Географія
Загальна географія
Земля в космічному просторі
Поняття про Всесвіт
Із давніх часів люди припускали можливість існування безлічі світів, схожих на наш. Саме тоді весь світ дістав назву Всесвіту, або Космосу. Всесвіт складається з великої кількості зоряних світів – галактик.
Галактики – “позагалактичні туманності” – величезні зоряні системи, які містять також міжзоряний газ і пил. Сонячна система входить до складу Галактики Чумацький Шлях (зверніть увагу, у цьому випадку слово “Галактика” пишеться
Найяскравіші та найближчі до нас зовнішні галактики – Магелланові Хмари у південній півкулі неба і Велика туманність Андромеди у північній півкулі. З відкриття останньої в 1612 р. німецьким астрономом С. Маріусом розпочалось наукове дослідження галактик, туманностей та зоряних скупчень. До складу галактик
Небесні тіла: зорі, сузір’я, планети, астероїди, комети, метеорні тіла
Зорі – великі кулясті розпечені тіла, що складаються з газів. Вони випромінюють світло. За температурою поверхні зорі поділяються на червоні (2000- 3000 °С), жовті (6000-7000 °C), білі (12 000 °C) і голубі (25 000 °C). Сонце належить до жовтих зірок. За розмірами зорі поділяють на гігантів і карликів.
Сузір’я – ділянки зоряного неба, які виділені для зручності орієнтування у небесній сфері. Усе небо умовно поділене на 88 сузір’їв. У Північній півкулі найбільш відомими є сузір’я Великої та Малої Ведмедиці (в Україні ці сузір’я називають Великий і Малий Віз, або Великий і Малий Ківш). Зорі у складі сузір’їв не пов’язані між собою ані в просторі, ані в часі.
Планети – великі холодні кулясті небесні тіла, які не випромінюють світла. Їх можна бачити на небосхилі внаслідок їх здатності відбивати сонячні промені від своєї поверхні.
Астероїди – малі планети. Їх діаметр – від 1 до 1000 км. Вони можуть мати не лише кулясту, а й неправильну форму. Маса всіх астероїдів у 700 разів менша, ніж маса Землі. Сьогодні відомо близько 5000 астероїдів.
Комети – небесні тіла, що обертаються навколо Сонця за еліпсоїдними орбітами. При наближенні до Сонця у комети з’являються “голова” і “хвіст”. “Голова” – газова оболонка, яка світиться, навколо ядра, що є скупченням замерзлих газів діаметром 0,5-20 км і масою 1011-1019 кг, у які вкраплені пил та каміння. “Хвіст” – потік газу і пилу, що виділяються з “ядра” під час сильного нагрівання. Багато комет названі іменами вчених, наприклад комета Галлея.
Метеорні тіла – залізні, кам’яні або кам’яно-залізні уламки небесних тіл, найчастіше астероїдів. Коли вони з величезною швидкістю врізаються в атмосферу Землі, то дуже розігріваються і починають світитись. Дрібні метеоритні тіла при цьому повністю згорають.
Освоєння космосу людиною розпочалось 4 жовтня 1957 р. У цей день в СРСР було запущено перший штучний супутник Землі.
Перша людина, яка побувала у космосі,- Юрій Гагарін. Це сталося 12 квітня 1961 р. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк (рис. 3).
Рис. 3. Леонід Каденюк
(1 votes, average: 5,00 out of 5)