Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
Тема 1. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
§ 56. РОЗСЕЛЕННЯ РОСЛИН У ПРИРОДІ
Чи є на земній поверхні території, не заселені рослинами?
Помандруємо подумки природними зонами Землі, ознайомимося з найбільш поширеними видами рослин кожної зони. Рослинний світ, типовий для певної природної зони, називають зональним.
Почнемо з Північного полюса. В Арктиці холодно завжди. Тут поширені лише бактерії та деякі водорості.
Перетнувши Північний Льодовитий океан, потрапимо в зону тундри. Тундра
Мал. 111. Рослини: 1 – мішаного лісу; 2 – луків
Мандруючи на південь, потрапимо в зону тайги. Рослинність цієї зони представлена лісами із хвойних дерев: ялини, ялиці, сосни кедрової, модрини тощо. Вони створюють велике затінення і виснажують грунт розгалуженою поверхневою кореневою системою. До таких умов життя пристосувалися мохи та тіньовитривалі трав’янисті
Перейшовши з тайги в зону мішаних лісів, зустрінемо як хвойні дерева (сосну, ялину), так і листяні (березу, дуб, липу, клен тощо) (мал. 111, 1). Листяні ліси світліші за хвойні, тому в них більш різноманітна рослинність. Тут можна зустріти плауни і папороті, багато трав’янистих рослин – конвалію, фіалки, медунку, верес. У цій зоні розташована північна частина території України.
Мандруємо далі – перед нами лісостепова і степова зони. Лісостепову зону представляють широколистяні ліси і ділянки степу. Степи – це великі безлісі простори, вкриті багаторічними травами, що ростуть на чорноземних грунтах (мал. 111, 2). Степи прийнято поділяти на південні (ковилові) і північні (різнотравні). Серед степових рослин переважають дернові злаки (ковила, типчак, китник, куничник). Характерною рисою степових рослин є пристосування до посушливого літа. Розвиток їх відбувається переважно навесні. Різновидом степів є африканські савани.
Ближче екватора знаходиться зона пустель. Тут ростуть трав’янисті рослини, лише інколи можна натрапити на дерево чи кущ. Удень тут панує спека, а вночі – холод. Пустелі мають бідний рослинний покрив, що складається із саксаулів, кактусів, верблюжої колючки, полинів, осоки, тонконогу. Для пустельних рослин характерні різні пристосування, що допомагають їм заощадливо витрачати вологу (колючки на стеблах, корені, що глибоко проникають у грунт).
Зона екваторіального лісу представлена вічнозеленими рослинами. У цьому лісі важко пробиратися серед суцільної стіни з дерев, чагарників, трав. Вершин дерев не видно, такі вони високі. У лісі волого і затемнено, стовбури дерев укриті мохами та лишайниками.
Мандруючи природними зонами, ми зустрічали різні угруповання рослин, які ростуть у лісі, степу, на луках, болотах, берегах водойм.
Угруповання рослин – це сукупність рослин, об’єднаних певними екологічними взаємозв’язками, однією територією проживання та впливом чинників середовища існування.
На суходолі ми не знайшли жодної території, яка не була б заселена рослинами. Здійснимо уявну мандрівку у водному середовищі життя. Одягаємо акваланг і ступаємо у білу піну прибою. Ось і підводний світ: глибокі ущелини, гори і долини, зелені луки і піщані пустелі… Багатобарвне життя, і в кожному морі – своє. У Чорному морі бачимо дивні нагромадження каміння, вкриті невисокими буро-червоними водоростями. У Японському морі – інший пейзаж. На сірих скелях коливаються яскраво-зелені зарості морських водоростей, звисають довгі коричневі стрічки морської капусти. Дно застелене суцільним килимом із морських водоростей.
Увесь суходіл і водне середовище життя заселені рослинами, які пристосувалися до екологічних чинників тієї чи іншої місцевості.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)