ПЕРЕВІР СЕБЕ. ВІДПОВІДІ НА ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ❤️ Українська мова

ПЕРЕВІР СЕБЕ. ВІДПОВІДІ НА ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

253. Відгадки до загадок

1. Вітер. 2. Вітер. 3. Вода. 4. Весна. 5. Дорога. 6. Мох. 7. Яйце. 8. Муха. 9. Гадюка, 10. Їжак. 11. Язик. 12. Булка. 13. Ковбаса. (Відгадки Явдохи Зубихи.)

271. Кінцівки до реплік-анекдотів

Чого злякався?..- Та ні, Борисе Михайловичу, я боюся своїх відповідей, Минуле й сучасне – Це номер його телефону. Сувора відповідь.. Я скажу: “Припини!” Ведмежа послуга – Бо вона зовсім не хотіла переходити. “Підступний” математик – Я то вмію, але ж він ще не вміє, “Щира” відповідь

– Наш учитель, тату!.. Шукач справедливості – А вчитель покарав мене за вправу, якої я не виконав. Риторичне питання – Він спитав, хто розбив вікно у класі (3 кн. Веселої мудрості).

287. Розв’язка за автором

“Ганнібал належить до розряду ссавців. Відзначається величезними розмірами, В його пащі можна вмістити човен середньої величини…”

Чую, як весь клас душиться від реготу. Коли, нарешті, Крашанка перейшов до опису сили Ганнібала, яка міститься в його могутньому хвості, Олександр Володимирович припинив читання.

Мені було соромно, і я готовий був провалитися крізь землю.

Після

уроків я мав неприємну розмову з директором. За глузування з учителя та його уроків мене було суворо покарано. Але запевняю вас, що я зовсім не мав ніякого наміру глузувати з учителя. Просто шпаргалка була написана на аркуші, вирваному із зошита для зоології, з описом кита. Хвилюючись і дуже поспішаючи, я не помітив, що переписую речі, які з Ганнібалом нічого спільного не мають. Звідси й усе непорозуміння.

Проте цей гіркий урок не пройшов для мене марно. 3 того часу я дав собі слово ніколи більше не користуватися шпаргалками. І пізніше не раз переконувався, що краще не написати нічого, ніж видавати чужу роботу за свою (За Б. Герцем).

302. Розв’язка за автором

…і хотіла шпурнути ним на Мирославу. Але Мирослава одним могутнім рухом пхнула їй ратище між передні лапи. Рикнула страшенно ведмедиця, перевернулася, облилася кров’ю. Але рана була не смертельна, і ведмедиця швидко зірвалася на ноги, кинулася на Мирославу.

Небезпека була страшна. Швидко Мирослава вихопилася на камінь, але звірюка вже стояла близько неї на камені, розкривши закривавлену пащу. Звір вихопив дрючину зубами. Мирослава вхопила сокиру і стала до оборони. Звір сунув все ближче.

В тій хвилі над головою дівчини блиснуло ратище. Ведмедиця впала з каменя. Показалося лице Максима Беркута, який і врятував Мирославу (за І. Франком).

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПЕРЕВІР СЕБЕ. ВІДПОВІДІ НА ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ - Українська мова

Схожі записи:

ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 15. ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ Структура твору Твір-роздум про вчинки людей складається з двох основних частин: – розповідь про вчинок; –...
Позначення звуків мови на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв є, ї, ю, я та щ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 27 Позначення звуків мови на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв є, ї, ю, я...
ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ. ЗМІННІ ТА НЕЗМІННІ СЛОВА БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ У тобі, мово, неосяжна душа народу. С. Плачинда Ви знатимете: – з яких значущих частин складаються слова; – особливості будови вивчених частин...
Читати Урок 72. Читати – багато знати Яким словом називають героїв в українських казках? Лисичка – …, зайчик – …, вовчик – …, Мишка – …,...
НЕОЗНАЧЕНА ТА ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Дієслово & 5. НЕОЗНАЧЕНА ТА ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Чи в радості, а чи в журбі Ти поклонися знову й знову Тому, хто виплекав...
ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ Морфологія та орфографія. Прикметник § 43. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ Про особливості використання в мовленні коротких і повних нестягнених форм прикметників ПРИГАДАЙМО. Які особливості...
Клас. Звук [и] та буква и на його позначення Урок 2. Клас. Звук [и] та буква и на його позначення Відгадай загадку. В абетці букву ми зустріли Таку, що слів не починає. А у...
ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 42 ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ Що треба знати про написання закінчень дієслів 1 – ої особи...
ЧИСЛО ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ, ЩО МАЮТЬ ФОРМИ ТІЛЬКИ ОДНИНИ АБО ТІЛЬКИ МНОЖИНИ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК § 21. ЧИСЛО ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ, ЩО МАЮТЬ ФОРМИ ТІЛЬКИ ОДНИНИ АБО ТІЛЬКИ МНОЖИНИ 217. Прочитайте. Визначте число виділених іменників. 1. Коли мати...
Осінь. Знак ь. М’яка вимова приголосних перед звуком [о] Урок 14. Осінь. Знак ь. М’яка вимова приголосних перед звуком [о] Півень, горобець, ведмідь – Знак м’який в словах стоїть. Журавель, дельфін і рись –...
МОВА І МОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Музика Михайла Вербицького Слова Павла Чубинського Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші...
ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ПРИСЛІВНИК & 46. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Які основні ознаки прислівника як частини мови? Прислівник – незмінна частина...
Зміна приголосних в іменниках перед закінченням – і< ІМЕННИК &17. Зміна приголосних в іменниках перед закінченням -і Говорила риба рибі Микола Петренко 140. 1. До кожного незакінченого речення з лівої колонки добери продовження...
СЛОВНИЧОК СПІЛКУВАННЯ ДОВІДКОВЕ БЮРО СЛОВНИЧОК СПІЛКУВАННЯ Адресант – той, хто надсилає комусь інформацію (листа, телеграму тощо). Адресат – той, кому призначено інформацію; одержувач листа, телеграми. Ввічливість –...
ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХ ПОХОДЖЕННЯМ Лексикологія. Фразеологія Слова, слова… Вони в собі всі різні: Тривожні й тихі, радісні й сумні; Є терпеливі, є жорстокі й грізні, Лукаві й чесні, мудрі...
Спостереження за роллю прислівників у тексті ПРИСЛІВНИК Спостереження за роллю прислівників у тексті 404. Прочитайте текст. Над Киевом стояла чудова весняна ніч. Повний місяць (як?) … дивився в синій, гладенький, як...
Склад. Перенос слів із рядка в рядок ЗВУКИ І БУКВИ. СКЛАД. НАГОЛОС §2 Склад. Перенос слів із рядка в рядок 37 1. Додай до частин слів склади так, щоб утворилися слова. Запиши...
УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК & 29 УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ 192. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте прикметники. Визначте, на який...
УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА Українська графіка, українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правал написання слів § 25. УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА Мовозначні студії 278. І. Прочитайте текст. Пригадайте, у який...
УЖИВАННЯ АПОСТРОФА ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §36. УЖИВАННЯ АПОСТРОФА Про те, коли перед буквами я, ю, є, ї пишемо апостроф, а коли не пишемо, та загалом про...
Про одне і те ж по-різному ТЕКСТ & 7. Про одне і те ж по-різному Річка плине, берег рвучи, Далі, далі попід кручі Леся Українка 47. 1. Прочитай і відгадай загадку....
ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Морфологія та орфографія. Займенник Буду я навчатись мови золотої… У трави-веснянки, у гори крутої, В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте...
Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 13. Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні 132.1. Спишіть текст. Покажіть зв’язок між членами речення за зразком....
Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини ПРИКМЕТНИК Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини 204. Розгляньте таблицю. Відмінок 3 основою на твердий приголосний 3...
ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ Словотвір. Орфографія § 18. ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ Про те, як змінюються приголосні при творенні слів за допомогою суфіксів – ськ-, – ств-, –...
Бережи природу Урок 66. Бережи природу Люди, бережіть ліси – Джерело добра й краси! Щоб росли по всіх долинах Сосни, в’язи та ялини. Бережіть ліси! Білці, куниці...
Буквосполучення ьо, йо ЧАСТИНА ПЕРША Навчання грамоти і розвиток мовлення 31 – 32 Буквосполучення ьо, йо Російською: Українською: Ль-льо, сь-сьо, нь-ньо, ть-тьо, дь-дьо льотчик, пеньок, сьомий, у нього,...
Приголосні тверді і м’які ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 24 Приголосні тверді і м’які Запам’ятаймо! Приголосні звуки бувають тверді і м’які: сад – сядь: [сад] – [сад]. [+] –...
УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема 12. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ ПРИГАДАЙМО. Чим розповідь відрізняється від опису? Опис природи Складовими...
АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСУ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 15. АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСУ На вустах радіє колискова. На руці дитина засина. І рікою ллється...
РЕЧЕННЯ, ЙОГО ГРАМАТИЧНА ОСНОВА ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 9. РЕЧЕННЯ, ЙОГО ГРАМАТИЧНА ОСНОВА Про те, коли слова стають реченням, про підмет і присудок як його головні члени,...
Поняття про мову. Українська мова МОВА І МОВЛЕННЯ §11 Поняття про мову. Українська мова – державна мова України 187. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. У світі живе багато різних народів....
РОЗРІЗНЕННЯ ВІДМІНКІВ ІМЕННИКІВ З ОДНАКОВИМИ ЗАКІНЧЕННЯМИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 16. РОЗРІЗНЕННЯ ВІДМІНКІВ ІМЕННИКІВ З ОДНАКОВИМИ ЗАКІНЧЕННЯМИ Як розрізнюють відмінки іменників з однаковими закінченнями? 107. 1....
СКЛАД. НАГОЛОС ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 26. СКЛАД. НАГОЛОС Про те, із чого утворюються склади, які з них відкриті, а які закриті, а також про наголошування...
Прикметник. Слова, які називають ознаки предметів СЛОВО Прикметник. Слова, які називають ознаки предметів 59 1. Прочитайте текст. Були собі царівни-барви. Вони одягли шовкові сукні, кожна свою улюблену: червону, оранжеву, жовту, зелену,...