РОЗКВІТ АФІНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ

§ 33. РОЗКВІТ АФІНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ

– Роздивіться ілюстрацію. Чому на афінських монетах зображено сову? – У 5-4 ст. до н. е. афінські “сови” “ходили” в усіх полісах Егейського моря, тобто вони виконували роль міжполісної грошової одиниці. Поміркуйте, про що це свідчить.

1. Хто такий Перікл? Чому з його ім’ям пов’язують утвердження демократії в Афінах?

Монета Афінської держави. Близько 480 р. до н. е.

Перемога

в греко-перських війнах допомогла грекам усвідомити переваги їхнього суспільного устрою. Адже у військовому протистоянні зійшлися не просто Персія та окремі грецькі поліси, а два світи, дві цивілізації: східна та антична, з її демократичними цінностями. Перемога Еллади, яка поступалася Перській імперії за територією в 50, а за населенням – у 20 разів, спричинила найвищий злет у всіх царинах життя. Саме тому період 480431 pp. до н. е. називають “золотим п’ятдесятиліттям”.

У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг права затверджувати закони та заслуховувати звіти урядових осіб. Відтоді найважливіші

питання мали вирішувати народні збори та Рада п’ятисот. Державу очолив Перікл. Від 444 р. до н. е. його протягом 15 років обирали першим стратегом.

За правління Перікла кожен афінський громадянин міг бути обраним на будь-яку державну посаду. Багато із цих посад, крім стратегів та інших військових, розподіляли жеребкуванням – “голосували” білими та чорними бобами. Особлива колегія з 11 осіб наглядала за дотриманням громадського порядку та законності. Але оскільки афіняни вважали, що громадяни рівні між собою, обов’язки наглядачів, тюремників та катів виконував загін із 300 державних рабів.

Перікл.

Афіна Парфенос. Копія скульптури Фідія з афінського Парфенону, створена за Перікла. Статуя заввишки 11-12 м, її основа дерев’яна, одяг, щит, шолом зроблені із золота, обличчя, шия, руки – зі слонової кістки, очі – з коштовного каміння.

Акрополь з Парфеноном та агора в Афінах за Перікла. Реконструкції.

Перікл запровадив платню суддям, а пізніше заробітну платню (“дієту”) почали отримувати члени Ради п’ятисот. Почали платити й за військову службу на кораблях. Це дало Періклові змогу залучити до державної служби середніх та дрібних землевласників, які раніше через нестатки не мали можливості брати участь в управлінні державою.

За Перікла розквітло містобудування. Було споруджено багато храмів. Саме тоді постав головний храм Греції – Парфенон.

– Прочитайте уривки з розповідей Плутарха про Перікла й поміркуйте, які риси вдачі Перікла сприяли тому, що його багато разів, усупереч приписам закону, обирали на посаду стратега. 1. Чому Перікл уникав панібратства? 2. Які переваги він мав зі свого дару красномовця? 3. Яким постає Перікл як військовий діяч? 4. У чому виявлялася його безкорисливість?

“…У місті бачили, як він прямує однією дорогою – на площу й у Раду. Він відмовився від запрошень на обіди й від будь-яких дружніх стосунків, отже, під час своєї довгої державної діяльності він не ходив ні до кого із друзів на обід… Перікл налаштовував свою мову, як музичний інструмент… Утім, дехто думає, що його нарекли “Олімпійцем” через ті споруди, якими прикрасили місто, інші – через його успіхи в державній діяльності й у командуванні військом; …ще твердять, що цим іменням він має завдячувати своєму дарові слова: він так говорив, начебто гримів і метав блискавки, коли говорив перед народом. …Усі бачили його безкорисливість і непідкупність. Хоча він зробив місто з великого найбільшим і найбагатшим, хоча він могутністю перевершив багатьох царів і тиранів, він на жодну драхму не збільшив свого майна проти того, яке залишив йому батько. Як стратег Перікл славився найбільше своєю обережністю: він добровільно не вступав у битву, якщо вона була небезпечною, а її результат був сумнівний; тих воєначальників, які шляхом ризику здобували блискучий успіх і збуджували загальне захоплення як великі полководці, він не наслідував і не вважав їх собі за зразок…”.

– Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років пролягає між початком реформ Солона та обранням Перікла стратегом? Поміркуйте, що було спільного в діяльності цих двох видатних діячів Афінської держави.

2. Які органи влади управляли Афінською державою, якими були права й обов’язки громадян?

За Перікла державна влада почала поділятися на законодавчу, виконавчу та судову.

