Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica) – Тип Плоскі черви Plathelminthes

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Розділ 3

БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

3.4. Медична гельмінтологія

3.4.2. Тип Плоскі черви ( Plathelminthes )

3.4.2.2. Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica)

Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica), – збудник фасціольозу.

Географічне поширення: повсюдне.

Морфологія. Статевозріла особина (рис. 3.57) листкоподібна, довжиною 20-30 мм, шириною 8-12 мм. На передньому кінці тіла знаходиться невеликий конічний виступ довжиною 4-5 мм. Черевний присосок більший, ніж ротовий. Сім’яники

дуже розгалужені, знаходяться всередині тіла. Жовтівники розташовані з боків тіла. Матка звивиста, розміщена в передній частині тіла. Позаду і збоку середньої лінії знаходиться гіллястий яєчник.

 Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.57. Сисун печінковий (Fasciola hepatica), статевозріла особина.

Яйця (рис. 3.58) великі, овальної форми (130150 X 70-90 мкм), мають кришечку.

 Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.58. Сисун печінковий, яйце.

Життєвий цикл (рис. 3.59): фасціола – біо – гельмінт.

 Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис.

3.59. Життєвий цикл сисуна печінкового:

1 – остаточний хазяїни; 2 – яйце; 3 – мірацидій; 4 – проміжний хазяїн (малий ставковик Galba truncatula); 5 – спороциста; 6 – материнська редія;

7 – дочірня редія; 8 – церкарій; 9 – адолескарій; 10 – адолескарій на траві.

Остаточний хазяїн – велика і мала рогата худоба, зрідка людина.

Проміжний хазяїн – молюск ставковик малий (Galba truncatula).

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: внутрішньопечінкові жовчні протоки. Живиться жовчю, слизом, клітинними залишками. В організмі людини може жити впродовж 9-13 років.

Яйця виділяються у зовнішнє середовище з фекаліями. У воді з них виходять мірацидії, які активно проникають у тіло проміжного хазяїна-молюска ставковика малого, де проходять стадії спороцисти, редій, церкарій. Церкарії залишають тіло молюска, активно плавають за допомогою хвоста, згодом відкидають хвіст і інцистуються у воді або на водяних рослинах, утворюючи адолескарії.

Інвазійна стадія для остаточного хазяїна – адолескарії, які зберігають інвазійність 2-3 роки. Людина і тварини заражаються під час пиття води з заражених водойм або при поїданні водяних рослин з прикріпленими адолескаріями. Шлунковий сік розчиняє оболонку адолескарія, крізь стінку кишківника личинки проникають у черевну порожнину, згодом крізь капсулу печінки – у внутрішньопечінкові протоки і жовчний міхур. Можливий і гематогенний шлях міграції – системою ворітної вени. Статевої зрілості досягає через 3-4 міс, після чого починається виділення яєць.

Патогенна дія: паразит викликає токсично-алергічні реакції; механічне ушкодження жовчних ходів та тканини печінки; призводить до розвитку механічної жовтяниці внаслідок закупорювання жовчних шляхів; тривале паразитування фасціол може сприяти розвитку цирозу або раку печінки.

Клініка. Інкубаційний період близько 15 днів. Хвороба перебігає у 2 фази:

– гостра фаза, для якої характерні неспецифічні симптоми хвороби: болі в суглобах, лихоманка, висипання на шкірі; непостійні болі в животі, особливо після прийому їжі, діарея або запор;

– хронічна фаза починається з третього місяця хвороби, коли статевозрілі сисуни знаходяться в печінці; печінка збільшена, з’являються симптоми запалення жовчного міхура, іноді жовтяниця; хворий худне, періодично – алергічні прояви.

Діагностика. Клінічна: хронічний холангіт і холецистит у поєднанні з алергічними проявами.

Лабораторна: серологічні реакції (РНГА, РІФ) у перших три місяці після зараження, коли статевонезрілі фасціоли ще не виділяють яєць; овоскопія дуоденального вмісту або фекалій (після 12 тижня хвороби).

Яйця у фекаліях можуть виявлятися при вживанні в їжу печінки хворих тварин (“транзитні” яйця). Через це за день перед дослідженням необхідно виключити яловичу печінку з раціону пацієнта.

Лікування. Застосовують антигельмінтні препарати.

Профілактика. Особиста: – не пити сиру воду з відкритих водойм, особливо в місцях випасу худоби; не вживати в їжу в сирому вигляді дикорослі рослини. Громадська: основана на ветеринарних заходах щодо боротьби з фасціольозом тварин.




Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica) – Тип Плоскі черви Plathelminthes