Природні комплекси материків

Розділ І. Закономірності формування природи материків і океанів

Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки

& 8. Природні комплекси материків

Пригадайте: 1. Що таке природний комплекс? Які природні комплекси виокремлюють на материках? 2. Як взаємопов’язані різні оболонки Землі? 3. Що таке географічна оболонка?

Зональні та азональні природні комплекси. Неможливо зрозуміти навколишній світ, вивчаючи лише його окремі частини, адже в природі все взаємопов’язане.

Ви вже знаєте, що найбільшим

природним комплексом Землі є географічна оболонка. У її межах відбувається взаємопроникнення й взаємодія між нижніми шарами атмосфери, верхньою частиною літосфери, гідросферою та живими організмами (біосферою). Адже літосфера, гідросфера й атмосфера формувалися на Землі одночасно, вони постійно впливали одна на одну.

Географічна оболонка цілісна, її компоненти – рельєф, атмосферне повітря, води, грунти, органічний світ – тісно взаємопов’язані й взаємозалежні. Зміна будь-якого компонента природи поступово впливає на весь природний комплекс.

Географічна оболонка неоднорідна.

Унаслідок нерівномірного надходження сонячної енергії на земну поверхню разом із широтою змінюються важливі компоненти природи: кліматичні умови, грунти, рослинність і тваринний світ. Це свідчить про те, іцо географічна оболонка має чітко виражені зональні відмінності. Так, у районі екватора, де земна поверхня одержує значну кількість тепла й вологи, природу вирізняє багатство органічного світу й динамічність природних процесів. Натомість для полярних областей характерна тривалість природних процесів і бідне органічне життя, що зумовлено суворими кліматичними умовами. Отже, до складу географічної оболонки входять окремі ділянки природи різного розміру. їх називають природними комплексами (ландшафтами).

– Наведіть приклади, як зміна одного з природних компонентів спричинює зміну інших і всього природного комплексу.

Природний комплекс (ландшафт) – це ділянка земної поверхні, яка вирізняється особливостями прояву компонентів природи, що перебувають у складній взаємодії (мал. 10). Природні комплекси відрізняються розмірами й умовами утворення.

Умовно всі природні комплекси Землі можна поділити на дві основні групи: зональні, які сформувалися внаслідок закономірної зміни компонентів природи від екватора до полюсів, й азональні, які утворилися з порушенням зональної закономірності через відмінності в будові земної кори та в рельєфі (мал. 11). Наприклад, залежно від особливостей місцевих умов (гірських порід, зволоження, висоти над рівнем моря) виокремлюють такі азональні комплекси, як оазиси в пустелях, заплавні луки в долинах річок.

 Природні комплекси материків

Мал. 10. Компоненти природного комплексу

 Природні комплекси материків

Мал. 11. Зональні й азональні природні комплекси

Найбільшими природними комплексами в межах географічної оболонки є материки й океани. їх утворення зумовлено будовою земної кори. На материках і в океанах існують менші за розміром природні комплекси. Так, у Світовому океані розрізняють природні комплекси окремих океанів, морів, заток, проток тощо. А на суходолі, залежно від географічної широти, – природні комплекси екваторіальних лісів, тропічних пустель, степу, тайги та ін.

Закономірності зміни природних комплексів материків. У тому, що на суходолі є різні природні комплекси, можна переконатися, здійснивши уявну подорож з півночі на південь уздовж одного з меридіанів (див. карту “Географічні пояси та природні зони світу” на форзаці 2 підручника). Зміна природних комплексів простежується на всіх материках. Її основна причина на рівнинах – зміна кліматичних умов залежно від географічної широти. Ця закономірність дістала назву широтна зональність.

Широтна зональність – це закономірна зміна природних комплексів від екватора в бік полюсів. Вона є наслідком кулястості Землі.

Найбільші одиниці широтної зональності – географічні пояси. Вони збігаються з кліматичними поясами й мають такі самі назви. У межах природних поясів на суходолі виокремлюють природні зони.

Природні зони – великі природні комплекси, що мають спільні кліматичні умови, грунти, рослинність і тваринний світ.

Формування природних зон зумовлено насамперед типом клімату. Так, через високу температуру повітря та значні опади на екваторі утворилася зона вологих екваторіальних лісів. Якщо змінюється хоча б один із показників (наприклад, різко зменшується кількість опадів), формується зона тропічних пустель. Зміни окремих компонентів одразу позначаються на характері рослинного покриву. Саме тому назви природних зон суходолу збігаються з панівним типом рослинності. Наприклад,

Зона тундри, тайги, мішаних лісів.

