Політична свідомість ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблема влади, формування, розвиток і задоволення інтересів та потреб політичних суб’єктів; сукупність поглядів, оцінок, установок, які, відображаючи політико – владні відносини, набувають відносної самостійності. П. с. має складну і суперечливу структуру. За функціональним принципом класифікації в П. с. виокремлюють такі аспекти: політико-психологічний (почуття, настрої, наміри, мотиви, установки, переконання,

воля та ін.); політико – ідеологічний (цінність, ідеал, ідея, концепція, доктрина, теорія, погляди тощо); політико – дійовий (свідомість консервативна, реформістська, радикальна, ліберальна та ін.). П. с. за суб’єктом класифікують на П. с. суспільства, нації, класу, групи, особистості, на П. с. масову, а також громадську думку. За ставленням до влади, владних структур є П. с.: автократична, демократична. Гносеологічно розрізняють П. с. емпіричну і теоретичну, буденну і наукову. До основних сфер П. с. належать такі: політична наука – політичні теорії, концепції, гіпотези; політична ідеологія – політичні

цінності, ідеали, доктрини, гасла, програми; політична психологія – політичні відчуття, думки, настрої, воля, спрямованість тощо. П. с. є відображенням реалій буття. Вона тісно пов’язана з розвитком продуктивних сил, з особливостями політичної системи суспільства та суспільно-політичними відносинами, що існують у цій системі, станом освіти, культури. Як одна з найважливіших характеристик політичного життя суспільства П. с. має певні особливості, умови виникнення та шляхи формування. Передумовою її формування є те, що людина починає усвідомлювати свою групову належність, групову ідентичність і водночас те, що вона неспроможна реалізувати власні та групові інтереси без вступу в певні відносини з політичною владою. П. с. притаманна конкретній людині вже тоді, коли вона усвідомлює свій громадянський статус, громадянську позицію, а разом з ними і реальну потребу, а то й необхідність впливати на владу. Для формування П. с. вкрай необхідні аналітично-критичне ставлення до навколишнього середовища, дійсності та осмислення їх, наявність у людини конкретних норм, цінностей, ідеалів, чітке усвідомлення власної мети та мети політичної сили, структури (групи, партії, об’єднання, організації тощо), до якої людина неформально належить. За змістом П. с. включає в себе певні політичні ідеї, погляди, теорії, інтереси, настрої, почуття, а за специфікою вияву вона активно впливає на інші форми суспільної свідомості, має часто досить високий ступінь відображення соціально-класових інтересів. Розрізняють П. с. масову, групову, індивідуальну, буденну і науково-теоретичну. Перші три форми пов’язані з її суб’єктами, а дві останні визначаються глибиною відображення дійсності. Виокремлюють також такі основні типи П. с.: державну та недержавну. Державний, або етатистський, тип ГІ. с. грунтується на позиції, що найвищими, найважливішими є інтереси держави (Н. Макіавеллі, Т. Гоббс). Недержавний, або анархістський, тип П. с., навпаки, виникає там, де політичну владу вважають злом, а державу – експлуататором, ворогом свободи. Основні функції П. с.: пізнавальна – система знань про політичну дійсність загалом; оцінювальна – забезпечення і сприяння орієнтації у політичному житті на основі оцінювання політичних подій; регулятивна – орієнтування стосовно участі у політичному житті; інтегруюча – сприяння об’єднанню окремих соціальних груп, суб’єктів політичного процесу на основі спільних ідей, цінностей, установок; прогностична – передбачення особливостей розвитку політичного процесу, подій; нормативна – створення загальноприйнятого образу майбутнього. П. с. має два рівні – ідеологічний та психологічний. П. с. можна вважати сукупністю почуттів, усталених настроїв, традицій, ідей і певних теоретичних систем, які відображають найістотніші інтереси великих соціальних груп, їх ставлення одна до одної і до політичних інститутів суспільства. П. с. – це не що інше, як сприйняття людиною частини життєвої реальності, яка безпосередньо пов’язана з політикою. Це суб’єктивний образ відповідної політичної системи. П. с. формується у процесі пізнання суб’єктом певних політико – владних відносин, політичних інтересів, установок, цінностей, а також у процесі політичного виховання, формування політичної культури суб’єкта політики.

