ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

ТЕМА 3. ПОВЕДІНКА ТВАРИН

Вивчаючи цю тему, ви дізнаєтеся про:

✓ особливості поведінки різних тварин;

✓ зв’язок між поведінкою тварин та їхнім способом життя;

✓ зміни у поведінці тварин у процесі їхньої еволюції

& 37. ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Ви дізнайтеся про то, що таке етологія, для чого вивчають поведінку тварин та які методи для цього використовують науковці.

– Як вивчають поведінку тварин?

Як ви вже знаєте, тварини здатні сприймати звукові, світлові й ароматичні

сигнали, викликані змінами в довкіллі, та відповідати на них. Відповідь тварини визначається умовними рефлексами, що були сформовані протягом її життя. При цьому, тим більше умовних рефлексів сформувалось у тварини, тим складнішою і досконалішою буде її поведінка.

Люди попали спостерігати за поведінкою тварин ще задовго до початку наукових спостережень і розквіту природничих наук. Це було життєво необхідним для людини й сприяло успіхам на полюванні та під час ловлі риби. Знання особливостей поведінки дозволило приручити деяких тварин, а пізніше привело до розвитку тваринництва.

Наука,

що вивчає поведінку тварин, називається етологією (від грецького етос – звичка, характер та логос – наука, вчення). Здобутки етології є дуже важливими для інших зоологічних досліджень. Без врахування особливостей поведінки важко встановити роль, яку відіграють ті або інші види в природі, визначити шляхи їхньої міграції та сезонні особливості поведінки. У роботі природоохоронні в також потрібні знання з етології, бо без розуміння особливостей поведінки тварин неможливо забезпечити охорону рідкісних і зникаючих видів.

Існує три основні способи вивчення поведінки тварин:

1) польові дослідження (в природі);

2) спостереження за тваринами в неволі (зокрема, в зоопарках):

3) лабораторні дослідження.

При цьому, визначальна роль у вивченні поведінки тварин належить саме польовим дослідженням.

Польові дослідження проводяться по-різному.

По-перше – дослідники працюють у заповідниках, національних парках і наукових експедиціях, накопичуючи спостереження за поведінкою диких тварин у природі.

По-друге – це спеціальні дослідження, у процесі яких спостерігач поселяється в безпосередній близькості від місця проживання досліджуваного виду, що приводить до звикання тварин і дозволяє ретельно досліджувати їх поведінку (мал. 224).

По-третє – це спостереження за прирученими тваринами, які були повернуті в природне середовище.

Популяція – це група особин одного виду, що існує на території з однаковими умовами.

І нарешті – де спостереження за тваринами в умовах, що наближені до природних (великі вольєри, штучно створені популяції і т. п.). Таким чином досліджуються види, що збереглися лише в зоопарках, і щодо яких планується відновлення їхніх природних популяцій. В Україні у великих вольєрах у лісі утримують зубрія, а на півночі Київської області ведеться робота зі створення природної популяції коней Пржевальського (мал. 225).

Стрімкий розвиток техніки привів до використання в етології методів дистанційного спостереження за допомогою різноманітних технічних засобів (радіонашийників, автоматичних цифрових фото – і видеокамер, радіолокації, звукозапису, супутникового спостереження та інших).

Під час дослідження поведінки тварин у природі одним з основних методів є опис їхньої поведінки способом визначення кількості елементарних дій або поз. Для цього аналізують поведінку тварини і визначають окремі елементарні дії, які часто повторюються, а потім підраховують їхню кількість за певний період часу. Після цього отримані результати спостережень обробляються за допомогою спеціальних математичних методів. Такі дослідження проводяться або вручну, або автоматично. Так можна за допомогою автоматичної відеокамери отримати запис поведінки тварини, а потім провести його покадровий аналіз. Результати таких досліджень, що оформлені у вигляді таблиці даних або діаграми (графіка), називаються етограмою.

