Розділ 4 КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ
§ 21. Серцевий цикл. Регуляція серцевого ритму
Серцевий цикл. Кров рухається судинами завдяки скороченням серця, які чергуються з його розслабленнями. Скорочення серцевого м’яза називають систолою, а розслаблення – діастолою. Систола і діастола разом складають серцевий цикл. У серцевому циклі три фази: систола передсердя (0,1 с), систола шлуночків (0,3 с) і спільна пауза – діастола (0,4 с). Один цикл триває 0,8 секунди (за частоти серцевих скорочень 75 уд./хв.).
Серцевий цикл (мал. 21.1) починається систолою
Мал. 21.1. Серцевий цикл. Наповнення передсердь кров’ю (а); систола передсердь (б); систола шлуночків (в); спільна діастола (г)
Після систоли настає діастола. Розслаблюючись,
Основні показники роботи серця. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у дорослої людини в стані спокою становить близько 70 уд./хв. Об’єм крові, який викидається з кожного шлуночка під час систоли, називають ударним або систолічним об’ємом крові (СОК). У дорослих він зазвичай дорівнює 60-80 мл.
За ЧСС і СОК можна встановити хвилинний об’єм крові (ХОК). У дорослої людини в стані спокою ХОК коливається в межах 4,9-5,6 л. Легко підрахувати, що за добу серце перекачує близько 10 тис. л крові. Під час фізичних навантажень унаслідок збільшення частоти серцевих скорочень ХОК зростає в 4-5 разів. У людей, що займаються спортом, він досягає 30-40 л/хв. ХОК є одним з найважливіших показників стану серця. Систематичні тренування підвищують працездатність серця. Це відбувається завдяки розвитку серцевого м’яза.
Регуляція серцевого ритму. Ще в XIX ст. вчені встановили, що ізольоване серце тварини, яке помістили в поживне середовище, скорочується ще тривалий час. Цю здатність зберігає й ізольоване серце людини. Отже, у серце “вбудовано” власне джерело збудження серцевого м’яза, яке називають системою автоматії серця (мал. 21.2). Це видозмінені м’язові клітини, які не скорочуються, проте мають здатність генерувати ритмічні електричні імпульси. Два скупчення цих клітин, так звані водії ритму, розташовані в правому передсерді. Саме в них виникають імпульси, що передаються до інших клітин системи автоматії (провідних пучків), а потім охоплюють усі волокна міокарда. Отже, розпочинають серцевий цикл скорочення передсердь. Під впливом системи автоматії серце скорочується з частотою 60-70 уд./хв.
Мал. 21.2. Система автоматії серця: 1 – водії ритму; 2 – провідні пучки
Кожний відчував, як сильно і часто б’ється серце під час бігу. Чому? Інтенсивна робота м’язів супроводжується великими енергетичними витратами, отже, у м’язові клітини потребують більше кисню й глюкози. Має зрости й видалення шкідливих продуктів метаболізму. Тому кровотік посилюється, зокрема, і через збільшення частоти скорочень серця. Так серце реагує на потреби, що виникли в організмі. Який механізм цієї реакції?
Що інтенсивніше працюють м’язи, то швидше рухається кров по венах, наповнюючи серце. Що більше крові до нього надходить, то сильніше розтягується й скорочується серцевий м’яз. Так серце самотужки регулює свою роботу. Цей механізм отримав назву “закон серця”.
Від скелетних м’язів по чутливих нейронах у нервові центри спинного і головного мозку постійно надходять нервові імпульси. Під час активної роботи м’язів ці сигнали змінюються. Нервові центри активуються і по нейронах-ефекторах передають до міокарда команди, що спричиняють збільшення ЧСС. Щойно інтенсивна робота м’язів припиняється, сигнал про це надходить до нервових центрів, а від них – до серця, і частота серцевих скорочень зменшується. У такий спосіб роботу серця регулює нервова система.
Серцева діяльність регулюється і гуморально. Під час візиту до стоматолога наше серце поводиться, як під час бігу. Збільшення ЧСС є наслідком впливу гормону адреналіну на міокард. Його виробляють надниркові залози під час емоційного напруження. Діяльність серця залежить і від кількості в крові іонів Калію і Кальцію. Збільшення вмісту Калію в крові пригнічує, а Кальцію – посилює роботу серця.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)