Історія економічних вчень
КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ
Що мав на увазі Дж. М. Кейнс під ефективним попитом?
У праці “Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей” Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) зосереджує увагу на недостатній ефективності споживчого попиту. Саме попит, на його думку, відіграє визначальну роль у стимулюванні та розвитку виробництва.
На запитання, з чого розпочати, щоб підвищити ефективність попиту, Кейнс дає таку відповідь: треба знайти важелі розвитку всього суспільного (сукупного) попиту – попиту на споживчі
Якщо сукупний попит більший за пропозицію, тоді “працюють” стимули зростання виробництва. У такому разі сукупний попит справді ефективний, сприяє забезпеченню високої зайнятості, повнішому використанню виробничих потужностей.
Основні компоненти сукупного попиту: споживання, інвестиції і державні витрати. Основні фактори, що впливають на сукупний попит: схильність до споживання, очікувана прибутковість капіталовкладень, перевага ліквідності.
У
Витрати на споживання визначаються схильністю до споживання С / Y. Тут діє психологічний закон, що виражає залежність між споживанням і доходом. Зі зростанням доходу середня схильність до споживання падає під впливом зниження граничної схильності до споживання.
N – зайнятість; У – національний дохід; С – споживчий попит; І – інвестиції; £) – доходи; С / У – схильність до споживання; Р – гранична ефективність, %; r – норма відсотка; L – перевага ліквідності; М – маса грошей в обігу.
Рівень інвестиційного попиту І залежить від очікуваної ефективності капіталу Р і відсоткової ставки г. Відсоткова ставка, або норма відсотка, – це плата за відмову від ліквідності. Перевага ліквідності – прагнення володіти грошима, зберегти заощадження у грошовій формі.
Відсоток r – функція попиту на гроші (перевага ліквідності) і кількості грошей в обігу (пропозиція грошей).
Теорію Кейнса називають теорією ефективного попиту, виділяючи, тим самим, головну ідею, яка полягає в тому, щоб через активізацію і стимулювання сукупного попиту (загальної купівельної спроможності) впливати на виробництво і пропозицію товарів та послуг, підвищити рівень зайнятості.
Значення теорії Кейнса полягає не просто в перегляді традиційних підходів до аналізу процесів економічного розвитку. Кейнс заклав загальнотеоретичні основи дослідження функціональних залежностей і взаємозв’язків реальних економічних величин як агрегованих категорій, показав їхній вплив на хід і тенденції економічного розвитку.
Кейнсіанська революція припускає використання активної економічної політики, врахування соціальних, психологічних, організаційних факторів. Сучасна економічна теорія так чи інакше пов’язана з теорією і методологією Кейнса. Вона не може ігнорувати широке трактування предмета економічної науки, вплив на процеси економічного розвитку різноманітних умов і факторів.