Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості ❤️ Довідник з філософії

Філософія світ людини

Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема

Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості
Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування людини так чи інакше мають свідомий, цілеспрямований характер. Без свідомості – вищої форми психічної активності людини як суспільної істоти, принципово здатної до інтелектуального осягнення та подвоєння світу, – уявити собі образ людини від самих його витоків і впродовж усієї багатовікової історії неможливо.

/> Завдяки свідомості відбувається перетворення і осягнення дійсності як уявлень, думок, ідей, що об’єктивуються через мову та інші знакові системи у тілі культури. Водночас свідомість вбирає в себе також аксіологічний, ціннісний аспект, орієнтуючи людину на ті чи інші суспільно значущі цінності – моральні, наукові філософські, звичаєві, естетичні, релігійні тощо. Обіймаючи ставлення суб’єкта пізнання і дії як до цих цінностей, гак і до самого себе, свідомість постає вже як самосвідомість.
Зрозуміло, окреслені параметри виражають істотні, сутнісні риси людського буття у світі. Проте ставити

на цьому крапку було б передчасно. Бо ж свідомість і самосвідомість виступають як вираження специфічно людського в універсумі буття не лише завдяки здатності до адекватного пізнання і можливості свідомої орієнтації у світі (хоча ці риси є вагомими характеристиками людського буття і самі по собі). У свідомості й самосвідомості знаходить своє вираження, кристалізацію духовність людини, її особистісний світ, неповторність індивідуальності, яка є носієм специфічних поглядів, переживань, спонукальних мотивів. Відтак свідомість та самосвідомість завжди вплетені у світ людської суб’єктивності, є її відбитком і сфокусованим виявом. Людська ж суб’єктивність своєю чергою всотує у себе все багатство внутрішнього світу людини, різнобарв’я і глибину її інтелекту, волі та почуттів. Свідомість і самосвідомість є передумовами людської самовизначеності, індивідуальної осібності та особистісного самоствердження. Такий ракурс дає змогу розглядати свідомість та самосвідомість як наслідок, результат унікального людського єства, пов’язаного з тим, що людина, в силу своєї біологічної недостатності, закинутості (незалежно від її волі та її свідомого рішення) у світ повсякденності, тобто у світ минущого сущого, постійно перебуває у ситуації екзистенційної непевності, тобто дисбалансу і напруженості. А отже, вічного пошуку виходу із цього минущого сущого і віднайдення справжнього буття в істині. Це може зробити лише кожен зокрема, осібно й самостійно. У цьому плані “людське існування відрізняється від існування усіх інших організмів; людина перебуває у стані постійного і невідворотного дисбалансу. Людське життя не може “бути прожите” шляхом відтворення “видового” образу життя; саме ця, конкретна людина, повинна жити. Людина – єдина істота, для якої її власне існування виступає проблемою, яку вона має розв’язати і від якої не може втекти. Вона не може повернутися в до людський стан гармонії з природою; вона повинна розвивати свій розум доти, доки не стане хазяїном природи і самої себе”. Якраз тут, на рівні людської суб’єктивності, й відбувається процес розв’язання кожним проблеми буття, відпрацювання висхідних параметрів існування людини у світі, її особистісного самовизначення та самореалізації. Якраз тут відбувається викарбування та розгортання екзистенціалій (тобто визначальних складових безпосереднього переживання індивідом ситуації власного буття), які і задають висхідні орієнтири усвідомлення людиною себе. Тому поняття “свідомість” часто вживається у широкому значенні: як тотожне з усім психічним життям людини, як сукупності образів, переживань, спонукальних мотивів тощо. При цьому поняттям “свідомість” охоплюється як свідомий, так і позасвідомий рівень освоєння світу. Йдеться також про ототожнення свідомості й духовного життя у цілому, що припустимо за умови усвідомлення того, що духовне життя є самим процесом життя, а не лише його переживанням, є єдністю відображення і дійсності.
Отже, насамкінець слід зазначити, що свідомість і самосвідомість виступають як вагомі характеристики людського буття саме завдяки їхній глибинній закоріненості у сфери людського існування, у багатовимірний проблемний простір світу людини.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості - Довідник з філософії

Схожі записи:

