ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Тема 7. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
7.6. Реалізація проекту
Для реалізації проекту створення технопарку утворяться наступні органи управління:
1) Робоча група – для вирішення поточних питань реалізації проекту. Робоча група є дорадчим органом, у компетенції якого вирішення поточних питань на початковому етапі реалізації проекту.
Робочу групу очолює керівник регіону (місцевої влади), на території якого планується розміщення технопарку або інша особа, повноваження якої визначені
2) Керуюча компанія (дирекція) – для управління діяльністю технопарку, вирішення встановлених цілей і завдань, питань проектування, будівництва й експлуатації майнового комплексу.
Керуюча компанія є виконавчим органом управління технопарком.
Основними напрямками діяльності керуючої компанії (дирекції) є:
– управління майновим комплексом технопарку;
– створення умов для досліджень і розробок інновацій, розвитку малих і середніх інноваційних підприємств;
– пошук, попередня експертиза й супровід проектів;
– маркетингові
– сприяння в просуванні продуктів і послуг резидентів на міжнародні ринки;
– захист патентних прав і інтелектуальної власності.
Засновниками керуючої компанії (дирекції) можуть виступати:
– органи державної влади в особі уповноважених структур, зацікавлені в інноваційному розвитку галузі, території або регіону;
– власники або орендарі земельних ділянок, переданих для розміщення технопарку;
– комерційні банки й інші інвестиційні структури, що впроваджують інноваційні проекти;
– вузи або університети, зацікавлені в реалізації власних інновацій;
– великі галузеві промислові підприємства й дослідницькі центри, зацікавлені в реалізації проекту.
3) Наглядова рада – для вирішення стратегічних завдань розвитку, попередньої експертизи (оцінки) заявлених проектів, їхньої інноваційної привабливості й перспектив впровадження в галузь.
Основними функціями наглядової ради є: визначення стратегії розвитку технопарку; затвердження перспективного плану розвитку технопарку; експертиза проектів (наукова, технічна, комерційна й фінансова); координація діяльності технопарку і його структурних підрозділів.
Наглядова рада є вищим органом управління технопарку. Наглядову раду очолює керівник регіону, на території якого планується розміщення технопарку або інша особа, повноваження якої визначені відповідними розпорядницькими документами.
Наглядова рада діє в рамках розробленого Положення.
До складу наглядової ради можуть входити:
– представники Уряду України, області й міста (за узгодженням);
– депутати Верховної Ради України;
– мер міста, на території якого здійснюється розміщення технопарку;
– керівники провідних вузів і НДІ позначеної галузі;
– представники інших зацікавлених міністерств, відомств (центральних і регіональних) установ і організацій.
4) Для фінансування схвалених наглядовою радою проектів і сприяння їхньої успішної комерціалізації формується венчурний фонд.
Венчурний фонд є незалежною структурою, що працює з технопарком на договірній основі й здійснююче фінансування проектів, схвалених наглядовою радою.
Засновниками венчурного фонду на паритетних засадах є органи державної влади, комерційні банки, фізичні і юридичні особи, що здійснюють інвестування коштів у галузеві проекти й дослідження.
Розподіл венчурних ресурсів визначається з урахуванням наступних співвідношень: виділення грантів – 5-7%; гарантійний фонд – 5-7%; компенсація процентних ставок банківських і інших кредитних установ – 5-10%; пільгові середньострокові кредити – 15-30%; інвестиційні довгострокові кредити – 15-30%; пряме акціонерне інвестування – 15-45%; освітні видатки – 5-7%; організаційно-управлінська й експертна діяльність – 5-10%.
Структурна схема системи керування технопарком наведена на рис.7.3.
Порядок акредитації й розміщення резидентів у технопарку визначається наглядовою радою.
Критерії відбору компаній-резидентів техноиарку: по галузевій спеціалізації; по напрямках і видах діяльності технопарку; по кількості реалізованих інноваційних проектів; по кількості патентів, зареєстрованих товарних знаків і прав відносно продуктів інтелектуальної діяльності, технологій і послуг; за економічними показниками (оборот компанії, поточні і прогнозні фінансові показники, відсутність заборгованості в бюджети всіх рівнів, конкурентні переваги продукції, послуг і сервісів; за рівнем забезпеченості трудовими й матеріальними ресурсами, оснащеності технологічним і виробничим устаткуванням.
Майнові та правові відносини в технопарку визначаються чинним законодавством України.
Основні терміни і поняття: організаційні структури, нноваційної діяльності, наукова організація, державний сектор, підприємницький сектор, вищі організації, приватний безприбутковий сектор, ринкові суб’єкти інноваційної діяльності, венчурні фірми, технопарк, технополіс, інкубатор.
Питання до розділу 7:
1) Організаційні структури інноваційної діяльності та їх характеристика;
2) Роль державних органів в управлінні інноваційною діяльністю;
3) Назвіть і охарактеризуйте типи ринкових суб’єктів інноваційної діяльності за А. Юдановим;
4) Вкажіть основні організаційні структури інноваційної сфери;
5) Технопарк та його характеристика.
Рис. 7.3. Система управління технопарком
(2 votes, average: 3,50 out of 5)