Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
2.6. КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ В УКРАЇНІ
Спорудження нової мережі швидкісних залізниць
Цей варіант передбачає збереження існуючої і будівництво нової залізничної мережі з рівнями швидкостей руху до 300 км/год. і з принципово новим рухомим складом та колією завширшки 1435 мм замість 1520 мм.
Пропонується спеціалізувати існуючі лінії в основному для внутрідержавних вантажних і місцевих перевезень.
Цей варіант віднесено на перспективу після 2015 року.
8. Змішані перевезення. Взаємодія наземних та водних видів транспорту
Пропонується створити на всіх транспортних коридорах розвинуту мережу змішаних перевезень, в основі якої передбачаються контейнерні та контрейлерні перевезення.
Перевезення контейнерів і контрейлерів здійснюються морським, автомобільним і залізничним транспортом. Для їх перевалки, накопичення, сортування та підбирання за відповідними маршрутами
Концепцією пропонується спеціалізувати ТСК за категоріями: прикордонні, водні (морські та річкові порти), внутрішні. Всього визначено 46 пунктів розташування цих комплексів.
Намічаються маршрути спеціалізованих потягів між ТСК.
Передбачається оснащення залізниць спеціалізованими платформами для перевезення великотоннажних контейнерів, автомобілів та автопричепів з вантажем.
Використовуються два типи платформ:
– на першому етапі – переобладнані існуючі зі зниженням підлоги платформи;
– надалі – нові, спеціальні конструкції, включаючи платформи зі спеціальним вагонним візком, з розсувними колісними парами для застосування на шляхах з різною шириною колії (1520 та 1435 мм).
Усі морські та річкові порти включаються до загальної міжнародної транспортної мережі України, з’єднуються з найближчими наміченими транспортними коридорами радіальними ходами.
Концепція розвитку портів України розроблена Чорномор НДІ-проектом.
9. Організація управління створенням та функціонуванням транспортних коридорів
Координацію та контроль за всіма роботами із створення і функціонування міжнародної транспортної мережі на території України здійснює Мінтранс.
Розбудова та функціонування транспортних коридорів за існуючими напрямками забезпечується відповідними підприємствами, підпорядкованими Мінтрансу.
Будівництво та експлуатація нових швидкісних автомагістралей буде здійснюватися відкритим акціонерним товариством “Українські транспортні коридори”.
Організацію та обслуговування перевезень на існуючих мережах виконують перевізники вантажів і пасажирів на всіх видах транспорту (державні та недержавні структури), вантажовласники, правління ТСК, експедитори, страхові компанії тощо.
До складу відкритого акціонерного товариства “Українські транспортні коридори” входять спеціалізовані будівельні організації, інвестиційний банк, проектно-пошукові компанії, допоміжні підприємства різних галузей, що проводять високоприбуткову господарську діяльність у зоні проходження транспортних мереж (автомобільних доріг, залізниць).
10. Пріоритетність створення транспортних коридорів
Відповідно до ролі та значення кожного коридору в становленні
Міжнародних зв’язків України визначаються такі пріоритети створення транспортних коридорів на території України:
– коридор № 3;
– коридор № 5;
– Євроазійський, разом з коридорами Балтійське море – Чорне море і № 7;
– коридор № 9;
– ЧЕС;
– Європа – Азія;
– відгалуження коридору № 9;
– Північ – Південь.
Згідно із зазначеними пріоритетами розвиваються всі об’єкти транспортного комплексу України – автомобільні дороги, залізниці, ТСК тощо.
11. Правове забезпечення створення в Україні транспортних коридорів
Правовою основою створення в Україні транспортних коридорів є Конституція України, Закон України “Про транспорт”, а також інші законодавчі та нормативні акти, що діють в галузі транспорту.
Правова база транспортних коридорів України створюється шляхом:
– удосконалення чинних та розроблення нових актів законодавства, що стосуються транспортно-дорожнього комплексу;
– прийняття або адаптації існуючих в Європейському Співтоваристві міжнародних документів і угод стосовно транспортної інфраструктури;
– визначення та акредитація закладів, установ, фахівців для створення нормативно-правових і законодавчих актів, правил, норм і стандартів, використання з цією метою потенціалу освітніх та виробничих закладів;
– створення системи доведення нормативно-правових документів до безпосередніх користувачів незалежно від форм власності.
Розроблення правових актів здійснюватиметься відповідно до затверджених графіків з визначенням пріоритетності найважливіших та першочергових правових актів. Контроль за розробленням правових актів, їх державна реєстрація та введення в дію є одним з основних завдань державного регулювання розбудови транспортних коридорів.
