РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР

РОЗДІЛ II . КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

ТЕМА 2. ЦИТОПЛАЗМА КЛІТИН

§ 22. РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР

Пригадайте: які органели руху притаманні одноклітинним еукаріотам? Як відбувається фагоцитоз? Що таке імунітет та які види імунітету вам відомі?

– Рибосоми (від рибонуклеїнова кислота та грец. сома – тільце) – позбавлені поверхневої мембрани органели, які беруть участь у синтезі білків. Вони трапляються в клітинах як прокаріотів, так і еукаріотів, мають вигляд сферичних тілець, що складаються з двох різних

за розмірами частин – субодиниць: великої та малої (мал. 22.1). Кожна із субодиниць складається зі сполучених між собою рРНК і білків. Субодиниці рибосом можуть роз’єднуватися після завершення синтезу білкової молекули і знову сполучатися між собою перед його початком.

 РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР

Мал. 22.1. Будова рибосоми: І. Роз’єднані велика (1) та мала (2) субодиниці. ІІ. Велика (1) та мала (2) субодиниці в складі рибосоми

 РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР

Мал. 22.2. Схема утворення псевдоподії (стрілочками

зазначено напрямок руху цитоплазми). Зверніть увагу, що під час утворення псевдоподії збільшується

Число мікротрубочок

Субодиниці утворюються в ядерці: на молекулі ДНК синтезується рРНК, яка сполучається з особливими рибосомними білками, що надходять із цитоплазми. Готові субодиниці транспортуються до цитоплазми. Рибосоми мітохондрій і пластид менші від цитоплазматичних за розмірами, але схожі за будовою. Число рибосом у клітині залежить від інтенсивності процесів біосинтезу білків.

У клітинах багатьох одноклітинних і багатоклітинних тварин і рослин є органели руху: несправжні ніжки (псевдоподії), джгутики і війки.

– Псевдоподії (від грец. псевдос – несправжній і подос – нога) – непостійні вирости цитоплазми клітин деяких одноклітинних (наприклад, амеб, форамініфер, радіолярій) (мал. 22.2) або багатоклітинних тварин (наприклад, лейкоцити). Кількість і форма псевдоподій досить мінливі. В утворенні псевдоподій беруть участь елементи цитоскелета.

– Джгутики та війки відомі в багатьох одноклітинних організмів (хламідомонада, вольвокс, евглена, інфузорії), а також притаманні деяким клітинам багатоклітинних (війчасті клітини епітелію дихальних шляхів ссавців, сперматозоїди тварин, вищих спорових рослин тощо).

Джгутики і війки мають вигляд тоненьких виростів цитоплазми (діаметром приблизно 0,25 мкм), укритих плазматичною мембраною. Усередині цих органел розташована складна система мікротрубочок. На поперечному зрізі через позаклітинну частину джгутика або війки помітно, що по периферії розташоване кільце із дев’яти комплексів мікротрубочок, по дві в кожному, і ще дві мікротрубочки – у центрі (мал. 22.3).

Центральні мікротрубочки виконують опорну функцію, а периферичні – забезпечують рух. Частина джгутиків і війок, розташована в цитоплазмі, має назву базального (від грец. базіс – основа) тільця. Воно складається з дев’яти периферичних комплексів по три мікротрубочки в кожному.

Джгутики і війки рухаються за рахунок вивільнення енергії АТФ, при цьому сусідні пари мікротрубочок неначе ковзають одна відносно одної. Хоча будова джгутиків і війок подібна, характер їхньої роботи різний(мал. 22.4). Робота війок загалом нагадує веслування і зазвичай скоординована (наприклад, в інфузорій). Для джгутиків характерний обертовий або хвилеподібний рух.

 РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР

Мал. 22.3. Будова джгутиків: І. Джгутики сперматозоїдів. ІІ. Зріз через вільну частину джгутика: 1 – периферичні групи з двох мікротрубочок, розташовані по периферії джгутика; 2 – пара центральних мікротрубочок; 3 – мембрана, що оточує вільну частину джгутика; 4 – плазматична мембрана; 5 – базальне тільце. ІІІ. Зріз через базальне тільце: 6 – периферичні групи з трьох мікротрубочок. IV. Рух джгутиків забезпечує енергія АТФ

Робота джгутиків і війок забезпечує не лише пересування, а й надходження частинок їжі до поверхні клітини разом з потоками води, які вони створюють (наприклад, рух джгутиків травних клітин гідри).

Джгутики і війки можуть також виконувати чутливу (наприклад, у війчастих червів) і захисну (війки епітелію носової порожнини) функції. Базальні тільця джгутиків і війок за будовою нагадують центріолі, які входять до складу клітинного центру.

 РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР

Мал. 22.4. Схема роботи джгутиків (1) і війок (2)

 РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР

Мал. 22.5. Схема будови центріолей: 1 – групи мікротрубочок по три в кожній

– Клітинний центр – органела, яка складається з двох центріолей, розташованих у світлій ущільненій ділянці цитоплазми (мал. 22.5). Центріолі мають вигляд порожнього циліндра, який складається з дев’яти комплексів мікротрубочок, по три в кожному. У періоди між поділами центріолі розташовані поблизу ядра, зазвичай поруч із комплексом Гольджі. Під час поділу клітини центріолі розходяться до її полюсів і слугують центрами організації ниток веретена поділу. Тому кожна центріоля потрапляє до однієї з дочірніх клітин. Центріолі подвоюються в період між поділами, при цьому нова утворюється шляхом самозбирання.

Крім того, центріолі беруть участь у формуванні мікротрубочок цитоплазми, джгутиків і війок. Але функції центріолей ще остаточно не з’ясовані. Так, у клітинах, де центріолі відсутні, процеси формування мі – кротрубочок веретена поділу та органел руху відбуваються і без їхньої участі. У деяких водоростей, у клітині яких немає центріолей, функцію центру організації веретена поділу виконують базальні тільця джгутиків.

Коротко про головне

Рибосоми – немембранні органели клітин прокаріотів та еукаріотів, які беруть участь у синтезі білків. Розташовані в цитоплазмі, мітохондріях і пластидах. Мають вигляд сферичних тілець, що складаються з двох різних за розмірами частин – великої та малої субодиниць. Кожна з субодиниць складається із сполучених між собою рРНК і білків та утворюється в ядрі.

До органел руху клітини належать псевдоподії (несправжні ніжки), джгутики і війки. Псевдоподії – непостійні вирости цитоплазми. Вони забезпечують пересування клітини та захоплюють тверді частинки їжі тощо (процес фагоцитозу). Джгутики та війки – це тоненькі постійні вирости цитоплазми. Усередині цих органел розташовані пучечки мікротрубочок. Робота війок зазвичай скоординована та нагадує веслування, а для джгутиків характерний обертовий або хвилеподібний рух. Клітинний центр складається з двох центріолей, розташованих у світлій ущільненій ділянці цитоплазми. Центріолі за будовою нагадують базальні тільця джгутиків і війок. Вони беруть участь у формуванні веретена поділу та мікротрубочок цитоплазми, джгутиків і війок.




РИБОСОМИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. КЛІТИННИЙ ЦЕНТР