Гаєвський Б. А. Філософія політики: Навч. посіб. – К., 1993; Гофман Л. Я, Шестопал £ Б. Политическая психология. – Ростов н/Д, 1996; Головатий М. Ф. Політична психологія. – К., 2001; Общественное мнение и власть: механизм взаимодействия. – К., 1993; Общественное сознание и его формы / Общ. ред. и пре – дисл. В. И. Толстых. – М., 1986; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Ю. С. Шем – шученка, В. Б. Бабкіна. – К., 1997.

М. Головатий

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Політична свідомість - Довідник з політології

Схожі записи:

Методи політології Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 3. Методи політології Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким...
Партія влади Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і...
Бакунін Михайло Олександрович Політологічний словник Бакунін Михайло Олександрович (1814 – 1876) – визначний російський революціонер; один з ідеологів анархізму і народництва. Народився у дворянській родині, здобув військову освіту,...
Зрілість влади Політологічний словник Зрілість влади (maturiti of power) – стан високого і прогресивного рівня розвитку влади, що дає їй змогу твердо, надійно і впевнено функціонувати, самореалізовуватися,...
Нацизм (націонал-соціалізм) Політологічний словник Нацизм (націонал-соціалізм) (від назви Націонал-соціалістської робітничої партії Німеччини (НСДАП), 1919-1945) – радикальна реакційна політична ідеологія і практика тоталітарного панування та зовнішньої агресії, що...
Ва-банк Політологічний словник Ва-банк – 1)йти на значний ризик, напролом, діяти, ризикуючи усім; 2) ризикована дія, внаслідок якої можна як усе втратити, так і чимало придбати....
Історія політична Політологічний словник Історія політична (від. грецьк. historia – розповідь про минуле, пізнане; знання) – невід’ємна складова загальної історії, що вивчає політичні погляди і відповідні їм...
Яку людину можна вважати політичним лідером? Які є типи політичного лідерства? 50 Яку людину можна вважати політичним лідером? Які є типи політичного лідерства? Узагалі поняття “лідерство” (від англ. leader – керівник, ведучий) характеризує певний механізм регулювання...
Прогнози суспільного розвитку Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ 1. Прогнози суспільного розвитку Нині відбувається інтенсивний процес трансформації політичних структур незалежних держав на...
Блок політичний Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій,...
ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ – соціально-економічна категорія, що характеризує включеність населення в суспільне виробництво....
Лобі Політологічний словник Лобі (від англ. lobby – майданчик для прогулянок, хол) – термін використовувався для означення майданчика для прогулянок у монастирі у XVI ст. Сторіччя...
Глобалізація Політологічний словник Глобалізація (від англ. global – світовий, всесвітній) – загально-цивілізаційний процес, який істотно впливає на політичну та соціально-економічну й інші сфери людського буття. Цей...
Кордон (державний) Політологічний словник Кордон (державний) – офіційно визначена межа, що окреслює територію, на яку поширюється влада певної держави, її верховенство й суверенітет. Перетинання цієї межі має...
Уряд Політологічний словник Уряд (англ. government – керування, правління; фр. gouvernment – управління)- вищий орган у системі виконавчої влади держави, підпорядкований парламенту і главі держави, який...
Закон Божий Політологічний словник Закон Божий – 1) назва сукупності основних принципів і віровчень; 2) навчальна дисципліна в духовних і деяких інших навчальних закладах. М. Головатий...
БАНКРУТСТВО ПОЛІТИЧНЕ БАНКРУТСТВО ПОЛІТИЧНЕ – нездійсненність, провал у діяльності правлячих кіл держави, політичних партій, окремих політичних діячів, їхня нездатність виконати обіцянки, які вони дали виборцям, членам тих...
