Співвідношення між рівністю доходів і соціальною справедливістю ❤️ Економічний словник

Співвідношення між рівністю доходів і соціальною справедливістю – взаємозалежність між рухом соціально-економічної системи до вирівнювання доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення (а отже, подолання нерівності) і урівноваженістю між правами та обов’язками людей, між кількістю та якістю праці і розміром отримуваних реальних доходів та ін. Проблему нерівності доходів Р.-К. Макконнелл і С.-Л. Брю пов’язують з ринковою системою (яка “не має совісті і не пристосовується до моральних норм”), тобто з “суто індивідуалістичним

характером капіталістичної економіки”, яка “цілком допускає високий ступінь нерівності в доходах”. Водночас вони називають і специфічні причини цього явища: відмінність у здібностях людей, у рівні освіти і навчання, професіональні смаки і ризик, володіння власністю, панування на ринку, вдача, нещастя і дискримінація. Однак некоректно пояснювати нерівність у доходах населення лише індивідуалістичним характером капіталістичної економіки, оскільки він був властивий капіталізму лише на нижчій стадії його розвитку. Крім того, необгрунтовано володіння власністю ставити на 4-те

місце в ієрархії специфічних причин цього явища, адже відмінності у здібностях, рівнях освіти і навчання спричинені передусім неналежними умовами для прищеплення і розвитку цих якостей. З огляду на це найзагальнішою причиною диференціації в доходах населення за сучасних умов є економічна система капіталізму, побудована на відчуженні переважної більшості населення від власності на засоби виробництва і влади. Конкретизуючи одну з причин нерівності – “володіння власністю”, – американські вчені визнають, що “величезна більшість домогосподарств мають мало або взагалі не мають власності, а інші – їх меншість – володіють великою кількістю устаткування, нерухомістю, сільськогосподарськими угіддями та ін.”. Похідними причинами диференціації в доходах населення є відчуженість від управління власністю, від самого процесу праці (а отже, існування масового безробіття), існування дискримінації (в оплаті робочої сили, здобутті освіти та ін.), антидемократичний характер діяльності держави, відсутність справедливої соціальної політики, раціональної регіональної економічної політики, могутніх профспілок та ін. Окремі причини диференціації в доходах населення пов’язані з біологічними факторами (відмінності у здібностях і творчих обдаруваннях, чисельність сім’ї, частково вік та ін.). Визначальними серед них є соціально-економічні причини, про що свідчить досвід окремих розвинених країн, в яких інтенсивніше відбувається соціалізація капіталістичної економічної системи (наприклад, Швеції), а тому менша диференціація в доходах. Окрему низку причин диференціації в доходах населення виділяють на мікрорівні. Вони водночас с похідними від соціально-економічних і охоплюють диктат монополій (у т. ч. олігополій) на ринку, існування контрактної системи, нижчий рівень заробітної плати і доходів у не монополізованому, передусім у дрібнотоварному секторі економіки та ін. Ступінь нерівності в доходах населення в західній економічній літературі визначають виокремленням 10% найбагатших і найбідніших верств населення (децильний коефіцієнт), 20% відповідних груп населення (т. зв. квінтиль), 30% і т. д. Відтак на основі цих інтервальних рядів обчислюють показники диференціації у грошових доходах. Використовують і показник концентрації (індекс Джинні) – ступінь відхилення фактичного розподілу доходів від рівномірного та ін. У США 1994 на 5% найбагатших сімей припадало 20,1% (2000 – 20,8%) сукупних доходів, що перевищувало сукупний дохід 40% найбіднішого населення. Якщо у країнах ЄС (у складі 15 країн) розрив у доходах в останні 1,5-2 десятиліття знижувався, то у постсоціалістичних країнах він зростав. Так, у 1987-1990 коефіцієнт Джинні в Чехії становив 0,19, Польщі – 0,28, Росії – 0,26. У наступні роки він зріс, причому найбільше в Росії (0,398 у 1999-2003) і Україні. Водночас для визначення багатства, сконцентрованого в руках олігархії, доцільно визначити частку 1% найбагатших сімей не лише в сукупних грошових доходах, а й у національному багатстві країни. В розподілі доходів слід уникати двох крайностей: надмірної диференціації та абсолютної рівності, оскільки надмірна поляризація доходів поглиблює соціально-економічні суперечності, призводить до передчасних руйнівних соціальних революцій, а цілковита рівність підриває стимули до праці, її ефективність.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Співвідношення між рівністю доходів і соціальною справедливістю - Економічний словник

Схожі записи:

Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Агрегація ринку Агрегація ринку (агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого...
Ціни споживання Ціни споживання – витрати покупця на придбання та використання товару протягом нормативного періоду його споживання. Ц. с. включають контрактну ціну при купівлі товару, вартість транспортних,...
Дезігнація Дезігнація – 1) підпис осіб – кредиторів; 2) список зіпсованих товарів і товарів, що зазнають псування....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...