Політична психологія ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Політична психологія – 1) система проявів суспільної психології (свідомості), які виражають ставлення людей до політичної системи, спрямовують і характеризують їхню поведінку у політичному житті суспільства; 2) наука, що вивчає психологічні аспекти політичного життя; 3) галузь психології, що вивчає психологічні компоненти (настрої, думки, почуття, ціннісні орієнтації) політичного життя суспільства, які формуються і виявляються на рівні політичної свідомості націй, класів, соціальних груп, урядів, індивідів і реалізуються

в їхніх конкретних політичних діях (Г. Щокін). Формування П. п. як науки, наукової дисципліни базується насамперед на ідеях, концепціях таких видатних вчених, як Т. Гоббс, Дж. Локк, І. Бетман, Г. Спенсер, А. Сміт, Т. Персон, Р. Мертон та ін. Предметом П. п. вважають психологічні компоненти політичної поведінки людини, дослідження і аналіз яких дає змогу застосувати психологічні знання для пояснення суті політики. Основні функції П. п. – пізнавальна, адаптивна, мотиваційна. П. п. можна розглядати у контексті трьох основних груп психічних явищ: психічних процесів; психічних станів; психічних властивостей.

Саме тому П. п. має багато спільного, дотичного з психологією, соціальною психологією, соціальною філософією, політичною соціологією, іншими науками. Відомою є двовимірна модель П. п. (точка зору, наприклад, групи психологів на чолі з Т. Адорно), що зумовлена історико-традиційним існуванням дуалістичних партійно-політичних систем (республіканці і демократи у США, ліберали і консерватори в Англії, праві та ліві тощо) і не існує у “чистому” вигляді. Основними напрямами П. п. є біхевіористичний, когнітивістський, психобіографічний та психоісторичний. Психологи-біхевіористи предметом політичної психології вважають певні особливості політичної поведінки конкретної людини, політика, лідера, політичної групи, партії, організації тощо. Когнітивісти вивчають і досліджують закономірності ідеологічного процесу як складного, суперечливого і неоднозначного явища. їх мета – на основі розвитку П. п. гуманізувати політичні відносини. Психологи-психоаналітики предмет політичної психології розглядають крізь призму насамперед підсвідомого. Основними об’єктами політико – психологічних досліджень у контексті П. п. є політична участь, політичне лідерство, політичні цінності та установки, мотиви, що впливають на політичну поведінку, політична соціалізація, індивідуальна, групова та масова політична свідомість. У П. п. використовують такі методи досліджень: спостереження, соціологічні опитування, тестування, моделювання політичних ситуацій, психосемантичний аналіз, експертна оцінка, створення психологічних портретів, аналіз біографій політичних діячів та ін. Більшість перелічених методів дослідження П. п. запозичила із соціального, клінічного, когнітивного та інших напрямів психології. Виокремлюють щонайменше шість основних особливостей П. п. як науково-прикладної дисципліни: І. Формування політичної психології у процесі безпосередньої суспільно-політичної діяльності, активності громадян, їх практичної взаємодії між собою, з різними суб’єктами, інститутами влади. Тому вивчати й аналізувати політичну психологію можна саме з урахуванням цих обставин. 2. Відображення політичних подій і процесів, яке має фактично поверховий характер. П. п. не можна сприймати спрощено, однозначно, без відповідного осмислення. 3. Домінуюча роль чуттєвих, емоційних елементів свідомості, а не раціональних. Тому політичні процеси важко спрогнозувати, передбачити їх соціальне значення. 4. Швидка і чутлива реакція людини на зміну політичних умов, політичної ситуації. Така політична мобільність властива переважній більшості суб’єктів політики. 5. Неоднозначний вплив різних ідеологій на людей, а точніше, на формування, існування політичної психології у процесі зіткнення, боротьби ідеологій. Без такого зіткнення політичний процес взагалі неможливо уявити. 6. Відображення не перспективних, майбутніх, а насамперед сьогоденних, поточних інтересів і потреб людей. Тому політичні процеси, події завжди детерміновані в часі. Формами вияву П. п. є: політичні цінності, потреби, інтереси, прагнення, сподівання, воля; політичні відчуття, емоції, настрої, думки, забобони, ілюзії, міфи; звички, навички, традиції, вдача; навіювання, переконання, наслідування, чутки. В колишньому СРСР П. п. як наука фактично не існувала до 60-х років XX ст. У тоталітарних суспільствах, колишньому СРСР психологія взагалі, П. п. зокрема беззастережно захищала принцип класовості, класового підходу, стверджуючи, що навіть в індивідуальній своєрідності людини певною мірою проявляється загальнокласове, відшукувала спільне у психології та ідеології класів, обгрунтовувала історичний характер і динаміку так званої класової психології.