Гоббс Томас Політологічний словник Гоббс Томас (1588 – 1679) – видатний англійський філософ, політичний мислитель. Закінчив Оксфордський університет. Стверджував, що всі люди від природи рівні, що у...
Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих,...
Евтаназія Політологічний словник Евтаназія (від грецьк. еu – добре і thanatos – смерть) – 1) добровільна, узгоджена з лікарем смерть невиліковно хворого за допомогою спеціальних знеболювальних...
Марксизм Політологічний словник Марксизм – впливова течія суспільно-політичної думки у новітній історії людства. М. мав три джерела і три складові. До джерел належать класична німецька філософія,...
Цивілізація політична Політологічний словник Цивілізація політична – складається з поліетнічного населення, яке живе на окремій території і утворює державу. Може існувати деякий час у переддержавному стані, але...
Рада Політологічний словник Рада – спільне обговорення якихось питань, обмірковування чого-небудь громадою різних рівнів, владою, військовими тощо (вчена рада, військова рада, педагогічна рада, художня рада та...
Липа Юрій Іванович Політологічний словник Липа Юрій Іванович (1900 – 1944) – народився в Одесі, в сім’ї відомого громадського і політичного діяча, письменника Івана Липи (псевдонім Петро Шелест...
Двопартійна система Політологічний словник Двопартійна система (two-party system) – політична система, за якою в країні у боротьбі за владу у процесі виборчого суперництва визначаються дві найбільші панівні...
Макіавеллізм Політологічний словник Макіавеллізм (від прізвища Н. Макіавеллі) – 1) тип політичної діяльності, яка будується на принципі “мета виправдовує засоби” й використовує для досягнення поставленої мети...
Жовта преса Політологічний словник Жовта преса – загальна назва низькопробної, вульгарної преси. Так називають друковані видання, які подають дешеві сенсації, легковажні, неперевірені факти і явища і до...
Бебик Валерій Михайлович Політологічний словник Бебик Валерій Михайлович (нар. 1959) – політолог і психолог. Закінчив Київський політехнічний інститут. Працював інженером – програмістом, інструктором, консультантом Київського облвиконкому, головним консультантом...
Автономна політична участь Політологічний словник Автономна політична участь – вільна добровільна політична діяльність індивідів, які дбають про особисті і групові інтереси. А. п. у. характерна найперше для демократичних...
АКУПУНКТУРА СУСПІЛЬСТВА АКУПУНКТУРА СУСПІЛЬСТВА (соціальна, економічна, політична, духовна, культурна) – відчутні (уразливі) місця в певних сферах суспільного життя, які можуть майже за незначної дії на них впливати...
Ататюрк Мустафа Кемаль Політологічний словник Ататюрк Мустафа Кемаль (12.03.1881 -10.11.1938) – народився в грецькому м. Салоніки в родині дрібного митного службовця. Військову освіту здобув у військових училищах в...
Збройні сили Політологічний словник Збройні сили – збройні силові формування, які є основним структурним елементом військової могутності держави. З. с. створюються і утримуються державою для забезпечення територіальної...
Суспільне телерадіомовлення Політологічний словник Суспільне телерадіомовлення – телерадіоорганізація зі статусом єдиної загальнонаціональної неподільної і неприбуткової системи масової комунікації. С. т. грунтується на представництві різних верств суспільства, які...
Політична нація Політологічний словник Політична нація – це сукупність громадян країни, які незалежно від їхнього соціального статусу, мови, віросповідання, походження та інших соціально-групових відмінностей мають рівні права...
Апріорі Політологічний словник Апріорі – 1) знати, щось доводити, стверджувати заздалегідь, наперед; 2) незалежно від досвіду, що передує досвіду; 3) знання про факти до вивчення їх...