Природний і механічний рух населення. Статево-віковий склад населення

РОЗДІЛ 2 НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Тема 1. КІЛЬКІСТЬ І ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ, ЙОГО ВІКОВА І СТАТЕВА СТРУКТУРА

§6. Природний і механічний рух населення. Статево-віковий склад населення

Географічна розминка

Пригадайте з власного досвіду приклади далеких переміщень людей територією України та за її межами.

Назвіть причини переміщень людей територією рідної країни та за її межами.

Природний рух населення України. Кількість населення будь-якої країни залежить від співвідношення кількості людей, які народжуються і вмирають. Саме такі

характеристики визначають природний рух населення – сукупність народжених живими і померлих за певний період. На жаль, Україна має один з найнижчих у світі показників народжуваності. Упродовж останнього періоду народжуваність дещо зросла (з 8,1 особи на 1 тис. населення у 2002 р. до 10,2 особи у 2007 p.), проте ще не досягла рівня 1990 p., коли становила 12,6 особи на 1 тис. населення.

Низькі показники народжуваності в Україні супроводжуються високим рівнем смертності. Останнім часом показник смертності зріс із 15,7 особи на 1 тис. населення у 2002 р. до 16,4 у 2007 р. Упродовж першої половини 2008 р. смертність досягла показника

17,5 особи на 1 тис. населення. Зауважимо для порівняння, що 1990 р. смертність у країні була значно меншою і дорівнювала 12,1 особи на 1 тис. населення. Загалом в Україні кількість померлих перевищує кількість народжених. Це означає, що природний приріст від’ємний, а тому кількість населення країни не зростає (мал. 11). Природний приріст – різниця між кількістю народжених живими і померлих.

Таке явище, коли кількість населення країни постійно зменшується, називають депопуляцією (по суті, вимирання нації). Уперше ознаки депопуляції в Україні з’явилися 1991 p., і відтоді ситуація не змінилася й досі.

Кількість населення щороку неухильно скорочується в середньому на 287 тис. осіб (Додаток 3). Це означає, що щороку зникає населення таких міст, як Луцьк, Житомир, Ужгород чи Кіровоград. А надто помітна депопуляція у сільській місцевості. Так, вже є не одна сотня сіл, де впродовж року не народжується жодної дитини. Як наслідок, за останні 17 років кількість населення України скоротилася майже на 5,5 млн осіб. А це є безперечною ознакою демографічної кризи.

Мал. 11. Природний приріст населення України (тис. осіб)

Наука стверджує

Сумні прогнози для України – це реальність. За темпами скорочення населення на початок XXI ст. наша країна випереджала всі країни Європи. Якщо не станеться позитивних зрушень, за деякими прогнозами, кількість населення України зменшиться: у 2020 р. – до 40 млн, а в 2050 р. – до 35-25 млн осіб. До того ж середня тривалість життя українців може знизитися до 50-53 років і стрімко наближатиметься до тривалості життя наших пращурів – скіфів, які через важкі умови існування жили в середньому лише близько 40 років. Проте вони були надзвичайно здорові.

Серед причин депопуляції в Україні насамперед є низька народжуваність. Вона зумовлена соціально-економічними чинниками – поганим добробутом людей, скрутним матеріальним становищем більшості молодих сімей, великою кількістю розлучень, зниженням рівня медичного обслуговування тощо. Через низьку народжуваність збільшується частка людей похилого віку. А серед них закономірно вища смертність, яка підсилюється швидким поширенням у країні захворювань і недостатнім рівнем медичного обслуговування. У деяких областях тяжкі захворювання і висока смертність є наслідком чорнобильської катастрофи.

Географія природного руху населення в Україні. Показники природного руху населення (народжуваність, смертність, природний приріст) змінюються не лише в часі, а й по території України (Додаток 4). Так, за даними 2007 p., найсумніша ситуація в Донецькій області, де природний приріст становив -41549 осіб. Адже кількість померлих тут удвічі перевищила кількість народжених (82109 проти 40560 осіб). До того ж саме в цій області смертність найвища в Україні.

