Робітник нового типу – працівник, який почав формуватись у розвинутих країнах Заходу на початку другого етапу НТР, тобто всередині 70-х років XX ст. Найголовніші його риси: постійне прагнення до самовдосконалення, розвиток творчих і організаторських здібностей, професійних умінь і навичок, відчуття нового, уміння оцінювати досягнуте, бачити недоліки і шукати шляхи їх усунення; економічне мислення (уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства, галузі народного господарства варіанти вирішення проблем), оволодіння
2017-10-14