Природні зони материків частково змінюються і в довготному напрямку. Повітряні маси, що сформувалися над океаном, проходячи суходолом, поступово змінюють свої властивості. Вони втрачають вологу й залежно від підстильної поверхні зазнають температурних змін. Істотно зростає амплітуда коливання температури за сезонами року. Кліматичні умови зумовлюють відповідні зміни в ландшафтах.

– Пригадайте назви кліматичних поясів. Які з них повторюються в Північній і Південній півкулях?

– Простежте за картою “Географічні пояси та природні зони світу” зміну природних зон у помірному поясі Євразії із заходу на схід. Назвіть природні зони, які перетинає паралель 45° пн. ш.

У горах із збільшенням висоти змінюються температура повітря, тиск і вологість; тобто відбувається зміна кліматичних умов і відповідно змінюються ландшафти. Це явище дістало назву вертикальна (висотна ) поясність.

Вертикальна (висотна) поясність – закономірна зміна природних зон з висотою. Висотні пояси в горах значно вужчі, ніж природні зони на рівнинах (мал. 12).

 Природні комплекси материків

Мал. 12. Закономірності зміни природних комплексів

Природні комплекси Світового океану змінюються залежно від широти й наближення до суходолу. Тут виокремлюють природні пояси, які відрізняються типом водних мас та особливостями органічного світу. Океанічні природні комплекси змінюються з глибиною.

На природні комплекси материків Землі істотно впливає також господарська діяльність людини: розорювання земель, видобування корисних копалин, вирубування лісів, освоєння шельфової зони. Усе це призводить до перетворення або й руйнування окремих природних комплексів. Утворюються так звані антропогенні (від грецьк. antropos – людина) ландшафти: сільськогосподарські угіддя, міста, кар’єри, шляхи сполучення, водосховища тощо. Для збереження рівноваги в природі необхідно дуже дбайливо ставитися до природних багатств і ресурсів планети.

Коротко про головне!

– Найбільшим природним комплексом Землі є географічна оболонка. Вона цілісна, але неоднорідна. У межах географічної оболонки на певній території виокремлюють зональні й азональні природні комплекси.

– До зональних природних комплексів належать природні пояси та природні зони. Азональними природними комплексами є материки й океани.

– На материках зміна природних зон відбувається як на рівнинах, так і в горах. На рівнинних територіях чітко простежується широтна зональність, а в гірських областях – вертикальна (висотна) поясність.

1. Що таке географічна оболонка? Назвіть її складові.

2. Доведіть, що географічна оболонка – це природний комплекс.

3. Поясніть поняття зональні природні комплекси й азональні природні комплекси. За якими ознаками їх розрізняють?

4. Які закономірності простежуються в зміні природних комплексів на материках? З чим вони пов’язані?

5. Користуючись картою “Географічні пояси та природні зони світу”, визначте, які природні пояси та з яких причин мають найбільшу кількість природних зон. З’ясуйте, які природні зони є на території України.

6. Поміркуйте, чи може діяльність людини впливати на закономірності зміни природних комплексів материків.

Для допитливих

– Найвищою гірською вершиною суходолу вважається Еверест (Джомолунгма) заввишки 8848 м над рівнем моря. Насправді ж найвищою горою на Землі з висотою понад 9100 м є згаслий вулкан Мауна-Кеа на Гавайських островах. Проте значна частина гори (майже 4900 м) схована під водою.

– Як довго “живуть” гори? Підраховано, що для руйнування гір та утворення на їх місці рівнин потрібно, зважаючи на міцність гірських порід, від 20 до 200 млн років.

– Поняття “клімат” (з грецьк. klimatos – нахил) увів понад 2200 років тому давньогрецький астроном Гіппарх. Він мав на увазі полуденний нахил сонячних променів. Отже, уже тоді різницю кута падіння променів Сонця від екватора до полюсів визнавали основною причиною зміни погоди в різних широтах.

– Найбільш руйнівними природними явищами є тропічні циклони. Унаслідок значних перепадів тиску всередині циклону швидкість вітру досягає 90-110 м/с, або 400 км/год.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою та формами рельєфу

Мета: виявити взаємозв’язок між тектонічними структурами та формами рельєфу планети, порівнюючи відповідні географічні карти; з’ясувати залежність між цими компонентами природи.

