Home ⇒ 📕Довідник з філософії ⇒ Структура практичної діяльності і практичного розуму


Структура практичної діяльності і практичного розуму

Філософія посбіник

Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ

§ 1. Практика, її структура і різновиди

Структура практичної діяльності і практичного розуму

Кожна дія обов’язково передбачає виконавця. Засновник праксеології – філософської науки про діяльність – польський філософ Тадеуш Котарбінський, автор неперевершеної праці з праксеології – “Трактат про добру роботу”, називає цю особу “винуватцем”. Це і є суб’єкт практичної діяльності.

Метою будь-якої дії є те, для чого її виконують. Це вже передбачений, створений у

свідомості суб’єкта образ того, досягнення чого можливе як виконання цієї дії. Наприклад, К. Маркс зазначає: “Павук здійснює операції, які нагадують операції ткача, і бджола побудовою своїх воскових стільників соромить деяких людей – архітекторів. Але і найгірший архітектор від найкращої бджоли від самого початку відрізняється тим, що, перш ніж збудувати стільник з воску, він вже збудував її в своїй голові”.

Частина дійсності, певний об’єкт, виділений серед інших і такий, що на нього спрямована практика, має назву предмета практичної діяльності. Залежності від того, сприймається предмет

за допомогою відчуттів чи осягається за допомогою мислення, він є матеріальним або духовним, розумовим. Так само класифікують і два провідні види практичної діяльності.

Класичні визначення засобу як елемента структури практичної діяльності належать згаданим вище К. Марксові: “засіб… є річ або комплекс речей, які людина розташовує між собою та предметом праці і які слугують для неї у ролі провідника її дії на цей предмет”, і Т. Котарбінському: “засіб даної мети – це подія, що є чиїмось продуктом праці у формі зміни чи підтримки даного стану речі, спричинена для досягнення цієї мети”.

Результат практичної діяльності – це те, що є її підсумком – готовий, створений новий об’єкт або його властивість. Причому результат уже наявний на самому початку практики як її мета.

П’ятиелементна структура практичної діяльності визначає і зумовлює будову практичного розуму. Перерахуємо його головні блоки. 1. Масив теоретично-технологічних знань про властивості предмета, щодо якого застосовується практична діяльність, вміння розпізнавати можливості різних предметів, порівнювати їх, відбирати найбільш придатні для реалізації у новому продукті. 2. Масив знань суб’єкта про самого себе, про межі своїх технологічних знань, навичок, фізичних сил. Значною рисою практичного розуму у цьому розрізі є здатність образного, наочно-прагматичного мислення, схильного до уявної препарації предметів, моделювання наслідків застосування майбутніх результатів, такого, що забезпечить можливість суб’єкта критично поставитись до себе, свого потенціалу, претензій. 3. Здатність суб’єкта практичного розуму формулювати реальні цілі. 4. Здатність орієнтуватись у масиві наявних засобів, підбирати ті з них, що необхідні для здійснення мети. 5. Здатність досягати результату, застосовуючи гідні методи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Структура практичної діяльності і практичного розуму - Довідник з філософії


Схожі записи:

  1. Проблема існування людини в елліністичній та римській філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Проблема існування людини в елліністичній та римській філософії Загострення суперечностей рабовласницького суспільства призвело до кризи...

  2. Заснування нової філософії: Ф. Бекон і Р. Декарт Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Заснування нової філософії: Ф. Бекон і Р. Декарт Фрєнсіс Бекон (1561-1626) – один із...

  3. Метафізичний і діалектичний дискурс Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Метафізичний і діалектичний дискурс Філософствування завжди відбувається за двома загальними...

  4. Культура і суспільство Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і суспільство Культура надає природним явищам певної цінності, перетворюючи їх у “другу...

  5. Епістемно-раціональна природа метафізики Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 1. Що таке метафізика? Епістемно-раціональна природа метафізики Але одна риса єднає метафізику з натурфілософією і фізикою. Це претензія на...

