ЧАСТКА
2. СКЛАД ЧАСТОК ЗА ПОХОДЖЕННЯМ
За своєю формальною структурою частки досить неоднорідні, тому що формувалися на базі різних класів слів. За походженням вони поділяються на первинні і похідні. До первинних часток належать ті, які в сучасній мові не виявляють ні живих словотвірних зв’язків, ні формальних співвідношень з словами інших класів. Вони становлять меншість, пор.: би, же, не, ні, ну, хай.
Похідними частками вважаються ті, що зберігають структурно-семантичний зв’язок зі словами інших класів. За частиномовною співвіднесеністю
Співвідносних із сполучниками часток налічується порівняно небагато,
Відзайменникового походження частки воно, що, це, собі, напр.: “І що воно за дитина, ніяк не заплаче” (К. Гордієнко); “Що то – мати!- через скільки часу глухо промовила баба…- Ті зневажають, з хати виганяють рідні діти, а їй усе-таки шкода…” (Панас Мирний); “На постелі лежала слаба жінка і стогнала. Це Харитина мати” (М. Коцюбинський); “- Кого ж ти, сину, маєш на приміті? – спитала мати. – Нимидору…- Яку це Нимидору?” (І. Нечуй-Левицький); “Жила проти нас міщаночка… Було, як не побачиш, весела собі, щебетлива” (Марко Вовчок) .
До віддієслівних часток належать знай (собі), дай, давай та їй., напр.: “Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить” (Т. Шевченко); “- Дай одвідаю, як там вона пробува” (Леся Українка).
За своєю будовою частки поділяються на прості і складені. Простими називаються частки, що складаються з одного слова. Вони об’єднують усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток. Складені частки включають неодмінно просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником, пор.: тільки б, тільки і (й), хіба тільки, лише (лиш) тільки, лиш би, хоч би, хай би, що за, що то за, трохи не, мало не. хіба ж, невоке ж та ін.