ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Лексикологія і фразеологія
509. Прочитайте. Поясніть лексичні значення виділених слів. Визначте власне українські слова.
1. Мене причарувала рідна мова, рідна пісня, чисте повітря рідного краю (І. Нечуй-Левицький). 2. Повінь, повінь! Річка повна, повновода – нема броду (Т. Щегельська). 3. Грім гримить на виднокраї, нам веселку посилає (А. Камінчук). 4. Ковила золотиться промінцями осоння ранкового (Д. Білоус). 5. Я мрію будувала, як будинок, складала із малесеньких цеглинок (О. Довгоп’ят).
– Визначте
– Визначте стилістично забарвлені слова.
510. Перепишіть, виберіть із дужок потрібну літеру. Визначте слова іншомовного походження. Поясніть лексичне значення кожного.
1. При проведенні мовного турн(и, і)ру на різних землях України ентуз(и, і)асти вчать усіх бути небайдужими до рідного слова (З газети). 2. Не якийсь чужий (и, і)нвестор, нам про нас розкаже Нестор (А. Камінчук). 3. Х(и, і)мери треба добре розпізнати, щоб у житті найменші мати втрати(М. Василенко). 4. Рожевий вечір, як флам(и, і)нго, над нами крила розпростер (Д. Луценко).
–
511. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літеру. Перевірте себе за словником. Поясніть лексичне значення іншомовних слів.
1. Візьміть мене на дужі крила, хмаринок каравел..и! (Л. Тендюк). 2. Хмари на клавішах небес заграли інтермец..о (О. Довгоп’ят). 3. Тетяна Петрівна згадала одну з улюблених бал..ад Ш..л..ера (О. Іваненко). 4. Струнка, худенька пан..а варшав’янка на скрипці грала (А. Кравченко). 5. А ми раніш на цій землі, ніж на своїй Ел..аді (М. Малахута). 6. Слово “папарац..і” походить від прізвища спритного журналіста Папарац..о (З газети).
– Визначте речення, ускладнене звертанням, поясніть у ньому розділові знаки.
512. Прочитайте. Визначте застарілі слова. Які з них належать до історизмів, які – до архаїзмів?
1. Частіше мусим згадувать старе ми, коли ще Борисфеном був Дніпро (А. Гризун). 2. Перстом історії нам став козацький гарт (М. Дьомін). 3. Чи чуєте, що пан писар глаголить? (Я. Куліш). 4. Це козача левада й небо високе, чумаки із мажарами серед могил (М. Василенко).
513. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте неологізми загальномовні та авторські. Поясніть їхні лексичні значення.
1. Трав..нь ро..крилився гінким гіл..ям лапатолистих кленів (Я. Камінецький). 2. Теплий дощик-сріблопад вимив наш сьогодні сад (М. Вінграновський). 3. Стоять білборди пишні і бе..ликі уздовж бетон..их велелюдних трас (Б. Скомаровський). 4. Дз..ленькали мобілки телефон..і (С. Шевченко).
– Позначте у словах вивчені орфограми.
514. Прочитайте. Визначте діалектні слова, поясніть їхні лексичні значення.
1. Золотими джмеликами іскри з ватри рвуться просто до зірок (М. Фенчак). 2. Там вітер небеса розхитує і покриває плай пітьма, бо в озері Несамовитому арідник є, а дна нема (С. Пушик). 3. Напечіть мені знов драпацьоників, мамо, котрі в місті зовуть “картопляні оладки” (М. Сіренко).
– 3 якою метою вживаються діалектні слова в художніх творах?
515. Прочитайте терміни. Які з них уживаються в науці? Які – у мистецтві? За тлумачним словником з’ясуйте значення кожного.
Квартет, катет, епітет, модуль, бароко, орфограма, пропорція, увертюра, етюд, літосфера, цивілізація, демократія, сольфеджіо, рельєф, гіпотенуза, перспектива, фіоритура.
Словотвір і орфографія
516. Прочитайте. Визначте способи творення виділених слів.
1. Прилетіла пташка додому, заспівала пісню знайому, розтопила сніг у долині, засвітила проліски сині (М. Людкевич). 2. Двоє підсніжничків випурхнули на світ, двійко перших вісничків весни {О. Довгий). 3. На розбуджену землю впадуть первоцвіти (О. Кононенко). 4. І барвою рожево-голубою береться ніжно піднебесна
Вись (Б. Стельмах). 5. Скільки подорожників уже приклала земля до своїх ран! (О. Довгоп’ят). 6. Марево не вариво, не нагодує (Народна творчість).
– Визначте у словах вивчені орфограми.
517. Перепишіть, уставте пропущені літери. Після виділених слів запишіть у дужках твірні слова або слова з твірними основами. Підкресліть літери, які позначають звуки, що чергуються при творенні цих слів.
