Культурологічний словник
СЕМІНАР (від лат. seminarium – розсадник) – форма групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вищих навчальних закладів, членів наукових гуртків, слухачів курсів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)СЕМІНАР - Культурологічний словник
Схожі записи:
ВЕСНЯНКИ Культурологічний словник ВЕСНЯНКИ – вид народно-обрядової творчості у східних слов’ян. Хорові пісні з іграми й танцями, в яких органічно поєднані слово, рух і мелодія. Виконувалися...
ГРАФІКА Культурологічний словник ГРАФІКА (грец. graphike, від grapho – пишу, малюю) – вид образотворчого мистецтва, що охоплює малюнок і гравюру. Термін “Г.” початково вживався лише стосовно...
СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво...
ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.)....
АБУЛІЯ Культурологічний словник АБУЛІЯ (від грец. – нерішучість) – термін патопсихології, вживається на означення хворобливого ослаблення або втрати волі. А. виступає як безвольність, незібраність, невміння спрямовувати...
АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням...
АСПІРАНТ Культурологічний словник АСПІРАНТ (від лат. uspirans – той, що до чогось прагне) – особа, яка готується до наукової чи викладацької роботи у вузах і науково-дослідних...
КОНКУРЕНТ Культурологічний словник КОНКУРЕНТ (від лат. concurrens (concurrentis) – той, що біжить разом із кимось) – особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою....
ПЛІНФА Культурологічний словник ПЛІНФА (грец.) – широка й пласка обпалена цегла – будівельний матеріал, що його використовували у візантійському зодчестві, а також у Київській Русі (на...
ЕМПІРИЧНА ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ЕМПІРИЧНА ПЕДАГОГІКА – практика навчально-виховної роботи, що склалася стихійно й не дістала теоретичного обгрунтування та узагальнення. Філософія емпіризму, визнаючи чуттєвий досвід єдиним джерелом...
ДРУЖБА Культурологічний словник ДРУЖБА – взаємна прихильність між людьми, що виявляється в здатності до самопожертви, взаємодопомоги, насолоди духовним спілкуванням....
КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
ПАЛЛАДІЙ Культурологічний словник ПАЛЛАДІЙ (грец. Palladion) – священна скульптура (як правило, дерев’яна) озброєного божества, яка вважалася покровителькою й захисницею міста у древніх римлян. П. передовсім зображував...
ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що...
ЗВИЧАЙ Культурологічний словник ЗВИЧАЙ – усталений спосіб людської діяльності, який передається від покоління до покоління....
ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД – ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії....
ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності...
КИРИЛИЦЯ Культурологічний словник КИРИЛИЦЯ – один з двох старослов’янських алфавітів (другим є глаголиця). Названий за ім’ям Кирила. Виникла на основі грецького письма. К. користувалися православні слов’яни,...
БІБЛІЯ Культурологічний словник БІБЛІЯ (від грец. biblia – книги) – священна книга християнства та іудаїзму (Старий Заповіт). Виникла протягом І тис. до н. е. та І-ІІ...
МОДЕРН Культурологічний словник МОДЕРН (франц. moderne – найновіший, сучасний) – стиль у європейському та американському мистецтві кін. XIX – поч. XX ст. Провідну роль представники М....
ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо....
СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. subjectivus – підметовий) – ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтересами, смаками, уподобаннями суб’єкта. Розрізняють С....
ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій Культурологічний словник ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій (1865-1944) – видатний ієрарх і богослов вселенської та греко-католицької церков, політичний, науковий, культурний діяч. Здобув освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені,...
РЕФЕРЕНДУМ Культурологічний словник РЕФЕРЕНДУМ (від лат. referendum – те, що має бути повідомлене) – всенародне опитування з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь всі...
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ Культурологічний словник ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ПОРІГ (від лат. differens – різниця) – мінімальна різниця між стимулами, котра може бути сприйнята....
НЕНАВИСТЬ Культурологічний словник НЕНАВИСТЬ – почуття, що виявляється в різко негативному ставленні до когось, чогось. Н. може бути інстинктивною як у дітей, підлітків до будь-якого зла,...
ТОЛЕРАНТНІСТЬ Культурологічний словник ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia – терплячий) – терпимість до чужих думок, ідей, вірувань, вчинків....
БАНЯ Культурологічний словник БАНЯ – склепінчасте перекриття, верх культової споруди, купол....
ПАСТОРАЛЬ Культурологічний словник ПАСТОРАЛЬ – літературний, музичний і театральний жанр, в основі якого – поетизація та ідеалізація простого сільського життя. У переносному значенні, пастораль має дещо...
НАВИЧКА Культурологічний словник НАВИЧКА – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точність і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної...
АКСЕСУАР Культурологічний словник АКСЕСУАР (франц. accessoire – допоміжний, другорядний) – другорядна деталь у композиції художнього твору....
ПРОФАНАЦІЯ Культурологічний словник ПРОФАНАЦІЯ (лат. profanatio, від profano – оскверняю) – 1) Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю. 2) Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення...
АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ Культурологічний словник АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ – мінімальна інтенсивність фізичного стимулу, що необхідна для виникнення відчуття....
ФУТУРОЛОГІЯ Культурологічний словник ФУТУРОЛОГІЯ – в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у вузькому – галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів;...