Друге місце в сумній статистиці посідає ще одна промислово розвинута область – Дніпропетровська з природним приростом -25 348. За 2007 р. тут померло 59 850 жителів, а народилося лише 34 502 дитини. Так само вкрай негативне становище і в Луганській області, де природний приріст становить -7653. Кількості народжених тут осіб (12 363) вочевидь не вистачає для збільшення кількості населення області, оскільки за той самий період померло 20 016 осіб. У цій області зафіксовано й один з найвищих показників смертності. Впритул за “лідерами” йде Харківська область з природним приростом -20 243 осіб. За 2007 р. тут народилося в 1,8 раза менше, ніж померло, – 25 269 проти 45 512 осіб.

Отже, найгірші показники природного руху населення зареєстровані в індустріально розвинутих областях. І це не випадково, адже, крім загальних для всієї країни причин зниження темпів природного приросту, надто негативну роль тут відіграли численні “брудні” підприємства.

Єдина з областей, де кількість населення зростає, – Закарпатська. За 2007 р. кількість населення тут збільшилася на 345 осіб.

Механічний рух (міграції) населення. Кількість населення країни залежить не тільки від природного руху. Адже з різних причин люди можуть виїхати тимчасово або назавжди за межі власної країни, тобто мігрувати (від лат. migratio, migro – переходжу, переселяюсь). Міграція, або механічний рух населення, – це територіальні переміщення населення, пов’язані зі зміною місця проживання. Усі міграційні переміщення поділяють на зовнішню і внутрішню міграції.

Зовнішня міграція – це виїзд населення за межі України або прибуття до України з інших країн. Тому її ще називають міждержавною.

Така міграція може впливати на загальну кількість населення країни. У зовнішній міграції розрізняють еміграцію та імміграцію. Еміграція (від лат. emigre – виселяюсь) – виїзд громадян своєї країни в іншу країну на тривале або постійне місце проживання. Імміграція (від лат. ітті – grans – той, що заселяється) означає, навпаки, приїзд іноземців до країни. Тривалий період Україна була країною еміграції (Додаток 3). Останніми роками минулого століття потік емігрантів нерідко перевищував 200 тис. осіб на рік (мал. 12). Тому сальдо міграції – різниця між еміграцією та імміграцією – сягало понад 160 тис. осіб на рік.

Головна причина виїзду громадян за кордон – пошук гідного заробітку. На батьківщині його дуже важко знайти через економічні негаразди і внутрішню політичну нестабільність. Понад 7 млн наших громадян працюють за кордоном. Понад 60 % тих, хто виїжджає з України, прямують до Росії. Серед інших країн, де наші співвітчизники знайшли собі роботу, – Португалія, Іспанія, Канада, СІНА та ін. Характерним є те, що більша частина емігрантів – це особи працездатного віку і кваліфіковані спеціалісти різних галузей.

Мал. 12. Зовнішня міграція населення України (приріст, скорочення)

Проблема

Однією з гострих проблем міграції населення України є те, що, виїхавши до інших країн, особи переважно молодого і середнього віку здебільшого не мають наміру повертатися. Для України це не лише втрата найпрацездатнішого населення, а й негативний вплив на природне відтворення населення з подальшим поглибленням демографічної кризи. Що, на вашу думку, варто зробити в державі, аби повернути емігрантів додому?

Знизити рівень міграції людей за межі України можна буде лише тоді, коли умови проживання в нашій країні наблизяться до світових стандартів. Останніми роками сальдо міграції в Україні є позитивним і поволі зростає (мал. 12 ). Так, за 2007 р. міграційний приріст населення становив близько 17 тис. осіб. Це дуже важлива тенденція для України, економіка якої через міграцію зазнає великих людських і матеріальних втрат.

