Культурологічний словник
РОКОКО (фр. гососо – черепашка неправильної форми) – мистецький стиль, що розвинувся в добу пізнього бароко (перша пол. XVIH ст.) з характерним орнаментом у формі кривих ліній, що нагадують черепашку. Характеризується примхливо-вишуканим оздобленням та декоративністю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)РОКОКО - Культурологічний словник
Схожі записи:
ФОРТУНА Культурологічний словник ФОРТУНА (лат. Fortuna) – 1) В давньоримській міфології богиня випадку, долі, таланту. 2) Переносно – доля, щасливий випадок....
ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
ДІЯЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ – одна з основних категорій психологічної науки. Специфічно людська, регульована свідомістю активність, зумовлена потребами і спрямована на пізнання і перетворення зовнішнього світу...
АЛЕГОРІЯ Культурологічний словник АЛЕГОРІЯ (грец. allegoria – іносказання) – художнє втілення явища, а також абстрактної ідеї в конкретному образі (напр. жіноча постать з пов’язкою на очах...
КОНВЕРГЕНЦІЯ Культурологічний словник КОНВЕРГЕНЦІЯ (від лат. – сходжуся, наближаюся) – утворення однакових явищ у різних суспільствах або в одному суспільстві в різні епохи, без прямого наслідування,...
АСТЕНІЯ Культурологічний словник АСТЕНІЯ (від грец. – безсилля, кволість) – стан, який характеризується підвищеною стомлюваністю, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного і розумового напруження. Виникає...
ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ Культурологічний словник ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ (від грец. ellen – грек) – такий, що стосується епохи еллінізму; у Стародавній Греції та низці країн Малої Азії, Єгипту, Близького Сходу...
ДИСЦИПЛІНА ФІНАНСОВА (платіжна) Культурологічний словник ДИСЦИПЛІНА ФІНАНСОВА (платіжна) – дотримання встановлених термінів перерахування платежів за поставлену (відвантажену) продукцію, виконані роботи чи надані послуги, а також своєчасна і повна...
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили....
АТРИБУТ Культурологічний словник АТРИБУТ (від лат. attribuo – надаю, наділяю) – необхідна, суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища, без якої вони не мають своєї визначеності і...
УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ) – вищий навчальний та науково-дослідний заклад української еміграції; створений 1921 р. у Відні, перенесений до Праги за підтримки з...
ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ Культурологічний словник ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (від грец. oikumene – заселена земля, світ) – об’єднавчий рух християнських церков, започаткований протестантизмом на Единбурзькій Всесвітній місіонерській конференції 1910 р....
ФАМІЛЬЯРНІСТЬ Культурологічний словник ФАМІЛЬЯРНІСТЬ (від лат. familiaris – сімейний, близький) – стиль поведінки людини; виявляється у безцеремонності, панібратстві, розв’язності. Ф. є виявом морального й естетичного несмаку,...
ДІАЛОГ КУЛЬТУР Культурологічний словник ДІАЛОГ КУЛЬТУР – обмін культурними ідеями, цінностями, що відбувається між двома культурами. Проблема Д. к. формулюється залежно від того, який зміст вкладається у...
АПОФЕОЗ Культурологічний словник АПОФЕОЗ – заключна урочиста масова сцена святкової концертної програми, яка уславлює народ, героя, громадську подію....
ІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник ІДЕНТИФІКАЦІЯ (від лат. іdenticus – тотожний і fаcіо – роблю) – прийом наукового пізнання, при якому встановлюються тотожність, подібність об’єктів завдяки спільності певних...
ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти...
ДЕМОКРАТІЯ Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким...
КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих...
БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки...
КОНФЛІКТ Культурологічний словник КОНФЛІКТ (лат. зіткнення) – несумісність дій та цілей агентів взаємодії....
АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти...
ДИСЕРТАЦІЯ Культурологічний словник ДИСЕРТАЦІЯ (лат. dissertatio – розвідка, дослідження, від disser – to – досліджую) – наукова праця, яку підготовлено для прилюдного захисту на здобуття вченого...
ІЛЮСТРАЦІЯ Культурологічний словник ІЛЮСТРАЦІЯ (від лат. illustratio – висвітлюю, наочно зображую) – зображення, яке наочно пояснює або доповнює будь-який друкований текст....
АВАНГАРДИЗМ Культурологічний словник АВАНГАРДИЗМ (франц. avantgardisme, від avant-garde – передовий загін) – умовний термін для означення загальних новаторських напрямів у художній культурі ХХ ст., яким притаманні...
КОШТОРИС ВИТРАТ Культурологічний словник КОШТОРИС ВИТРАТ – основний плановий документ, який визначає загальний обсяг, цільове надходження та використання, а також щоквартальний розподіл коштів, що відпускаються з бюджету...
ЛІТОТА Культурологічний словник ЛІТОТА (від грец. litotes – простота) – вид метонімії (заміни одного слова іншим, суміжним за суттю), зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); заміна будь-якого...
ВИШЕНСЬКИЙ Іван Культурологічний словник ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси...
ПСИХОАНАЛІЗ Культурологічний словник ПСИХОАНАЛІЗ – 1) Напрям у психології, розроблений З. Фрейдом. 2) Сукупність способів виявлення (у лікувальних цілях) особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомленими...
НЕОВІЗАНТИЗМ Культурологічний словник НЕОВІЗАНТИЗМ (бойчукізм або бойчукісти) – новий напрям українського монументального та станкового живопису, започаткований М. Бойчуком (1882-1937) та його школою. В основі Н. лежали...
ВІДНОСНИЙ РУХ Культурологічний словник ВІДНОСНИЙ РУХ (РУХОВИЙ ПАРАЛАКС) – позірне переміщення ближчих об’єктів управо та віддаленіших – уліво, якщо голова рухається вліво (і навпаки)....
ЗИЗАНІЙ Лаврентій Культурологічний словник ЗИЗАНІЙ Лаврентій (Тустановський) (? – після 1633) – український та білоруський православний церковний діяч, письменник. Член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Родом з Рогатина...
АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ (від нім. Gestalt – форма, образ, структура і психологія) – напрям у психології, відповідно до якого структурна (системна) організація складних психічних утворень...
ЛАМАЇЗМ Культурологічний словник ЛАМАЇЗМ (від лама) – напрям буддизму, панівна релігія в Тибеті. Для Л. характерне вчення про особливу роль хамства (чернецтва) в досягненні віруючим “спасіння”....