Питальні та відносні займенники – Займенник ❤️ Довідник з української мови

Самостійні частини мови

Займенник

Питальні та відносні займенники

Питальні та відносні займенники однозвучні. Відрізняються вони лише своєю роллю в реченні. Питальні займенники хто? що? який? чий? котрий? скільки? використовуються для побудови питальних речень:

Що узяв я з собою в дорогу? (О. Підсуха)

Що коло тебе біжить, а не дожене?

Якої пряжі нема в продажі? (Нар. тв.)

Займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки є відносними, якщо використовуються для зв’язку між частинами складного речення: Поміж густими очеретами

блищить срібно-голуба річка, що поділилась тут аж на три рукави, вдалині – голубіють озера, і скрізь, скрізь, куди дістає око, по широкому зеленому річищу – стоги зеленої отави (Остап Вишня).

От про цю землю, про поле, яким вони йдуть, про далину, в якій встають марева, і розпитує княжич Святослав вуйка свого Асмуса (С. Скляренко).

Зразки відмінювання питальних та відносних займенників

Однина
Н.	Хто, що; чий, чия, чиє; котрий, котра, котре; який, яка, яке
Р.	Кого, чого; чийого, чиєї, чийого; котрого, котрої, котрого; якого, якої, якого
Д.	Кому, чому; чиєму (чийому), чиїй, чиєму (чийому); котрому, котрій, котрому; якому, якій, якому
3.	Кого, що; чий (чийого), чию, чиє; котрий (котрого), котру, котре; який (якого), яку, яке
О.	Ким, чим; чиїм, чиєю, чиїм; котрим, котрою, котрим; яким, якою, яким
М.	(на) кому (кім), чому (чім); чийому (чиєму), чиїй, чийому (чиєму); котрому (котрім), котрій, котрому (котрім); якому (якім), якій, якому (якім)

Множина	Без числа
Н.	Чиї, котрі, які	Скільки
Р.	Чиїх, котрих, яких	Скількох
Д.	Чиїм, котрим, яким	Скільком
3.	Чиї (чиїх), котрі (котрих), які (яких)	Скільки, скількох
О.	Чиїми, котрими, якими	Скількома
М.	(на) чиїх, котрих, яких	(на) скількох

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Питальні та відносні займенники – Займенник - Довідник з української мови

Схожі записи:

Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного...
Основні способи творення іменників – Іменник Самостійні частини мови Іменник Основні способи творення іменників Іменники творяться: – суфіксальним способом (найчастіше): кобзар, мужність, лимонник, птаство, річка, вовчище, везіння; – префіксальним способом (рідко):...
Завдання та вправи для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Завдання та вправи для самоконтролю 1. Прочитайте речення, визначте, які з них односкладні, а які...
Морфологічний розбір дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Морфологічний розбір дієслова 1. Початкова форма (інфінітив). 2. Постійні морфологічні ознаки ознаки: – перехідне чи не перехідне; – вид (доконаний,...
Зразок розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Зразок розбору конструкції з прямою мовою 1. “У вигляді мови,- сказав Олесь Гончар,...
Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим...
Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на...
Безособові дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Безособові дієслова Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі...
Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними Підрядні Порівняльні частини пояснюють зміст головної частини шляхом порівняння чи зіставлення зі змістом...
Минулий час – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Минулий час Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення. На міднім небі вечір Почорнів. Малі, без голосу у...
Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома,...
Написання часток окремо і через дефіс – Частка Українська мова Частини мови Частка Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки поділяються...
Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Обгрунтування фразеологічної деривації знаходимо насамперед у працях О. Потебні (“згущення думки”),...
Розділові знаки при прямій мові – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Розділові знаки при прямій мові Умовні позначення: – слова автора; – власне пряма мова. У котре доводиться переконуватися в слушності мудрості Андре...
Зразки відмінювання множинних іменників – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Зразки відмінювання множинних іменників Відм. Приклади Н. Діт-И Сход-И Ножиц-І Грош-І Р. Діт-Ей Сход-Ів Ножиць Грош-Ей Д. Діт-Ям Сход-Ам Ножиц-Ям Грош-Ам Зн....
Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення...
Правопис складних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис складних слів Разом пишуться: 1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, універмаг; колгоспний, комсомольський. Сюди належать...
Встановлення родової ознаки за семантикою слова – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Встановлення родової ознаки за семантикою слова Іменниками граматичного роду є назви неістот. Вони зумовлюють асемантичний аспект категорії, оскільки рід їх не...
Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу – Іменник Самостійні частини мови Іменник Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу 1. Суфікси – ик-, – ник-, – івник-, – чик-, – щик...
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що виражає сталу ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або...
Завдання та вправи для самоконтролю – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Завдання та вправи для самоконтролю 1. У поданому нижче тексті знайдіть прислівники, випишіть їх разом зі словами, до...
Перехід однієї частини мови в іншу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Перехід однієї частини мови в іншу За цього способу словотворення ніяких змін у будові слова не відбувається....
Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу;...
Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі Ненаголошені голосні Е, и, о в коренях слів 1. У складах...
И, і в кінці прислівників – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник И, і в кінці прислівників У кінці прислівників пишеться и після г, к, х (верхи, пішки, навприсядки), а також у прислівниках...
Власне українські і запозичені слова Лексикологія Власне українські і запозичені слова Словниковий склад української мови формувався протягом багатьох віків. Частина слів перейшла ще від спільноіндоєвропейської, старослов’янської, давньоруської мовних єдностей {мати,...
Будова словосполучення – Словосполучення Українська мова Синтаксис Словосполучення Синтаксис вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень. Словосполучення – синтаксична одиниця, що утворюється в результаті поєднання двох або більше...
Особові закінчення дієслів наказового способу – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Особові закінчення дієслів наказового способу 2 особа однини 1 особа множини 2 особа множини 3 особа Однини 3 особа Множини Уч-И Уч-Імо...
Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко,...
НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ ПРИСЛІВНИК НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ У традиційній граматиці поряд із повнозначними, або самостійними, частинами мови, що виявляють переважно повний набір різнорідних ознак (залежно від домінантного...
Написання складних прикметників разом і через дефіс МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання складних прикметників разом і через дефіс 1. Разом пишуться складні прикметники, утворені: А) від складних іменників, які пишуться разом: Залізобетонний, чорноземний,...
Відомості про мовлення і спілкування Відомості про мовлення і спілкування Мовленєвознавчі поняття цієї групи дають змогу учням сприймати мовлення як окремий, важливий для спілкування вид діяльності людини. Ознайомлення з відомостями...
Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник Самостійні частини мови Дієприслівник Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Вид. 3. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений....
Дієслова І і II дієвідмін – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Дієслова І і II дієвідмін 1. До Другої дієвідміни Належать дієслова: А) на – ити, – іти; – їти (після голосних); –...
СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Основною тенденцією в лінгвістичній науці в останні роки стає принцип системності, визначення функціонального статусу мовної одиниці в системі, зокрема...