Культурологічний словник
СІМ’Я – з давніх-давен українці розглядали С. і рід як святиню, а виховання дітей – як святий обов’язок батьків. Найхарактернішою рисою української родини з перших кроків її історичного становлення і розвитку стало високе, космічне одухотворення, де шлюбний союз чоловіка і жінки підноситься до поєднання двох небесних світил Сонця й Місяця та ясних зірочок – їхніх діточок, тобто як явище найвищого, космічного порядку. Так високо колективний розум народу підніс С. і родинне виховання. І це дає можливість зробити повчальний висновок: той, хто ігнорує космічну вимогу природи у ставленні до сім’ї, до виконання своїх батьківських обов’язків, неодмінно зазнає не тільки осуду людей, а й небесної кари. Дбати про лад у сім’ї – головне кредо народної фамілістики. “Все так буде в ладу, як у меду”, “Ладом усе можна”, “Як не знаєш ладу, то держись ззаду”, бо “Як не ладиться, то й у печі не горить”, “Горе тому, в кого нема ладу в господі”.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)СІМ’Я - Культурологічний словник
Схожі записи:
АВУАРИ Культурологічний словник АВУАРИ (від франц. avoir – майно) – 1) Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі. 2)...
ТОТАЛІТАРИЗМ Культурологічний словник ТОТАЛІТАРИЗМ (від франц. total – повний, цілковитий) – поняття, що означає політичну (державну) систему, яка здійснює або прагне здійснювати під тим чи тим...
МУЛЯЖ Культурологічний словник МУЛЯЖ (франц. moulage, від mouler – формувати, відливати форму) – зліпок з гіпсу, глини, воску чи парафіну, точна форма предмета (напр., скульптур, архітектурних...
ЕКСПЕРТИЗА Культурологічний словник ЕКСПЕРТИЗА (від лат. expertus – досвідчений) – метод дослідження експертом якихось справ, питань у тій чи іншій галузі знань, у т. ч. педагогіці...
БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ Культурологічний словник БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ – спеціалізоване підприємство Національного банку України, яке друкує паперові гроші, цінні папери, карбує монети. До 1996 p. –...
АКАДЕМІЗМ Культурологічний словник АКАДЕМІЗМ (франц. academisme) – 1) Напрям, що склався в мистецьких академіях у XVI-XIX ст.; грунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи...
КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона...
ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ Культурологічний словник ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ – теологічне розуміння причин суспільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру Бога (провидіння)....
ОРДАЛІЇ Культурологічний словник ОРДАЛІЇ – “божий суд” – певне випробовування, за допомогою якого нібито встановлювали судову істину. Спочатку поняття пов’язувалося з уявленням про божество, яке все...
СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД (від грец. synchromos – одночасний) – порівняння матеріалів різних племен, народів, націй, що одночасно існували на різних (сусідніх або віддалених) територіях....
ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
ПОЛІТИЧНИЙ Культурологічний словник ПОЛІТИЧНИЙ – 1) Пов’язаний з політикою. 2) Державний, суспільно-правовий; п. лад, п. устрій – форма організації державної влади у країні....
ІМІТАЦІЯ Культурологічний словник ІМІТАЦІЯ (від лат. mitor – наслідую) – у психології – здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини. Окремим людям властиво...
БАТАЛЬНИЙ ЖАНР Культурологічний словник БАТАЛЬНИЙ ЖАНР (від франц. batalle – битва) – жанр образотворчого мистецтва, присвячений темам війни та військового життя....
ЕТАЛОННА ГРУПА Культурологічний словник ЕТАЛОННА ГРУПА – група, система поглядів якої використовується діючою особою як система еталонів....
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД – новостворена у сфері матеріального виробництва вартість або частина сукупного (валового суспільного продукту), що залишається після вирахування вартості засобів виробництва, використаних...
ОРАКУЛ Культурологічний словник ОРАКУЛ (лат. orakulum, від oro – кажу, прошу) – 1) У давніх греків, римлян та інших народів пророцтво, яке нібито було відповіддю богів...
ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається...
МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або...
КУЛЬТУРА СВІТОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА СВІТОВА – це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується...
ПАРЦЕЛЯЦІЯ Культурологічний словник ПАРЦЕЛЯЦІЯ (від франц. parcelle – частина) – поділ землі на окремі ділянки....
ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА Культурологічний словник ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА – процес зниження рівня системно-ієрархічної впорядкованості, культурного комплексу будь-якого суспільства....
БУКВА Культурологічний словник БУКВА – письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з іншими знаками використовується для позначення звуків мови; літера....
ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної...
ОБДАРОВАНІСТЬ Культурологічний словник ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна...
САМОПОВАГА Культурологічний словник САМОПОВАГА – всеохопна самооцінка людини, яка базується на почутті власної гідності....
СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер: у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя і...
ДУХОВЕНСТВО Культурологічний словник ДУХОВЕНСТВО (духівництво) – служителі культу, які вважаються посередниками між богом та людьми, що здійснюють культові дії-таїнства, а також виконують роль проповідників віровчення даної...
АРГУМЕНТ Культурологічний словник АРГУМЕНТ (лат. argumentum – досвід) – 1) Підстава, доказ, які наводять для обгрунтування, підтвердження чогось. 2) У логіці – істинне судження, довід, за...
КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВИЙ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВИЙ – 1) Одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки...
ГІПОТЕЗА Культурологічний словник ГІПОТЕЗА (від грец. – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення чи факт, які перебувають поза межами безпосереднього спостереження, або закономірний зв’язок явищ, коли...
ЛЕГАЛЬНИЙ Культурологічний словник ЛЕГАЛЬНИЙ – визнаний, дозволений законом; такий, що має законну силу....
ІНТЕГРАТИВНИЙ Культурологічний словник ІНТЕГРАТИВНИЙ – той, що сприяє об’єднанню та згуртуванню (див. Інтеграція)....
ВОЛЯ Культурологічний словник ВОЛЯ – здатність людини мобілізовувати і цілеспрямовувати свої психічні та фізичні сили на розв’язання завдань, що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого...
СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...