1. Перелилася на т..расу молочна піна ч..ремшин (Л. Костенко). 2. Соня..ники розкішними золотими реш..тами пересівали сонячне проміння (М. Стельмах). 3. Наснились мальви, рута-м’ята, і скрип кр..ничний журавля (П. Дворський). 4. Кожний ніжний рух сердечний в пісню срібну перел..ю (Олександр Олесь).
– Визначте у виділених словах орфограми.
518. Від поданих прикметників утворіть і запишіть іменники із суфіксом – ин(а).
Черкаський, харківський, прилуцький, донецький, Васильківський.
519. Від поданих іменників утворіть прикметники. Запишіть їх.
Турок, німець, Рига, Париж, узбек, товариш, брат.
520. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Військо Запорозьке поверта з походу, відчиняє Київ Золоті ворота (О. Кононенко). 2. Колись французький інженер Боплан коза..ький одяг змалював, намети, укріплення, гармати та мушкети (С. Шевченко). 3. В руках тримаю пишний коровай, що пахне так черкаськими степами (Д. Луценко). 4. Чума..ький Шлях аж сяє в позолоті (А. Підлужний). 5. Юна..ький вік ми не змарнуєм вітром в полі (С. Черкасенко).
– Поясніть уживання великої літери.
– Визначте речення, ускладнене однорідними членами, підкресліть їх, поясніть розділові знаки при них.
521. Від поданих іменників утворіть збірні іменники, запишіть їх. Підкресліть літери, що позначають звуки, які чергуються.
Ткач, кравець, боягуз, птах, представник, агент, товариш, студент.
522. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте спосіб творення виділених слів, поясніть їхнє написання.
1. Чуле серце кра..види полонили (в. Гущин). 2. Лоскотав обличчя вод..грай (Б. Чуйко). 3. Трикутником л..тять додому гуси (С. Зінчук). 4. Сонце лине в неб..крузі (С. Черкасенко). 5. А клен з каштаном щоднини нишком свій ріст рівняють на тел..вишку! (М. Хоросницька).
– Складіть і запишіть речення зі словами: спортзал, ЛАЗ, медуніверситет, МАН. Визначте спосіб творення цих слів, поясніть їхнє написання.
523. Від кожного з поданих слів додаванням частини пів – утворіть і запишіть нове слово.
Європа, Азія, Полтава, місто, вулиця, будинок, книжка, Вінниця, Львів, Житомир.
Морфологія і орфографія
524. Прочитайте. Визначте іменники, розберіть їх як частину мови.
1. Знов повіяло в душу весною (П. Грабовський). 2. Висипали малі травенята рястом, проліском, роменом (А. Малишко). 3. По жмені ластовиння весна дарує дітям (А. Костецький). 4. Край мого віконця щоранку соловей щебече веснянку (Г. Бойко). 5. Лиш на любові і добрі життя зростає колос (Б. Крищенко).
525. Перепишіть, вибираючи з дужок велику або малу літеру і ставлячи, де потрібно, лапки.
1. Утворення на острові (М, м)ала (X, х)ортиця (3, з)апорозької (С, с)ічі пов’язують з ім’ям (Д, д)митра (В, в)ишневецького (З підручника). 2. На столі (К, к)обзар в простій оправі, і портрет поета на стіні (О. Ющенко). 3. Відкрився в томику (Ш, Шевченків (3, з)аповіт. Ти в школі чув його, читав удома (П. Воронько). 4. Почесне місце в репертуарі театрів України посідає балет (Л, л)ісова(П, п)існя Михайла Скорульського за драмою Лесі Українки. 5.1 він впізнав: то (М, м)ісячна соната (Б, б)етховена (Б. Грінчак).
– Визначте іменники, з’ясуйте рід, число, відмінок і відміну кожного.
– Позначте в словах вивчені орфограми.
526. Прочитайте. Визначте прикметники, розберіть їх як частину мови.
1. Весна застелила землю зеленою ковдрою (В. Коренчук). 2. Весняна квітка у хустці синій на пагорб теплий зійшла, сміється (П. Воронько). 3. Який то був час у житті Василевому! (Панас Мирний). 4. І ось прибув із мандрів чорногуз до нашого барвінкового двору (П. Воронько). 5. Повтікали на цілинні схили чебреці й Петрові батоги (В. Бровченко). 6. І цвіркуна завмерли звуки, немов бабусині казки (В. Сосюра).
– Виділені прикметники розберіть за будовою.
527. Перепишіть, визначте ступінь порівняння вжитих у реченнях прикметників. Виділіть у прикметниках суфікси. При творенні яких ступенів порівняння відбувається чергування приголосних? Яких саме?
1. Для того, хто деревце посадив, земля стає і ближча, і рідніша (Е. Саталкіна). 2. А совість в нашому роду стократ цінніша від розписки (Д. Білоус). 3. А правди все ж не вдасться приховати, вона розірве й найміцніші грати (Є. Титикайло). 4. Жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання (П. Загребельний).
528. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Сонячним усміхом з неба весна засміялась, глянула поглядом ясно/блакитним, широким (Б. Грінченко). 2. А із ромашки сонця облітають хмарин рожево/білі пелюстки (Я. Камінецький). 3. Я хочу взяти у долоні хмаринку ніжно/білу (М. Починайко). 4. Цілу ніч сміявся дощ, і асфальт став темно/сірий (Ю. Мельник). 5. Мій улюблений колір жовто/гарячий, безстрашний і безжурний (О. Сандига).
– Позначте у словах вивчені орфограми.
529. Від поданих іменників утворіть прикметники, запишіть слова парами.
Курінь, кордон, птах, камін, вагон, лимон, лебідь, телефон, журавель, орел, полин, весна, глина, закон.
530. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літери.
1. Сад був розлогий і нескінченний (Б. Коренчук). 2. Височен..і трави сікли по ногах, по руках, по обличчю: курай, буркун, ковила, катран, чорнобиль (О. Ільченко). 3. Вже там цвіли і квіти незлічен..і (Л. Костенко). 4. Тисячі пташин..их голосів зливались у чарівну симфонію (Ю. Збанацький). 5. У росян..ому травні на світанні той скромний кущ зробився невпізнан..им (Б. Остапенко).
531. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Нам не/правда не/нависна, як антисвіт (Б. Олійник). 2. Рішуче відкиньте понурість не/вдахи та не/вдоволений прижмур очей (О. Сенчик). 3. На світі більше, ніж зірок у неба, не/кволих душ, а пристрасних, хоробрих (Я. Воронько). 4. Завжди задоволений не/ук собою, живе однією на світі хвальбою (В. Білас). 5. Лиш полохлива не/домовка тебе бентежить (Я. Яковенко). 6. Не/робство – ковадло, на якому куються всі гріхи (Народна творчість).
532. Прочитайте. Визначте числівники, розберіть їх як частину мови.
1. У кожного з нас Україна – одна, хоч скільки мільйонів нас буде (І. Багрійчук). 2. Президентську відзнаку “Орден Богдана Хмельницького” було засновано 1995 року, коли відзначали 400 літ з дня народження гетьмана (3 журналу). 3. Коли не помиляюся, працювало тридцять два школярі? (М. Стельмах).
533. Перепишіть, подані в дужках числівники поставте в потрібній формі. Визначте їхні відмінки.
1. Протягом останніх (п’ятдесят) років світова медицина перебував на піднесенні (3 підручника). 2. Півстоліття тому на дорогах налічувалось до (сімдесят) мільйонів машин. Сьогодні ця кількість зросла до більш ніж (шістсот) мільйонів авто (3 журналу).
3. До хати ввійшов високий русявий чолов’яга років (сорок п’ять) (М. Стельмах). 4. Температура кипіння води дорівнює (сто) градусам Цельсія (3 підручника природознавства).
– Усно провідміняйте числівники: вісімсот вісімдесят вісім; п’ятсот п’ятдесят п’ятий.
534. Прочитайте. Визначте займенники, з’ясуйте їхні розряди за значенням. Визначте їхній рід (якщо є), число, відмінки. Розберіть 2-3 займенники як частину мови.
Він дивився на мене тупо
Очицями, повними блекоти:
– Дарма ти себе уявляєш пупом,
На світі безліч таких, як ти. –
He стала навколішки гордість моя…
Ліниво тяглася отара хвилин…
На світі безліч таких, як я,
Але я, Їй-Богу, один.
У кожного Я є своє ім’я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми – не безліч стандартних “я”,
А безліч всесвітів різних.
Ми – це народу одвічне лоно,
Ми – океанна вселюдська сім’я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони “Я”.
В. Симоненко
– Поясніть значення вислову “не стала навколішки гордість моя “.
536. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Такі ми з народження українці – ні/кому не бажаємо зла (В. Захарченко). 2. Нехай ні/хто не половинить, твоїх земель не розтина, бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна (Д. Чередниченко). 3. Ні/про/що не турбуватись – значить нежити, а бути мертвим (Г. Сковорода). 4. Не гнись, не падай на коліна ні/перед/чим, ні/перед/ким (В. Женченко). 5. Є що/сь святе в словах “мій рідний край” (Л. Забашта). 6. Мені б хотілося спитати: чи судили кого/небудь за вбивство рослини? (П. Загребельний). 7. Голод книжковий гірший забудь/який інший (В. Стус). 8. Цей дріт приносить телеграми хтозна/з/якої далини (М. Рильський). 9. Усяк до чого/не будь вдався (Л. Глібов). 10. Посієш казна/що – виросте аби/що. 11. Серце ні/на/що не вважає, а свою волю має (Народна творчість).
536. Уявіть, що вас запросили взяти участь в обговоренні програм і підручників з української мови для 6 класу. Яку інформацію, отриману в цьому році, ви вважаєте найпотрібнішою, яку – найцікавішою, а яку – найскладнішою? Що вам сподобалося найбільше? Що ви могли б порадити автору підручника?
Анастасія Атамась. Живе душа народна – жива, неподоланна!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)