Зародження схоластики. Проблема універсалій Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Зародження схоластики. Проблема універсалій Наприкінці VIII – на початку ІХ ст. центр філософської думки...
Практика – критерій істини Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Практика – критерій істини Уже античне, аристотелівське визначення істини як відповідності наших знань дійсності,...
Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Проблема “спрямованості історії” є зрозумілою: філософи...
Філософія історії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія історії Філософія історії як відносно самостійний напрям соціально-філософських досліджень сформувалася вже у дослідженнях...
Гіпотези виникнення життя Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 2. Сучасна наукова картина світу Гіпотези виникнення життя Наступне коло питань, які вивчає природознавство і осмислює натурфілософія, є...
Відповідальність як альтернатива практичній сваволі Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Відповідальність як альтернатива практичній сваволі Щойно ми розглянули можливі (і не лише можливі) небезпеки,...
Людина як “громадянин двох світів” Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Людина як “громадянин двох світів” Людське буття має своєрідну структуру. Людина...
Розмаїття образів мови Філософія світ людини Мова як домівка буття Розмаїття образів мови Як відомо, мова виникла в сиву давнину в процесі спільної трудової діяльності людей. Мова є...
Мова та екзистенція Філософія світ людини Мова як домівка буття Мова та екзистенція Співвідносячи ці поняття в “Листі про гуманізм”, М. Гайдеггер писав: “Мова є домівкою буття. У...
Міф породжений знаково-символічною діяльністю і складається переважно з символів Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Міф породжений знаково-символічною діяльністю і складається переважно з символів. Особливості...
Здобутки та вади європейської гуманістики Філософія світ людини Метафізична та постметафізична доба у європейській гуманістиці Здобутки та вади європейської гуманістики Не зачіпаючи всіх аспектів історії європейської цивілізації, можна констатувати з...
Класифікація цінностей Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 3. Культурологія та аксіологія Класифікація цінностей Якщо розглядати ієрархію цінностей, то потрібно виділити цінності – цілі, або вищі...
Проблема людської сутності Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Проблема людської сутності Метафізика людської сутності полягає в спробі описати підставу “людського”...
Соціальні норми та інститути Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні норми та інститути Соціальні норми – це загально визначені правила, зразки поведінки...
Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософська антропологія, незалежно від певного релігійного (а чи навіть атеїстичного) конкретного її відгалуження, приречена розглядати...
Практична діяльність в науці Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Практична діяльність в науці До цього часу ми розглядали головно гой різновид практики,...
Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Поняття “філософська антропологія” має як більш широку, так і вужчу сфери застосування. Ці сфери постійно взаємодіють,...
Дохристиянський світогляд давніх слов’ян Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ IV ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Дохристиянський світогляд давніх слов’ян – передісторія української філософії Одним із важливих питань...
Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії З усіх праць...
Філософія економіки Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія економіки Філософія економіки – ще один новітній напрям сучасної соціальної філософії. Її формування...
Моделі антропогенезу Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 2. Сучасна наукова картина світу Моделі антропогенезу Питання походження людини, так само як її сутності, місця в світі,...
Філософські ідеї у творчості давньоруських книжників та в пам’ятках літератури Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ IV ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Філософські ідеї у творчості давньоруських книжників та в пам’ятках літератури Першими творами...
Філософія культури Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія культури Важливою частиною соціально-філософського аналізу суспільного буття є культура як його невід’ємна складова....
Філософія діяльності Фіхте Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Філософія діяльності Фіхте...
Суспільна комунікація і проблема соціального партнерства Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Суспільна комунікація і проблема соціального партнерства Нормальне людське суспільство – це суспільство соціального партнерства, яке реалізується через багаторівневу...
Революційна перебудова Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Революційна перебудова Сутність будь-якої революції (від лат. “поворот”, “переворот”) полягає у швидкій докорінній зміні...
Особливості суспільства, закони, ідеали, доля, перспективи, логіка еволюції крізь призму цих версій Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 2. Найголовніші версії соціальної філософії Особливості суспільства, закони, ідеали, доля, перспективи, логіка еволюції крізь призму цих версій Отже,...
Києво-Могилянська академія – визначний центр українського Просвітництва та її роль у розвитку духовної культури слов’янських народів Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – XVIII ст. Києво-Могилянська академія – визначний центр українського Просвітництва та її...
Три трактування цивілізації Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Три трактування цивілізації Наприкінці XIX – початку XX століття виник новий культурологічний підхід...
Співвідношення критичної раціональності, свободи та відповідальності Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Співвідношення критичної раціональності, свободи та відповідальності У нинішній антропо – та соціокультурній ситуації чільне місце посідає проблема пошуку...
Походження, проблематика та особливості філософі як світогляду Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Походження, проблематика та особливості філософі як світогляду Отже, виникненню філософії як нового...
Духовність як безупинна турбота людини про себе Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Духовність як безупинна турбота людини про себе Якщо духовне життя людини – своєрідна внутрішня дійсність,...
Міра антропологічної сприятливості соціуму. “Приватна частка світу” та усвідомлення прав людини Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Міра антропологічної сприятливості соціуму. “Приватна частка світу” та усвідомлення прав людини Колізії людського світо-відношення, спричинені надмірною...
Світоглядні витоки філософії. Релігія Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Світоглядні витоки філософії. Релігія Результатом майже тридцятитисячолітнього культурогенезу людини, як...
Проблема людини у сучасній філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Проблема людини у сучасній філософії Людина не...