наставництва над новим поколінням, мудрої оцінки життя, прийняття його різних сторін, осмисленні повноти і корисності особистого досвіду.
Самопізнання особистості. Ви розпочинаєте замислюватися над власними можливостями, будуєте плани, обираєте друзів. Ви вже усвідомлюєте свої життєві принципи й цінності. Можливо, ви поки що не цілком задоволені власними досягненнями і сумніваєтеся у власних силах. Та все ж не залишайте роздумів про себе, намагайтесь відшукати діяльність, що вас цікавить, реалізуйте себе в творчості, укладайте плани щодо своєї майбутньої професії.
Невміння спостерігати за собою і відсутність прагнення пізнати себе насправді є показником нерозвиненості особистості. Сумно, коли людина вашого віку говорить, що вона “така ж, як усі”. Чи зможете ви полюбити іншу людину, нічого про неї не знаючи? Навряд чи це можливо. Так і відсутність самопізнання створює небезпеку втрати відчуття власної унікальності й цінності. Такій людині дуже важко зробити вірний професійний вибір, правильно побудувати стосунки з іншими людьми, знайти супутника або супутницю по життю. Людина без власних позицій та принципів ризикує виявитися заручником чужої волі або злого наміру. Роздумувати про себе означає стати на шлях розвитку власної особистості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)