Аристотель. Политико // Сочинения: В 4 у. _ М., 1983. – Т. 4; Асмолов А. Г. Психология личности. – М., 1990; Боден Ж. Вступ до політології. – К., 1995; Гофман Л. Я., Шестопал Е. Б. Политическая психология. – Ростов н/Д, 1996; Головатий М. Ф. Політична психологія. – К., 2001; Иванов В. Политическая психология. – М., 1990; Кирилюк Ф. М., Кремень В. Г., Ирхин Ю. В. Психология и политика: Учеб. пособие. – К., 1993; Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб., 1896; Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми. – 5-е изд., стереотип. – К., 1999; Политическая социология. – Ростов н/Д, 1997; Политическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под общей ред. А. А. Деркача, В. И. Жукова, Л. Г. Лаптева. – М., 2001; Уледов А. К. Общественная психология и идеология. – М., 1985; Юрьев А. М. Введение в политическую психологию. – СПб., 1992.

М. Головатий

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Політична психологія - Довідник з політології

Схожі записи:

Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики...
Вебер Макс Політологічний словник Вебер Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог і філософ політики, один із досить впливових й авторитетних представників наукової думки XX ст. В....
Декларація прав національностей Україним Політологічний словник Декларація прав національностей України – ключовий, один з найважливіших державних актів у сфері міжнаціональних відносин, прийнятий Верховною Радою України 1 листопада 1991 p.,...
Дивергенція Політологічний словник Дивергенція (від лат. divergeas – розходитися в різні боки) – розходження (наприклад, процесів, явищ, ознак у процесі еволюції, а також у поглядах, позиціях...
Регент Політологічний словник Регент (від лат. regens (regentis) – правитель) – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в тому разі, якщо монарх тимчасово відсутній, хворий, неповнолітній,...
>Освітня політика Політологічний словник Освітня політика – система заходів, здійснюваних державою в сфері освіти і спрямованих на забезпечення її розвитку як одного з ключових ресурсів модернізації суспільства....
Протоколізм Політологічний словник Протоколізм – стиль викладу думки, манера письма, властиві протоколу. В. Захожай...
Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є Політологічний словник Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є (1689 – 1755) – французький філософ права й історії. Відмовившись...
Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику,...
Політичне панування Політологічний словник Політичне панування – це політична категорія, яка означає здатність конкретної соціальної групи поширювати дію правил, звичаїв і традицій на певному політичному просторі, в...
Гайдеггер (Heidegger) Мартін Політологічний словник Гайдеггер (Heidegger) Мартін (26.09.1889 – 26.05.1976) – німецький філософ. Основні віхи життя: 1916 р. – початок викладання у Фрайбурзькому університеті; з 1918 p....
Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може...
Євтух Володимир Борисович Політологічний словник Євтух Володимир Борисович (нар. 1948) – кандидат історичних наук (1975 р.), доктор історичних наук (1989 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1998...
Дипломатичні представництва Політологічний словник Дипломатичні представництва – закордонний державний орган зовнішніх зносин, який очолює дипломатичний представник держави. Д. п., яке очолює посол, називається посольством, а те, яке...
Війна політологічна Політологічний словник Війна політологічна – умовна назва глобального протистояння різних політичних вчень (насамперед марксизму – ленінізму і буржуазних), доктрин, поглядів на державу, міждержавні відносини, міжнародну...
Прес-центр (прес-бюро) Політологічний словник Прес-центр (прес-бюро) – служба інформації, орган з’їзду, конгресу, наради, фестивалю, спортивних змагань тощо, яка сприяє журналістам у висвітленні цих подій, надає їм необхідну...