  6. Основні періоди й відповідні їм ідеї Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Основні періоди й відповідні їм ідеї Отже, на першому етапі філософування в Україні антропологія об’єднує всі...

  7. Різновиди філософської антропології Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Різновиди філософської антропології Вище ми говорили про те, що перші спеціальні філософсько-антропологічні дослідницькі програми, накреслені М....

  8. Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Іоганн Кристоф Гаттерер (1727 –...

  9. Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Специфіка людського буття значною мірою полягає у тому, що внутрішня комунікація...

  10. Антична філософія Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Антична філософія Звернення до античності в історико-філософському плані означає передусім прилучення до того унікального феномена...

  11. Проблема буття як передумова філософування Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Проблема буття як передумова філософування Перебуваючи у постійній взаємодії зі світом, людина прагне осягнути...

  12. Принципи, категорії, головні закони Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Принципи, категорії, головні закони Принцип (від. лат. “principium” – “початок”, “основа”) у...

  13. Ідея порядку і форми впорядкування світу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ідея порядку і форми впорядкування світу Життя людини в суспільстві неможливе без певної впорядкованості, сукупність якої становлять звичаї,...

  14. Сутність як даність або душа Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Сутність як даність або душа Краще розуміння сутності людини можливе через осмислення...

  15. Особливості пізнання суспільства Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Особливості пізнання суспільства Суспільство – це особлива соціокультурна реальність, яка потребує...

  16. Суспільство і природа Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Суспільство і природа Історично формування первісних суспільств розвивалося із родово-общинного ладу,...

  17. Патристика. Віра та розуміння у творах отців церкви Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Патристика. Віра та розуміння у творах отців церкви Становлення і прийняття основної догматики християнства...

  18. Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання,...

  19. Природа і свобода Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природа і свобода Парадоксальний характер духу і плоті дає можливість осягнути...

  20. Передумови виникнення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Передумови виникнення філософії Питання про походження філософії – це досить складна філософська...

  21. Від ідеї антропологічної толерантності до передчування громадянського суспільства Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Від ідеї антропологічної толерантності до передчування громадянського суспільства Імпульс, наданий людинознавству ствердженням “Іншого” як...

  22. Про істину та істинність Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 3. Проблема істини Про істину та істинність “Істина є велике слово і ще більш велика справа. Якщо дух і...

  23. Філософські погляди Шеллінга Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Філософські погляди Шеллінга...

  24. Особливості тлумачення історії античною філософією Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості тлумачення історії античною філософією В античній філософії існувала думка, що суспільство з...

  25. Філософська думка в українській діаспорі Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Філософська думка в українській діаспорі Різні причини в різні...

  26. Філософія в Україні в 20 – 90-х роках XX ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Філософія в Україні в 20 – 90-х роках XX...

  27. Про сутність та існування людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Філософська антропологія обіймає розмисли як над метафізикою людини, так і над її...

  28. Пріоритет мовних подій над системою мови Філософія світ людини Мова як домівка буття Пріоритет мовних подій над системою мови Сучасне мовознавство вважає за можливе осягнути в цілому сукупність елементів і правил,...

  29. Визначення філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Визначення філософія Окресливши значення кореневих слів, які становлять...

  30. Пізнання як відображення Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Пізнання як відображення Цей варіант розуміння пізнання пов’язаний із попереднім. Але, на...

  31. Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Функцію самоусвідомлення тою чи іншою мірою в принципі виконує кожний прояв людського духу – така...

  32. Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу Найвідомішими зараз є формаційний і...

  33. Філософська думка в Стародавньому Китаї Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософська думка в Стародавньому Китаї Значний доробок у загальній скарб світової духовної культури, безумовно, належить...

  34. Філософські знання як результат філософствування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Філософські знання як результат філософствування І діалектичний, і метафізичний способи...

  35. Діалектика як теорія і метод Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Діалектика як теорія і метод Короткий історичний екскурс до витоків суб’єктивної діалектики...

Структура практичної діяльності і практичного розуму