Найвищим органом Афінської держави були народні збори. Вони схвалювали закони й виносили рішення з приватних питань, обирали урядовців та приймали їхні звіти, обговорювали питання війни чи миру, забезпечення продовольством, відзначення релігійних свят та інших подій. У народних зборах брали участь усі афінські громадяни, які досягли 20 років. Збори відбувалися регулярно: кожні 9 днів. Порядок денний зборів визначали заздалегідь. Але кожен громадянин мав право внести будь-яку пропозицію чи законопроект, міг навіть порушити будь-яке питання, обговорення якого не передбачалося. Ухвали народних зборів завжди починалися словами: “Рада та народ постановили…”.

Другим за значенням органом влади в Афінській державі була Рада п’ятисот, що відала всіма питаннями в період між народними зборами. Щороку рада поповнювалася за жеребом громадянами, які досягли 30-літнього віку. Рада поділялася на 10 підрозділів по 50 осіб від району.

Виконавчі обов’язки покладалися на колегії. Винятковою була роль колегії десяти стратегів. Стратеги командували армією та флотом, наглядали за їхнім станом у мирний час, відповідали за будівництво військових укріплень, витрати військових коштів.

Неабияку роль у державному житті Афін відігравав суд. У ньому могли брати участь усі афінські громадяни, незалежно від статків. Щороку за жеребом з охочих обирали 6000 суддів. Число суддів під час розгляду судових справ було різним: від 500 до 1000 осіб. Судді заздалегідь не знали, які справи будуть розглядати, що виключало можливість підкупів і зловживань. Кожен афінянин звинувачував та захищався сам. Афінянина не можна було ув’язнити без судового вироку.

Суд також ухвалював закони. Ухвала народних зборів набувала ваги закону тільки після затвердження її судом. Записаний на дошці закон виставляли для загального ознайомлення.

– Що з державного життя давніх греків успадкували сучасні держави?

– Навіщо, на вашу думку, Перікл так наполегливо розбудовував Афіни?

“…Тим часом поставали споруди, грандіозні за розмірами, виняткові за красою. Всі майстри прагнули перевершити один одного довершеністю роботи; особливо ж дивувала швидкість виконання. Споруди, кожна з яких, як гадалося, могла бути завершена працею багатьох поколінь і ціною багатьох людських життів, були завершені у квітучий період діяльності одного державного мужа…”.

За словами Плутарха, Перікл “не менше п’ятнадцяти років мав безперервну одноосібну владу, хоча посада стратега дається за законом на один рік”; “Перікл вів за собою народ переконанням і настановами… то стримуючи його зухвалу самовпевненість, то підбадьорюючи, втішаючи його… Перікл був рятівним підмурком державного ладу”.

– Поміркуйте, кому належала влада в Афінах: Періклу чи народові?

– Що мав на увазі Перікл, коли казав собі, одягаючи військовий плащ під час обрання на посаду стратега: “Будь обачним, Перікле: тобі керманити вільними людьми, і до того ж еллінами, і до того ж афінянами”?

– Що змінилося в управлінні Афінами за Перікла?

– Роздивіться картину. Про що міг говорити Перікл перед громадянами Афін? Запропонуйте 2-3 теми, стисло викладіть коло обговорюваних питань.

Виступ Перікла на народних зборах. Художня реконструкція.

– Роздивіться схему. Зробіть висновок, чи все населення Афін користувалося громадянськими правами. Кого з мешканців Афін не подано на схемі?

Мистецтво керувати державою давні греки називали словом “політика”.

3. Чи всі мешканці Афін мали однакові права?

В Афінах кожен громадянин міг виступати на народних зборах із критикою посадових осіб, вносити пропозиції з питань зовнішньої та внутрішньої політики. У народних зборах брали участь до 6000 осіб, тобто близько п’ятої частини всіх громадян. Чимало учасників зборів не мали освіти, тому найчастіше виступали ті самі – красномовці та “демагоги” (так називали ватажків демосу).

Водночас, як ви переконалися, не всі мешканці Афін мали громадянські права. Не лише раби, а й особисто вільний люд. Не брали участі ні в народних зборах, ні в судових засіданнях, не могли бути обрані на керівні посади. їм забороняли володіти землею на території Аттики, мати власні будинки, не давали громадянства, навіть якщо вони жили в Афінах упродовж декількох поколінь.

У державному житті Афін не брали участі й жінки.

Оцініть себе

1. Скільки років тому Перікла обрали на посаду першого стратега?

2. Витлумачте поняття: політика, афінська демократія, громадянські права.

3. Який орган влади в Афінській державі був найвищим? Які питання там розглядали? Як відбувалася його робота? Які повноваження мали інші органи влади?

4. Хто з мешканців Афін не мав права на управління державою?

– Чому Афінську державу за Перікла визначають як “золоту добу”? Що вразило б афінянина, який потрапив до однієї з країн Давнього Сходу, у державному устрої та правах тамтешніх мешканців?