Обладнання: тектонічна карта світу (карта будови земної кори), фізична карта світу.

Завдання

1. Запишіть у робочому зошиті визначення понять: рельєф; платформа, пояс (область) складчастості; геологічний час.

2. Спишіть у робочий зошит речення, заповнивши пропуски.

Тектонічні структури показані на… карті.

Форми рельєфу зображені на… карті.

3. Заповніть подану таблицю в робочому зошиті за зразком. Для цього проаналізуйте фізичну й тектонічну карти світу:

А) знайдіть на фізичній карті світу зазначені в таблиці форми рельєфу;

Б) розгляньте тектонічну карту світу (карту будови земної кори) та з’ясуйте, яким кольором на ній позначені різні за геологічним віком платформи та пояси складчастості;

В) визначте, на яких ділянках земної кори знаходяться наведені в таблиці форми рельєфу.

4. Порівняйте фізичну й тектонічну карти та з’ясуйте положення зазначених у таблиці форм рельєфу в межах літосферних плит (у середині чи на краях літосферних плит сформувалися платформи та різні за віком пояси складчастості).

Взаємозв’язок між формами рельєфу, тектонічними структурами та геологічною будовою території

Форми рельєфу

Тектонічна структурa

Положення в межах літосферних плит

Назва

Геологічний вік

Східноєвропейська рівнина

Східноєвропейська

Платформа

Докембрій (архей, протерозой )

У середині Євразійської літосферної плити

Бразильське

Плоскогір’я

Західносибірська рівнина

Східноафриканське плоскогір’я

Центральні та Великі рівнини (у Північній Америці)

Скандинавські

Гори

Уральські гори

Великий Вододільний хребет (в Австралії)

Кордильєри

Анди

Гімалаї

5. Зробіть висновок про взаємозв’язок між формами рельєфу та різними за геологічним віком тектонічними структурами.

ОЦІНЮЄМО ВЛАСНІ ЗДОБУТКИ

І. Виберіть правильну відповідь (0-1 бал за кожне завдання).

1. Світовий океан займає частину поверхні Землі, яка становить

А 29%

Б 96,5%

В 63,5%

Г 71 %

2. Відносно стійкі вирівняні ділянки літосфери називаються

А платформами

Б щитами

В літосферними плитами Г поясами складчастості

3. Постійні вітри, які впливають на формування клімату в екваторіальних широтах, – це

А стокові вітри

Б західне перенесення

В мусони

Г пасати

4. Правильне твердження зазначене в рядку

А При зіткненні літосферних плит формуються серединні океанічні хребти.

Б Кліматичні умови на Землі змінюються від екватора в бік полюсів.

В За сучасними уявленнями, материків завжди було 6, а океанів 4.

Г Найбільшими природними комплексами Землі є материки й океани.

II. Виберіть три правильні відповіді (0-3 бали за кожне завдання).

5. До материків належать

1 Європа

2 Євразія

3 Океанія

4 Північна Америка

5 Південна Америка

6 Азія

7 Америка

6. До перехідних кліматичних поясів належать

1 помірний пояс

2 субтропічний пояс

3 субарктичний пояс

4 екваторіальний пояс

5 субекваторіальний пояс

6 арктичний пояс

7 антарктичний пояс

III. Визначте послідовність (0-3 бали за кожне завдання).

7. Розставте материки в порядку зменшення їх площі.

А Антарктида

Б Австралія

В Африка

Г Північна Америка

8. Визначте хронологічну послідовність геологічних ер, починаючи з найдавнішої.

А палеозойська ера

Б кайнозойська ера

В архейська ера

Г мезозойська ера

IV. Установіть відповідність (0-4 бали за кожне завдання).

9. Установіть відповідність між тектонічними структурами та геологічним часом їх утворення.

1 молоді пояси

Складчастості

А докембрій

Б кайнозойська ера

2 давні пояси

Складчастості

В палеозойська ера

Г архейська ера

3 давні платформи

Д мезозойська ера

4 середні пояси складчастості

10. Установіть відповідність між повітряними масами та їх властивостями.

1 екваторіальні

А теплі й сухі протягом року

2 тропічні

Б улітку теплі, узимку холодні

3 помірні

В холодні й вологі протягом року

4 арктичні

Г холодні й сухі протягом року

Д теплі й вологі протягом року


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Природні комплекси материків - Географія


Природні комплекси материків