Подолання бідності ❤️ Економічний словник

Подолання бідності – комплекс заходів з боку держави та організацій (підприємств, фірм і компаній), спрямованих на забезпечення бідних верств населення доходом, достатнім для задоволення матеріальних і соціальних потреб, необхідних для нормальних умов життя і відтворення робочої сили. П. б. є однією з глобальних проблем, а тому розглядається світовим співтовариством як пріоритетна в соціально-економічній політиці багатьох держав, у яких існує бідність. Так, у світі хронічно голодують і недоїдають бл. 800 млн осіб; у 80 – 90-х XX ст. зростання

населення у 50 слаборозвинених країнах випереджало зростання кількості продуктів споживання; на початку XXI ст. налічувалось майже 1,2 млрд бідних, у сім’ях яких на 1 людину припадав 1 дол. і менше (за паритетом купівельної спроможності). Крім того, 1 млрд осіб позбавлені можливості вживати чисту воду та ін. Ступінь гостроти, характер вияву бідності неоднаковий в різних країнах і залежно від цього вона породжує різні за глибиною джерела соціально-економічної напруженості та нестабільності. Навіть у США на початку XXI ст. було бл. 40 млн бідних, в т. ч. бл. 33 млн голодують або близькі до такого стану. Україна в

90-х XX ст. – на початку XXI ст. належала до країн, в яких рівень бідності зростає, що загрожує стабільному розвитку суспільства і національній безпеці країни. Основними причинами бідності є тип економічної системи, рівень розвитку продуктивних сил, суспільно-політичний устрій країни, діяльності уряду, зайнятість, рівень освіти. З огляду на це П. б. передбачає: 1) систему соціального страхування бідних; 2) забезпечення сталого економічного розвитку та підвищення його ефективності; 3) забезпечення працездатного населення роботою та її оплати на суспільно необхідному рівні; 4) справедливіший розподіл національного доходу, багатства між багатими і бідними, зниження диференціації населення за доходами; 5) удосконалення системи освіти тощо. З точки зору матеріально-речового змісту для більшості країн, що розвиваються, найважливішим є забезпечення розвитку і вдосконалення продуктивних сил, проведення аграрних реформ, підвищення продуктивності праці. Синтезуючий показник такого розвитку – обсяг ВВП на душу населення. 2000 цей показник у розвинених країнах становив 26 тис. дол., у країнах, що розвиваються, – 3,5 тис. дол., у слаборозвинених – 1,9 тис. дол. Тому у них існують злидні, голод, висока смертність і низька тривалість життя. До 80-х XX ст. така ситуація була і в Китаї, де 1973 на одного жителя вироблялося 774 дол. ВВП. Внаслідок раціональної економічної політики уряду за наступні 10 років ВВП в Китаї зріс у 5 разів. Вагомих успіхів Китай досяг в АПК. У 1997 в країні вперше було перевищено середньосвітові показники споживання м’яса, яєць, риби, морепродуктів, овочів, фруктів і молока в розрахунку на душу населення, істотно зріс добробут, що забезпечило зниження смертності та збільшило тривалість життя людей: чоловіків – з 35 до 72 років, жінок – до 82. В Україні базові економічні показники на початку реформування були набагато вищими, ніж у Китаї. В 1990 за калорійністю харчування населення Україна входила у першу десятку найблагополучніших країн світу, що за незначної диференціації доходів означало відсутність бідності в її традиційній формі – голодування, масового жебрацтва, а на харчування в середньому витрачалось бл. третини доходів сімейного бюджету. Впродовж 90-х внаслідок хибної економічної політики значною мірою зруйновано науково-технічний потенціал країни, занепало сільське господарство (у Китаї на одного жителя припадає лише 0,08 га орної землі і менше чорноземів; в Україні – 0,8 га). У 1999 до категорії бідних в Україні, за офіційними даними, належало 27,8% населення (13,7 млн осіб), до злиденних – 14,2%. За розрахунками економістів, даними профспілок, кількість населення, що проживає за межею бідності, сягає 80% (а за даними Рахункової палати – 97%). Поріг бідності в Україні набагато нижчий, ніж у розвинених країнах. Для П. б. необхідно передусім проводити раціональну економічну політику, в т. ч. фінансову, податкову, інвестиційну, аграрну, зовнішньоекономічну тощо, знизити надмірну і загрозливу диференціацію доходів тощо. На цій основі у сфері соціальної політики слід передусім підвищити мінімальну заробітну плату найменш оплачуваних працівників до рівня мінімальної заробітної плати з одночасним збільшенням останньої (що вперше було здійснено 2005). Важливий засіб запобігання бідності – підвищення професійно-освітнього рівня населення, оскільки витрати на це порівняно з 1990 істотно знизились. На П. б. суттєво впливає встановлення у законодавчому порядку мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму. Для П. б. необхідно зупинити тенденцію диференціації доходів, а відтак поступово зменшувати її рівень. Вирівнюванню доходів сприяло б підвищення рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до розміру прожиткового мінімуму, з одного боку, і підвищення податкових ставок на високі доходи фізичних осіб – з іншого. Зокрема, доцільно запровадити від’ємний подохідний податок, за якого багаті сім’ї сплачують податок залежно від доходів, а бідні – отримують субсидію від уряду (“сплачують” від’ємний податок) без будь-яких довідок про стан бідності; надання допомоги бідним у натуральній формі (талони сім’ям на харчування, медичне обслуговування на основі спеціальних програм). Один із напрямів П. б. – удосконалення пенсійної системи, передусім пенсій (не нижче 65- 70% від середньої заробітної плати). В разі інфляції пенсії, як і заробітну плату, необхідно індексувати відповідно до чинного законодавства. Ефективним засобом П. б. є державний контроль за цінами на найбільш життєво важливі товари, на житлово-комунальні послуги, які стрімко зростають. У системі заходів П. б. населення важлива роль належить соціальному страхуванню, зокрема медичному, наданню адресної соціальної допомоги (див. Соціальне страхування). Позитивний вплив на П. б. матиме якнайшвидше повернення трудових заощаджень, започатковане урядом 2005 з метою відшкодування заборгованості за комунальні послуги. Важливою є також трудова, громадська активність самих громадян, організація власного бізнесу. Для П. б. в Україні велике значення має відродження села.

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

Подолання бідності - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...