Стилістика української мови
Стилістика означено-особових речень
Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду писати, будеш писати, будемо писати, будете писати; пиши, пишімо, пишіть) або формою доконаного
До цих речень у мовленні здебільшого вдаються тоді, коли немає потреби в логічному виділенні особи (осіб) у таких займенникових формах, як форми 1-ї або ї особи однини чи множини: я, ти, ми, ви: Люблю тебе; Читай голосніше!; пор.: Я люблю тебе; Ти читай голосніше (двоскладні речення, акцентується підмет-займенник я і ти). Односкладне речення більш стисле, економніше. В цьому полягає його стилістична індивідуальність, а на цій основі й комунікативна потреба в односкладних означено-особових реченнях. Отже, односкладні означено-особові