Мал. 224. Відома дослідниця горил Дайан Фоссі зі своїми піддослідними тваринами

Мал. 225. Коні Пржевальського в природі

У процесі лабораторних досліджень та спостережень за тваринами в неволі здебільшого вивчають їхнє спілкування. Зокрема досліджується значення ароматичних сигналів у спілкуванні тварин. Для цього вивчають специфічні речовини – феромони, та будову й функціонування залоз, що їх виробляють, а також органи чуття, що сприймають запах. Ці дослідження відкривають нові перспективи управління поведінкою тварин. Зокрема, розуміння того, як запах або колір квітів впливає на поведінку комах, дозволяє розробити способи приваблення комах-запилювачів до певних видів рослин.

Мал. 226. Демонстраційна поза самця райського птаха

Важливим напрямом досліджень етологів є ехолокація та спілкування тварин за допомогою звуків. Такими дослідженнями займаються фахівці з окремого розділу зоології – біоакустики. Бони здійснюють запис і аналіз звукових сигналів тварин, а також вивчають будову й функціонування органів, що утворюють та сприймають звукові сигнали. Особлива увага сьогодні приділяється вивченню звукових сигналів людиноподібних мавп та ехолокації у кажанів і дельфінів.

Для стадних тварин найважливішим є візуальне спілкування. Найбільше привертають увагу етологів демонстраційні пози й рухи птахів і ссавців (мал. 226).

Нарешті особливе місце займає дослідження спілкування у вищих тварин, які можуть одночасно використовувати всі види комунікацій. Таке складне спілкування навіть наливають мовою тварин.

Також в лабораторіях вивчають складну орієнтацію тварин в просторі й процеси їх навчання орієнтації. Так досить популярними є експерименти по орієнтації пацюків у лабіринтах.

Науку, яка займається вивченням вищої нервової діяльності тварин (складного спілкування та здатності до аналізу), називають зоопсихологією.

Свої експерименти зоопсихологи проводять здебільшого в умовах, що наближені до природних. Бони використовують для цього приручених тварин, які виросли в неволі. Саме завдяки таким дослідженням було вивчено формування багатьох поведінкових реакцій у тварин.

Мал. 227. Конрад Лоренц

Мал. 228. Карл Фріш

Мал. 229. Ніколас Тінберген

Видатний австрійський етолог Конрад Лоренц встановив, що перший великий рухомий об’єкт, який виводкові пташенята побачать відразу після вилуплення а яйця, сприймається ними як мама і вони всюди слідують за ним. Ця особливість використовується в проектах по адаптації птахів, що народитися в неволі, до життя в природі, коли батьків змушені заміняти вчені.

Інший австрійський етолог і фізіолог Карл Фріш провів чимало досліджень, доки розшифрував так званий танець бджіл. Виявилося, що цей танець е засобом передачі інформації про напрямок і відстань до квіток з нектаром.

Серед лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини є видатні етологи – Конрад Лоренц (мал. 227), Карл Фріш (мал. 228), голландець Ніколас Тінберген (мал. 229). І сьогодні, завдяки впровадженню новітніх технологій, етологи отримали дієві засоби для розгадки ще більшої кількості таємниць поведінки тварин.

ВИСНОВКИ

1. Наука про поведінку тварин називається етологією. Основними методами етології в спостереження за тваринами в природі, дослідження поведінки тварин в неволі, лабораторні дослідження.

2. Результати спостережень за поведінкою тварини, під час яких реєструють і підраховують її елементарні дії, оформляються у вигляді етограми.

3. При дослідженні спілкування тварин вчені-етологи вивчають різноманітні засоби передачі інформації (специфічні запахи, звукові сигнали, демонстративні пози й рухи).

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Біоакустика, етограма, етологія, зоопсихологія, дистанційне спостереження, популяція.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Для чого необхідно вивчати поведінку тварин?

2.Що вивчають фахівці з біоакустики?

3. Чи існує мова тварин?

4. Що таке зоопсихологія?

5. Як дані, отримані етологами, використовують для підвищення врожайності сільськогосподарських культур?