МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ
§ 15. Стилістична роль дієслівних категорій
184.Праця – ім., працювати – дієсл., працівник – ім., працьовитий – прикм., працюючи – дієприсл.
Писати – дієсл., писання – ім., пишучи – дієприсл., писаний – дієприкм., писар – ім.
Зустріч – ім., зустрічатися – дієсл., зустрівши – дієприсл, зустрічний – ім., зустрічаючи – дієприсл., зустрінутий – дієприкм.
Одяг – ім., одягатися – дієсл., одягання – ім., одягнений – дієприкм., одягаючись – дієприсл., одягтись
Робота – ім., робити – дієсл., роблячи – дієприсл., зроблений – дієприкм., робітник – ім.
ПОЯСНЕННЯ
Форми дієслова:
– неозначена (відповідає на питання що робити? що зробити?, незмінювана форма дієслова);
– способові (дійсний спосіб означає дію, яка відбувається зараз, відбувалася чи буде відбуватися; умовний спосіб означає бажану або можливу за певних умов дію; наказовий спосіб виражає наказ, прохання або пораду);
– дієприкметник (особлива форма дієслова, що вказує на ознаку за дією і відповідає на питання який?);
– дієприслівник (особлива
– безособова форма на – но,-то (незмінна).
Д. с. дієприсл.
185. Літо стояло жарке й тривожне. Вдень, важко розпластавши на зморених
Д с. дієприкм.
Очеретах крила, шерхло дихала порепаними губами гаряча юга, почали на
Неозн. д. с. д. с.
Плавні падати грози. Хмари в’язали вогняне мотуззя, з реготом жбурляли вниз, і
Д. с. д. с. дієприсл. д. с.
Воно тріщало, сичало, догоряючи на дні протоки. Кому на ту годину випадало
Неозв. д. с. д. с.
Проїжджати човном, здавалося, що воно ще довго жевріє там. Очерети
Д. с. дієприсл. неозн. д. с.
Металися, намагаючись вирватися з долини, а небо знову й знову періщило їх,
Д. с. дієприкм.
Як неспокійну отару, важким батіясжям, – не пускало з одвічного призначеного
Д. с. д. с.
Долею тирлища. Очерети харапудилися всю ніч, а на ранок падали одне на
Дієприкм. дієприкм. дієприсл.
Одного зморені, знівечені, збігаючи прозорою й теплою сльозою.
Ж. р. одн. ж. р. одн.
186. 1. Коли я була б соловейком, до тебе тоді б прилітала і любо тобі в зелені
Ж. р. одн. ч. р. одн. мн.
Щоніченьки я щебетала б. 2. Був би годинник, знали б, скільки проїхали. 3. Якби
Ж. р. одн.
Мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто. Якби мені черевики, то
Ж. р. одн. ч. р. одн.
Пішла б я на музики. 4. Тебе я слухав би довіку, куще мій. 5. Друзі мої! Якби
Мн. ж. р. одн. мн.
Ви могли б мені допомогти, я вам дала б усі три лантушки, ви посіяли б на
Мн.
Трьох ділянках, і тоді, коли насіння проросте, ми дізналися б, на якій саме
Ч. р. одн. ч. р. одн.
Ділянці чарівні зерна. 6. До чого я не торкався б, я завжди бачу, що це можна поліпшити.
195. III. Внизу, під кедриною, виходячи десь а бур’янів і вітрополу і зникаючи знову у бур’янах, Вилась Вузенька Стежечка, Звіринна доріжка, утоптана за тисячоліття.
(реч. розпов., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, ускл., відокремл. уточн., чл. реч., однор. відокремл. обстав., відокремл. прикл., відокремл. означ.).
197. ТремтЯчИми – теп. ч., недок. в.
ПалаЮчИх – теп. ч,, недок. в.
КлекочУчИй – теи. ч., недок. в.
НевигорІлИх – мин. ч., док, в.
198. Неск
Зане – дієприкм.
НесказНне – прикм.
199.
Прикм. + ім. | Дієприкм. + ім. |
Печ | П |
Пек | Неоц |
Неоцін | Невбл |
Невблаг | Пал |
Сип | В |
Вар | Сп |
Нездол | Зр |
Квіт | Незд |
Сол | Розкв |
І нездійсн | Б С С Незд |
Наголос падає на суфікси | Наголос падає на корені |
На картопля
Чий біль
Ненний товар
Ганий батько
Чий пісок
Ланний народ
Тий шлях201. Багато лиха Зазнало тихівське жіноцтво за дні окупації. Оселі їхні Зруйновано, господарство Пограбовано, а самих Примушувано каторжно роботи на німецькі потреби. Про нас Забуто, наче ми й не пройшли тридцять п’ять кілометрів. Декілька стебел Було зламано, а качани, які найповніші, Погризено.
Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні відокремлюється комами.
202. 1. Працюючи наполегливо, він закінчив роботу раніше. 2. Проходячи недалеко від будинків, ми помітили відблиски світла. 3. Сівши за книжку, вів уже не чув нічого. 4. Проходячи повз книгарню, вона затрималась перед вітриною, щоб переглянути книги.
203. 1. Скупавшись у холодній воді, він захворів на ангіну. 2. Зібравшись на спортмайданчику, ми почали тренування, 3. Супроводжуючи гостей, ми були приємно вражені їхньою зацікавленістю нашим краєм. 4. Не засвоївши добре правил уживання апострофа, я знову припустився помилок. 5. Уважно прослухавши пояснення вчителя, він міг вчити дома небагато.
Назустріч тестуванню
1) в; 2) в; 3) б; 4) в; 5) б; 6) б; 7) в; 8) б; 9) в; 10) б; 11) в; 12) в; 13) б; 14) б; 15) в: 16) в; 17)б; 18)б; 19)б.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)