Правопис складних іменників – Іменник


УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ

Іменник

Правопис складних іменників

Разом пишуться:

А) складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких дієслівного походження: Вертоліт, лісосплав, самохід, силосонавантажувач, тепловоз;

Б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: Білокрівці, чорногуз, чорнозем;

В) складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: верболіз, лісостеп, носоріг, трудодень, шлакоблок (але людино-день); сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника: Автострадда, велотрек, радіокомітет);

Г) складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт; Непийпиво, Перебийте, Убийвовк (прізвища);

Г) складні


іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто – називного) та іменника: Дванадцятитонка, сторіччя, стоп’ятдесятиріччя, шестиденка;

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та інші, числівник зазвичай пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-річчя, 16-поверховий.

Д) складні іменники з першою частиною Пів-, напів-, полу-: Піваркуша, півгодини, півдюжини, півкарбованця, півколо, півмісяць, півогірка, пів’яблука; напівавтомат, напівсон; полукіпок, полумисок; перед іменниками – власними іменами Пів – пишеться через дефіс: Пів-Європи, пів-Києва;

Є) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: Автомотогурток, вітловодолікування, термогідродинаміка.

Через дефіс пишуться:

А) іменники, що означають протилежні за змістом поняття: Купівля-продаж, розтяг-стиск;

Б) іменники, що означають спеціальність, професію: Магнітолог-астроном, лікар-еколог;

В) іменники на позначення казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик. Лисичка-Сестричка;

Г) іменники, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: Блок-система, буй-тур, дизель-мотор, жар-птиця, козир-дівка, крекінг-процес, свят-вечір, стоп-кран;

Г) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: Генерал-губернатор, генерал-лейтенант, контр-адмірал, прем’єр-міністр, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан;

Д) іменники, що означають складні одиниці виміру: Кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;

Є) складні іменники з” першою складовою частиною Віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: Віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол, обер-майстер;

Є) іншомовні назви проміжних сторін світу: Норд-вест, норд-ост;

Ж) субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: Брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля;

З) скорочені іменники, у яких наводиться початок і кінець слова: Б-ка – бібліотека, вид-во – видавництво, д-р – доктор, ін-т – інститут, л-ра – література, т-во – товариство, ф-ка – фабрика;

И) перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), коли далі йде слово з такою самою другою частиною: Кулько й ролико-підшипники, радіо – й телеапаратура, тепло – й гідроелектростанції.

Прикладки

Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс, що залежить від семантики поєднуваних складників:

А) якщо прикладкою виступає видова назва, то дефіс між означуваним іменником і прикладкою не ставиться: Місто Київ, ріка Москва, трава звіробій; якщо ж у ролі прикладки виступає родова назва, то між означуваним іменником і прикладкою ставиться дефіс: Звіробій-трава, Мбсква-ріка, Сапун-гора;

Б) якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: Вовк-жаднюга, дівчина-красуня, хлопець-богатир; якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то він пишеться окремо: Богатир хлопець, жаднюга вовк, красуня дівчина;

В) пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому атрибутивну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставиться дефіс: Дівчина-грузинка й грузинка-дівчина, учитель-фізик і фізик-учитель, художник-пейзажист і пейзажист-художник;

Г) якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає атрибутивне значення, перетворюючи словосполучення на складний іменник без сполучного звука. Такі іменники пишуться через дефіс: Гриб-паразит, жук-короїд, заєць-русак, льон-довгунець.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Правопис складних іменників – Іменник - Довідник з української мови