10.3. Шкільний кабінет української мови – осередок позакласної роботи
Кабінет української мови (КУМ) – це навчально-виховний підрозділ середнього навчального закладу, обладнаний літературою, наочними посібниками, технічними засобами навчання, меблями, призначений для проведення уроків української мови та позакласних заході в з предмета. Кабінет української мови має великі потенційні можливості для організації навчально-виховного процесу, самоосвіти вчителів-словесників та роботи методичних об’єднань.
У кабінеті української
Кабінет має бути осередком позакласної роботи з предмета. Засідання гуртка чи інші заходи, що проводяться вчителем, за його бажанням можуть бути записані на відеокасету, щоб мати змогу проаналізувати запис, зробити висновки щодо ефективності позакласного заходу,
З метою максимального забезпечення інтелектуального розвитку учнів, формування в них інтересу до вивчення української мови у КУМ має бути створене психологічно, гігієнічно та ергономічно-комфортне середовище. Важливу роль посідає й естетичне оформлення кабінету.
Традиційно в кабінетах використовуються робочі та ювілейні стенди з постійною та змінними експозиціями, панно чи стенди з національним змістом, атрибутами національної символіки, стіннівки, виставки літератури, виставки учнівських робіт тощо.
Кабінет української мови обладнується засобами навчання, що допомагають активізувати пізнавальну активність учнів. До них належать насамперед навчальні посібники, словники, науково-популярна література, наочно-ілюстративні матеріали, технічні засоби навчання (телевізор, магнітофон, відеомагнітофон, комп’ютери та ін.), комп’ютерні програми, відео -, аудіоматеріали, краєзнавчий матеріал тощо, які дають змогу вчителю-словеснику й учням підготуватися і провести на належному рівні позакласні заходи.
Так, розповідаючи на засіданні мовного гуртка про учених-мовознавців, у кабінеті можна показати їх портрети, книжки. Під час опрацювання теми “Власне українська лексика” учням важко без словника пояснити значення таких лексем, як берегиня, варто, водограй, передплата, майдан, сукня., осоння, часопис, гречний, чемний, ошатний, відписати, нездужати, побратися, сливе, либонь, попри та ін. Лексикографічні джерела, що знаходяться поруч, допоможуть учням створити власні словнички театральної лексики, лексики образотворчого мистецтва, бізнесмена, працівника сфери обслуговування тощо.
Наведемо для прикладу розробку засідання мовного гуртка на тему “Аналіз рекламних текстів” (10 клас), проведеного в кабінеті української мови.
На дошці епіграф:
Реклама має чудодійну силу: вона примушує людей потребувати того, про що вони раніше навіть не чули (Марті Парні).
Учитель пропонує школярам прочитати епіграф, ставить запитання:
– Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Якщо так, то доведіть, у чому, на вашу думку, полягає сила реклами.
– Чи можемо ми назвати рекламу засобом масового стимулювання?
– Чи стимулює реклама потреби людини?
За допомогою словника учні з’ясовують, що слово реклама походить від латинського гесlаmо – голосно кричати. Спочатку це слово означало повідомлення новин, надання інформації, у тому числі про продаж товарів.
Порівнюючи визначення в різноманітних словниках (іншомовних слів, економічних термінів, тлумачних, словнику реклами), учні переконуються, що термін реклама пов’язується з поняттям інформації.
Далі старшокласники працюють з таблицею “Основні параметри реклами
Після цього вчитель пропонує схарактеризувати зібрані в кабінеті в окрему папку тексти за названими параметрами реклами.
Текст № 1.
Щоб очі сяяли, щоки червоніли, щоб надовго збереглася дівоча врода, розумна жінка буде купувати косметику за розумними цінами у Ексліпотоса.
Античні Афіни, глашатай, 2500 років тому.
Текст № 2.
З давніх-давен в карпатських горах та на полонинах збирали цілителі і знахарі трави,
Варили з них цілющі чаї. І приїжджали сюди з багатьох країн люди, щоб випити чаю та продовжити собі віку. Сьогодні ГАЛКА-ЧАЙ” за допомогою стародавніх рецептур виробляє чай на будь-який смак, що допомагає не лише при лікуванні недуг, але й здійснює загальне оздоровлення організму. Це чай, який зігріє довгими зимовими вечорами, прохолодними літніми ранками, підіймає настрій та приносить задоволення навіть справжнім гурманам.
Текст № 3.
Є речі, які створюють надзвичайну атмосферу тепла і щастя, ту особливу ауру натхнення й любові, яку ми називаємо святом. Якщо ви хоч раз куштували цукерки “Маргарита”, ви зрозумієте, про що йде мова. Тож не шукайте зайвий раз причин і не намагайтесь вигадати незвичайний привід, аби влаштувати собі свято. Відкрийте коробку “Маргарита” і святкуйте!
За допомогою відеомагнітофона, наявного в кабінеті, вчитель пропонує для аналізу кілька текстів телереклами. Крім характеристики текстів за основними параметрами реклами, учні роблять спробу їх удосконалити, у разі потреби звертаються до відповідних словників.
Таким чином, ми бачимо, що в кабінеті, створено всі умови для проведення засідання мовного гуртка. Учителем використані необхідні засоби наочності, друковані матеріали, відеоматеріали, що дало змогу ефективно організувати позакласну діяльність учнів.
Останнім часом створюються мультимедійні кабінети, що забезпечують викладання української мови на якісно новому рівні із застосуванням комплексу новітніх комп’ютерних технологій. Це дасть змогу учням залучитися до мережі Інтернет, познайомитися з рідкісними виданнями, побачити експонати музеїв, працювати в діалоговому режимі, листуватися з однолітками з різноманітних куточків України і світу.
Під час проведення в кабінеті уроків і позакласних заходів треба дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил техніки безпеки.
Запитання і завдання
1. У чому полягають завдання позакласної роботи з української мови?
2. Схарактеризуйте принципи позакласної роботи. Наведіть приклади.
3. Які найпоширеніші форми позакласної роботи з мови в сучасній школі?
4. Розкажіть про види і форми позакласної роботи.
5. Що складає зміст позакласної роботи в школі?
6. Яку роль відіграє шкільний кабінет української мови в організації позакласної
Роботи?
(2 votes, average: 2,50 out of 5)