Внутрішня міграція – це переміщення населення в межах однієї країни. Така міграція не впливає на загальну кількість населення країни, але позначається на кількості жителів у різних її регіонах. Залишати рідну оселю і мігрувати українців примушували передусім пошуки роботи. При цьому мігранти нерідко міняли місце проживання, оселяючись у великих містах, де більше можливостей для застосування своїх здібностей. Особливо багато приїжджих у столиці.

Утім не обов’язково назавжди покидати свій дім. Тисячі жителів України, ніби маятник, що коливається між двома точками, переміщуються двічі впродовж дня – на роботу і з роботи чи на навчання і назад. А своєрідними “точками” для них можуть бути два різні міста, село і місто, приміська зона і місто тощо. Це так звана маятникова міграція – регулярне переміщення людей з одного населеного пункту в інший без зміни місця проживання. Маятникова міграція дуже характерна для Донбасу, а також для західних областей України. Більшість маятникових мігрантів до великих міст – це мешканці нечисленних міських поселень. У західних Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях у маятникових міграціях найбільше беруть участь сільські жителі.

Крім маятникових, існують ще й сезонні міграції, пов’язані із сезонністю роботи – збирання врожаю, літнє будівництво та ін.

Аварія на Чорнобильській АЕС стала поштовхом для вимушеної міграції населення з радіоактивно забруднених територій.

Статево-віковий склад населення. Зниження народжуваності в Україні позначається на віковій структурі її населення (мал. 13). Для неї характерна значна частка людей похилого віку – 16 % (Додаток 5). Водночас кількість дітей і підлітків (0-14 років) з 21,4 % у 1991 р. знизилася нині до 14 %. Таке явище, характерне для всієї Європи, називають старінням населення. За міжнародними нормами, населення країни вважають старим, якщо частка людей віком понад 65 років становить більше 7 %. Отже, можна сказати, що населення України є дуже старим. Старіння нації негативно впливає на розвиток господарства, адже частка працездатного населення зменшується, водночас збільшується навантаження на нього через велику кількість людей пенсійного віку, яких треба утримувати.

Практичне завдання

За Додатком 5 і малюнком 13 з’ясуйте, як змінилася кількість людей віком понад 65 років у 2008 р. порівняно з 1991 р.

Мал. 13. Розподіл населення України за віком з 1990 по 2008 р.

На віковий склад і загалом кількість населення впливає також середня тривалість життя людей, яка з 1991 р. у нашій країні зменшилась з 69 до 68 років. При цьому середня тривалість життя жінок порівняно з чоловіками вища пересічно на 12 років (74 проти 62 років). Це є однією з причин того, що більшість населення нашої країни становлять жінки – близько 54 %. Причому така кількісна перевага виявляється не одразу при народженні, а тільки в середньому віці. І що далі за віком, то помітніша ця перевага на користь жінок. Співвідношення кількості чоловіків і жінок визначає статеву структуру населення країни, яка також має велике значення для розвитку господарства.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Природний рух населення – це різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих за певний період.

В Україні природний рух від’ємний, тобто кількість померлих перевищує кількість народжених.

Механічний рух (міграції*) населення – територіальні переміщення населення, пов’язані зі зміною місця проживання.

Усі міграційні переміщення поділяють на зовнішню і внутрішню міграції. У зовнішній міграції розрізняють еміграцію та імміграцію.

Статево-віковий склад населення України характеризується значною часткою людей похилого віку і переважанням жінок.

Ключові терміни і поняття

Природний рух населення природний приріст механічний рух населення міграція статево-віковий склад населення

Самоперевірка

З’ясуйте наявність і характер міграцій у вашій місцевості. Поясніть зв’язок між механічним рухом населення України та його віковою структурою?

Чим різняться між собою маятникова і сезонна міграції?

Назвіть особливості вікової і статевої структури населення України.