Передбачається використання можливостей спільного розроблення нормативних документів з відповідними зарубіжними або міжнародними організаціями.
Порядок внесення змін та доповнень до актів законодавства, що стосуються транспортних коридорів, визначається законодавством України.
Передбачається здійснення постійного контролю за виконанням вимог нормативно-правових актів, в тому числі контролю за приведенням установчих документів та організаційно-правових форм суб’єктів сфери транспортних коридорів у відповідність із законодавством.
12. Пріоритетність розвитку видів транспорту
Автомобільний транспорт має перспективи стійкого зростання, передусім через зміну структури розвитку економіки, насамперед легкої промисловості, виробництва товарів народного споживання, тобто тих галузей, що є споживачами послуг автомобільного транспорту, а також випереджаючого розвитку середнього та малого виробника.
Вантажний автотранспорт дає кращу якість послуг, він більш надійний і безпечний, простіше контролюється збереження вантажів, додержання графіка завантаження і руху порівняно із залізничним.
Залізничний транспорт має переваги як перевізник масових сировинних вантажів при великих обсягах перевезень на далекі відстані (300 км і більше).
У зв’язку із спеціалізацією автомобільного і залізничного транспорту для різних вантажів, цією Концепцією не обумовлюється пріоритетність розвитку одного з видів транспорту.
При цьому припускається, що перевезення масових видів вантажів (паливо, руда, нафта, ліс, будівельні матеріали тощо) і надалі здійснюватиметься залізничним транспортом, а перевезення вантажів невеликого обсягу, особливо цінних, таких, що швидко псуються, будуть виконуватися здебільшого автомобільним транспортом.
Таким чином, обидва види транспорту – автомобільний і залізничний однаковою мірою будуть становити основу міжнародної транспортної мережі України і розвиватимуться без визначення пріоритетів.
13. Соціально-економічні та екологічні аспекти створення транспортних коридорів
Створення транспортних коридорів поряд з поліпшенням транспортного обслуговування відіграє значну роль у соціально-економічному розвитку прилеглих територій. Безпосередньому впливу підлягають смуги територій завширшки 150-200 кілометрів. Будівництво автомагістралей, створення сучасної сервісної інфраструктури на них дасть змогу забезпечити роботою сотні тисяч людей як безпосередньо в будівництві, потім в експлуатації, так і через замовлення на дорожньо-будівельні матеріали, машини і механізми.
На виконанні будівельних робіт, у виготовленні будівельних матеріалів та конструкцій буде задіяна значна кількість працівників, отримає замовлення велика кількість підприємств промисловості будівельних матеріалів, з виробництва цементу, металу. Програма таких замовлень буде розрахована більш як на 10 років, що сприятиме відновленню деяких секторів економіки. Буде надано поштовх розвитку підприємств машинобудівного комплексу.
За рахунок поліпшення роботи транспорту набудуть прискореного розвитку різноманітні галузі народногосподарського комплексу регіонів, через які будуть пролягати автомагістралі. Передусім це стосується сільськогосподарського виробництва. Розшириться можливість переробки продукції на місцях, з доставкою її в належному товарному вигляді до споживача. Шкідливий вплив транспорту на довкілля зумовлюється передусім отруйними викидами в повітря, забрудненням поверхневих і грунтових вод, надмірним шумом.
Створення мережі транспортних коридорів повинно значно зменшити негативний вплив автотранспорту на прилеглі території.
Досягнуто це буде через суттєве поліпшення умов руху, зменшення перенавантаження автомобільних доріг, створення на нових магістралях відповідних природоохоронних умов.
Забезпечення сприятливих умов руху на магістралях, рівномірна швидкість, виключення затримок і необгрунтованих змін режиму руху, зумовить суттєве зменшення шкідливих викидів у повітря. Крім того, транспортні коридори вимагатимуть якісного поліпшення конструкцій двигунів автомобілів і застосування тільки високоякісного пального для них.
На автомагістралях транспортних коридорів будуть споруджені водовідстійники і споруди для очищення води.
За рахунок прокладання трас автомагістралей за межами населених пунктів, регулювання забудови в зоні їх дії, дотримання відповідних параметрів у плані та поздовжньому профілі значно знизиться шкідливий вплив шуму від руху автотранспорту. У разі коли населені пункти будуть розташовані поблизу автомагістралей, на них обов’язково мають бути встановлені протишумові споруди.