Політологія Політологічний словник Політологія (politology, від “політика” і грецьк. logos – слово, учення) – наука, що вивчає політику, політичні відносини та політичні системи. Поняття увійшло до...
Гегельянство Політологічний словник Гегельянство – філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст....
Фашизм і неофашизм Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ 6. Фашизм і неофашизм Фашизм (від латинського fascio – пучок, в’язка, об’єднання) – ідейно-політична...
Як урегулювати політичний конфлікт? 37 Як урегулювати політичний конфлікт? У процесі політичної практики було вироблено шляхи стабілізації системи, за допомогою яких попереджують внутрішньополітичні конфлікти. їх сутність полягає у послабленні...
Істеблішмент Політологічний словник Істеблішмент (від англ. establishment – встановлення, установа) – суспільно-політичні кола, які здійснюють вплив на політичне, економічне, соціальне, духовне життя суспільства. Поняття І. багато...
Дискредитація Політологічний словник Дискредитація (від фр. discréditer – підривати довіру) – умисне зганьблення чийогось імені, підривання довіри, приниження чиєїсь честі, гідності, авторитету. Дискредитація шляхом поширення перекрученої,...
ІМПІЧМЕНТ ІМПІЧМЕНТ – процедура обвинувачення вищих посадових осіб (президента, міністрів, федеральних суддів) унаслідок порушення ними законів певної держави....
Безпорадність влади Політологічний словник Безпорадність влади (helplessness / feebleness of power) – неспроможність будь-якої влади зробити щось позитивне, корисне як для самої себе, так і для оточення,...
Європейський аграрний ринок Політологічний словник Європейський аграрний ринок – основу такого ринку становлять принципи вільного обігу товарів усередині співтовариства, преференції продуктам, виробленим в ЄС, перед ввезеними з третіх...
Панібудьласка Володимир Федорович Політологічний словник Панібудьласка Володимир Федорович (нар. 1929) – український історик, політолог. Народився на Дніпропетровщині, в с. м. т. Петриківка, Петриківського району. По закінченні середньої школи...
Атеїзм Політологічний словник Атеїзм (від грецьк. atheos – безбожний) – безбожництво, заперечення існування Бога та пов’язане з цим заперечення релігій. А., як правило, не просто заперечення,...
Військовий переворот Політологічний словник Військовий переворот – різновид політичного перевороту, що являє собою збройний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду. Розрізняють такі типи виступу армії...
Здійснення влади народом Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 3. Здійснення влади народом Численні демократичні теорії можна поділити на дві групи: безпосередньої та представницької...
Двоблокова партійна система Політологічний словник Двоблокова партійна система – партійна система, в якій визначальну роль відіграють основні більш-менш стійкі коаліції політичних партій, які зберігають союзницькі відносини в опозиції....
Гіркий присмак перемоги Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 2. Гіркий присмак перемоги...
Віче Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли...
УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ Короткі висновки Україна усвідомила себе як справді незалежна держава, з чим не можуть не рахуватися ні...
Відплив інтелекту Політологічний словник Відплив інтелекту – суспільне явище, що пов’язане з помітним (значимим) від’їздом з держави (або регіону) працівників інтелектуальної сфери або високопрофесійних працівників, фахівців, майстрів...
Ядерний паритет Політологічний словник Ядерний паритет – ядерна стратегічна рівновага між великими ядерними державами (головним чином між США та колишнім СРСР), що підтримувалася і забезпечувалася насамперед за...