Тема 3 ПОВЕДІНКА ТВАРИН
& 47. Що таке поведінка?
Перш ніж сформулювати визначення поняття “поведінка тварин”, розглянемо три дуже різні приклади.
1. Перший приклад: пустельні мокриці. У Північній Африці, зокрема в пустелі Сахара, й на Близькому Сході живуть мокриці Реомюра
(названі на честь французького фізикаРене Реомюра).
Мокриці – ракоподібні, що дихають зябрами. Як же вони можуть жити в пустелі?
Навесні, коли грунт вологий, мокриці риють нірки. Для них це важка робота, адже спеціальних пристосувань для риття
Мокриці Реомюра
Майже не пристосовані за своєю будовою до життя в пустелі. І водночас це один із найчисельніших видів, поширених у Сахарі! Поміркуйте,
РИС. 47.1. Пара мокриць Реомюра біля їхньої нірки
РИС. 47.2. Нірка “закоркована” тілом мокриці
2. Другий приклад: пронурок. У Карпатах мешкає птах розміром зі шпака, якого іноді можна побачити і в інших частинах України. Це пронурок. Живе він біля струмків і невеликих річок зі стрімкою течією. їжу знаходить під водою. Пронурок забігає під воду (рис. 473), тримаючи крила напіврозкритими, щоб потік притискував його до дна. Він біжить проти течії, збираючи ракоподібних, молюсків і комах (рис. 47.4). Через певний час (пронурок за 50 с може пробігти дном до 25 м) він складає крила, і вода викидає його на поверхню. На відміну від інших напівводних птахів, пронурок не має яскраво виражених особливостей у своїй будові, що дають йому змогу вести такий спосіб життя.
3. Третій приклад: людина розумна. Наш вид виник у Африці. Він має добре розвинену опорно-рухову систему. Це єдиний вид, представники якого можуть пробігти десять кілометрів, пропливти два, а після цього залізти на дерево.
Наш вид поширений майже скрізь. У Африці існували племена, що пристосувалися полювати на слонів, а на Чукотці й Алясці місцеві жителі полюють на тюленів і китів.
На схилах біля високогірного озера Тітікака, що в Південній Америці, на висоті понад 3 км, люди пристосувалися вирощувати кукурудзу. Однак у будові людського тіла немає пристосувань, подібних до тих, що мали шаблезубі кішки, які свого часу полювали на слонів (рис. 47.5). У людей відсутні пристосування, за допомогою яких, наприклад, білі ведмеді полюють на тюленів (рис. 30.5, с. 119). А створювати плантації рослин на схилах гір не зміг жоден вид, крім нашого.
4. Поведінка як шлях пристосувань. У всіх трьох наведених прикладах пристосування пов’язані з поведінкою – способом дії, що є характерним для особини того чи іншого виду. Пристосуватися до певного способу життя в певних умовах можна не тільки завдяки особливій будові тіла (анатомії) або особливостям життєвих процесів (фізіології), а й завдяки поведінці. Саме завдяки пристосувальній поведінці мокриці Реомюра
Можуть дихати зябрами в пустелі, а пронурок – збирати безхребетних під водою. Звісно, і в наведених прикладах поведінка може забезпечити пристосування лише за певної анатомії та фізіології. Особливо важливо те, що для забезпечення певної поведінки тварина повинна мати відповідну будову нервової системи.
Рис. 47.3. Пронурок під водою (фото згори, а та збоку, б)
Рис. 47.4. Є здобич!
Рис. 47.5. Щоб полювати на слонів, давні шаблезубі кішки мали величезні ікла. Африканські тубільці, що полюють на слонів, використовують списи
Мокрицям Реомюра
Й пронурку властиві певні способи дій. На відміну від них, людина демонструє найрізноманітніші способи поведінки в різних умовах. Як ви дізнаєтеся далі, це пов’язано з тим, що поведінка людини зумовлюється особливим механізмом.
5. Визначення поняття “поведінка”. Поведінка – це спосіб взаємодії особини із середовищем. Інколи – це реакція (відповідь) на якісь зовнішні події. Якщо доторкнутися до гідри, вона зіщулиться в грудочку. Якщо одна мокриця Реомюра
Постукає вусиками по іншій, яка закриває вхід у нірку, та розвернеться й перевірить запах “гостя”. У деяких випадках певні дії спричиняються внутрішніми процесами. Пронурок може вирушити під воду й тоді, коли його голодні пташенята просять їсти, і тоді, коли він зголоднів сам.
Будь-який організм існує в навколишньому середовищі й підтримує своє внутрішнє середовище. Поведінка тварини спрямована назовні, а причина її може бути як зовнішньою, так і внутрішньою. Сигнали, що можуть спричинити зміни в поведінці, називають подразниками.
Отже, поведінка – це дії організму, що спрямовані на навколишнє середовище та є відповіддю на зовнішні або внутрішні подразники.
Пристосування до певного способу життя в певному середовищі залежить не тільки від будови та функцій тварин, ай від їхньої поведінки. Поведінка – це дії організму, що спрямовані на зовнішнє середовище та є відповіддю на зовнішні або внутрішні подразники.
Подразник; поведінка.
1. Що таке поведінка? Наведіть приклади поведінки тварин.
2. Порівняйте пристосування до полювання людини та представників ряду Хижі.
3. Що зображено на рисунку 47.6? Які подразники спричинили таку поведінку?
4. Поміркуйте, які особливості анатомії (будови) та фізіології (функціонування) мокриці Реомюра, пронурка та людини забезпечують можливість їхньої поведінки, що описана в параграфі.
Рис. 47.6.
Рис. 47.7. Траєкторія польоту нічного метелика, який орієнтується (зліва направо) на природне (місячне) і штучне (свічка) джерела світла
5. Ви йдете вулицею та бачите голубів, які щось збирають на дорозі. Наведіть приклади подразників, на які ці птахи можуть зреагувати, та вкажіть, якою буде їхня поведінка.
6. Шкідлива поведінка. Ми з’ясували, що поведінка є способом пристосування до навколишнього середовища. Чи завжди поведінка є корисною? На жаль, ні. Розглянемо приклад. Нічні метелики вночі летять на джерело світла. Якщо таке джерело є відкритим полум’ям, метелики можуть навіть загинути. Чому ж вони так роблять?
У той час, коли формувалася поведінка метеликів, уночі не було інших джерел світла, крім Місяця та зірок. Щоб не блукати в темряві, метелики пристосувалися підтримувати певний кут між напрямом польоту та променями світла. Промені від Місяця є майже паралельними, адже він розташований дуже далеко. А ось промені від штучного джерела світла розходяться в різні боки. Комаха повертає, щоб підтримувати певний кут до них (рис. 47.7) і потрапляє в полум’я. Така поведінка є пристосувальною й корисною в природних умовах, а в штучно змінених – виявляється згубною.
7. Поведінка як видова ознака. Поведінка, разом з особливостями будови та фізіології, належить до числа важливих ознак видів. Близькі види тварин можуть відрізнятися за особливостями своєї поведінки. Наприклад, вам відомо, що близькі види риб, які застосовують електричні сигнали, щоб орієнтуватися в каламутній воді, відрізняються за характером цих сигналів (рис. 42.10, с. 170). Близькі види безхвостих амфібій відрізняються за особливостями своїх пісень (рис. 47.8).
Шлюбна пісня самця – важливий подразник для самки. Закономірно, що слух самок є більш чутливим саме до тих звукових частот, які використовують самці їхніх видів.
Рис. 47.8. Це – самець ропухи, який кличе самку. Його спів – дрібна трель, що відбилася на поверхні води