Реформа пенсійна – трансформація систем пенсійного забезпечення (принципів їх організації, джерел формування пенсійних фондів, механізму виплат пенсій тощо) з метою поліпшення соціального забезпечення тієї частини населення, яка за віком або станом здоров’я не може працювати. Здійснена в СРСР наприкінці 80-х Р. п. зумовлена тим, що 1988 середній розмір пенсії робітників і службовців становив 39% їх середньої зарплати, що пенсійний вік селян-колгоспників був на 5 років вищий, ніж у робітників, і становив 65 років, а їх мінімальна пенсія була
обританії до 19,7% в Італії. В Україні ця частка у 2003 становила 16% ВВП. Для успішного Р. п. в Україні потрібно передусім забезпечити динамічний і ефективний розвиток економіки, підвищити оплату праці, сформувати ефективну кредитно-банківську систему й налагодити належний контроль за її діяльністю.